Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 131/1488/20
провадження № 61-7755св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард",
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області у складі судді Кривенка Д. Т. від 07 квітня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів:
Шемети Т. М., Берегового О. Ю., Ковальчука О. В., від 14 липня 2022 року.
Зміст заявлених позовних вимог
У грудні 2020 року СТОВ "Авангард" звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1, ТОВ "Городок Агроплюс" про визнання правочину недійсним.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 26 березня 2012 року між
СТОВ "Авангард" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, об`єктом якого є належна ОСОБА_1 земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,7356 га, з кадастровим номером 0521281600:03:000:0390, який зареєстрований в Іллінецькому відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди було вчинено запис від 28 серпня 2012 року за № 052120004007898. Строк дії договору - 10 років.
Позивач вказував, що у жовтні 2020 року він дізнався, що між відповідачами укладено договір оренди від 21 вересня 2020 року та за ТОВ "Городок Агроплюс" 24 вересня 2020 року зареєстровано право оренди цієї ж земельної ділянки. СТОВ "Авангард" вважає зазначений договір таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки він укладений до закінчення строку дії раніше укладеного сторонами договору від 26 березня 2012 року.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 21 вересня 2020 року, який укладено між відповідачами щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7356 га (кадастровий номер: 0521281600:03:000:0390), що розташована на території Городоцької сільської ради.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 07 квітня 2022 року позовні вимоги СТОВ "Авангард" задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 21 вересня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Городок Агроплюс", щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею
1,7356 га (кадастровий номер:0521281600:03:000:0390), що розташована на території Городоцької сільської ради Іллінецького району Вінницької області. Вирішено питання про розподіл витрат по сплаті судового і витрат на правничу допомогу - в розмірі 5 000 грн, тобто з кожного з відповідачів стягнуто по 2 500 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 26 березня 2012 року був укладений та зареєстрований згідно з вимогами норм чинного на той час законодавства. Під час дії договору оренди, укладеного з позивачем,
ОСОБА_1 уклав інший договір оренди на цю ж земельну ділянку з відповідачем ТОВ "Городок Агроплюс", за яким зареєстровано право оренди.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Городок Агроплюс" залишено без задоволення, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 07 квітня
2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення права СТОВ "Авангард" на оренду земельної ділянки та наявність підстав для визнання оспорюваного договору оренди, укладеного 24 вересня 2020 року між
ОСОБА_1 та ТОВ "Городок Агроплюс", недійсним, оскільки на момент підписання 21 вересня 2020 року оспорюваного договору оренди та реєстрації права оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_1,
за ТОВ "Городок Агроплюс" був чинним інший договір оренди цього ж об`єкту, укладений ОСОБА_1 зі СТОВ "Авангард" 26 березня 2012 року, який був зареєстрований 28 серпня 2012 року у відділі Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12 серпня 2022 року ТОВ "Городок Агроплюс" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Липовецького районного суду Вінницької області
від 07 квітня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду
від 14 липня 2022 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16,
від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, від 23 жовтня 2019 року
у справі № 922/3537/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц,
у постановіВерховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19,
у постановахВерховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі
№ 910/23210/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18,
від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19, від 11 червня 2020 року
у справі № 821/227/17, від 23 листопада 2020 рокуу справі № 638/7748/18, від 03 лютого 2021 рокуу справі № 554/2586/16-ц, від20 липня 2021 року
у справі № 922/2604/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
Заявник стверджує, що при вирішенні спору суди неправильно встановили факт укладення між СТОВ "Авангард" та ОСОБА_1 договору оренди від 26 березня 2012 року, який був зареєстрований в Ілінецькому ДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди було вчинено запис від 28 серпня 2012 року за № 052120004007898. Суди під час прийняття оскаржуваних судових рішень досліджували лише копію договору оренди землі, укладеного між СТОВ "Авангард" та ОСОБА_1 . Інших доказів у цій справі використано не було. При цьому судами залишено поза увагою, що відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими правами на час державної реєстрації речових прав відкидало будь-які сумніви ТОВ "Городок Агроплюс" щодо наявності на земельну ділянку інших речових прав, в тому числі і прав позивача. Звертає увагу, що договір оренди земельної ділянки є вчиненим з моменту державної реєстрації права оренди.
Заявник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто на користь позивача витрати на правничу допомогу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 131/1488/20.
19 січня 2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 131/1488/20 розподіллено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 784359, що водночас підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
26 березня 2012 року між ОСОБА_1 та СТОВ "Авангард" було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким ОСОБА_1 передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7356 га, з кадастровим номером 0521281600:03:000:0390. Сторонами було погоджено істотні умови договору й серед іншого визначено: строк договору 10 років (пункт 8 договору); розмір орендної плати і термін її внесення позивачем (пункти 9, 11 договору); права та обов`язки сторін (пункти 28-31 договору); умови припинення дії договору (пункти 34-38 договору).
28 серпня 2012 року зазначений договір зареєстрований відділом Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області за № 052120004007898.
Сторонами було підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди та акт визначення меж земельної ділянки в натурі.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05 жовтня 2020 року за відповідачем ТОВ "Городок Агроплюс" 24 вересня 2020 року зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521281600:03:000:0390 на підставі договору оренди землі від 21 вересня 2020 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За загальним правилом, передбаченим статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
На час підписання ОСОБА_1 із позивачем договору оренди землі та його державної реєстрації частина четверта статті 124 Земельного кодексу України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому у статті 125 ЗК України було визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, частиною п`ятою статті 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (частина четверта статті 124 ЗК України у редакції, чинній на час).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.