Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 357/8781/21
провадження № 61-12104св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2,
відповідач - Білоцерківська міська рада Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сидорчука Віталія Анатолійовича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2022 року у складі судді Кошель Б. І. та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2021 року ОСОБА_1, діючи в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити дії, посилаючись на те, що рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 26 вересня 2017 року № 359 її як опікуна зобов`язано зберегти за підопічною неповнолітньою ОСОБА_2 право користування трикімнатною квартирою АДРЕСА_1, в якій вона зареєстрована. Рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 09 березня 2021 року № 180 їй як опікуну, котра діє в інтересах підопічної ОСОБА_2, дозволено приватизувати за малолітньою дитиною вищезгадану квартиру. Вона намагалася подати до служби приватизації Білоцерківської міської ради необхідний пакет документів для приватизації житла на ім`я підопічної, однак їй відмовили у прийнятті документів, так як в їх переліку була відсутня копія ордера на житлове приміщення. Вважає бездіяльність (відмову) відповідача у приватизації квартири незаконною, оскільки відсутність ордера не може слугувати достатньою для цього підставою. Враховуючи викладене, ОСОБА_1, діючи в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, просила: визнати незаконною бездіяльність Служби приватизації Білоцерківської міської ради щодо проведення приватизації та оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 ; зобов`язати Службу приватизації Білоцерківської міської ради винести рішення щодо передачі права власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між правопорушенням і способом захисту. Іншими словами, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту, який би вичерпував себе. Натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до органу приватизації з відповідною заявою та пакетом необхідних документів, як це передбачено Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" і Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2022 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 не надала доказів бездіяльності відповідача щодо проведення приватизації та оформлення права власності, оскільки сам факт бездіяльності відсутній. Позивач не подала належний пакет документів для розгляду питання приватизації, а тому це питання взагалі не розглядалося і не могло бути розглянутим, так як позивач фактично не звернулася у встановленому порядку до відділу приватизації для вирішення цього питання. Отже, звернення до суду з цим позовом є передчасним.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сидорчук В. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), представник заявника вказав, що місцевий суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
09 січня 2023 року справа № 357/8781/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); 3) предмет та підстави позову; 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; 5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; 6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; 7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін; 8) строк для подання відповідачем відзиву на позов; 9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження; 10) строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі; 11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.