Постанова
Іменем України
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 824/68/22
провадження № 61-9174ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Дернового І. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі",
стягувач - NP Trade GmbH (Німеччина),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року у справі за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 січня 2022 року в справі № 127/2021 за позовом NP Trade GmbH (Німеччина) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, трьох процентів річних та арбітражного збору, апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" та NP Trade GmbH (Німеччина) на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року за заявою NP Trade GmbH (Німеччина) про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 січня 2022 року у справі № 127/2021,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви та її обґрунтування
У липні 2022 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна)) звернулося до Київського апеляційного суду як суду першої інстанції із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 31 січня 2022 року у справі № 127/2021 за позовом NP Trade GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, трьох процентів річних та арбітражного збору.
На обґрунтування заяви зазначило, що 27 травня 2015 року між NP Trade GmbH (Німеччина) та ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) укладено контракт № 53-129-01-15-00512, за умовами якого NP Trade GmbH (Німеччина) зобов`язалося поставити товар (елегазові вимикачі) виробництва ALSTOM Grid SAS (Франція), а ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) зобов`язалося прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, передбачених контрактом.
Проте ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) не здійснило оплату за поставлений товар у сумі 60 000 євро.
На підставі арбітражного застереження, передбаченого розділом 11 контракту від 27 травня 2015 року, NP Trade GmbH (Німеччина) звернулося до МКАС при ТПП України з позовом до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, трьох процентів річних та арбітражного збору.
Рішенням МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 127/2021 стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на користь NP Trade GmbH (Німеччина) 60 000 євро - заборгованість за поставлений товар, 1 721,10 євро - три проценти річних та 4 357,24 євро - компенсація витрат зі сплати арбітражного збору.
ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) не погоджується з рішенням МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 127/2021 та вважає, що воно підлягає скасуванню.
При цьому вказує, що укладений між ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) та NP Trade GmbH (Німеччина) контракт містить елементи договору поставки та арбітражної угоди, тому строк його дії, передбачений пунктом 1 Додаткової угоди від 29 грудня 2017 року № 6 до контракту, - до 30 червня 2018 року застосовується і до арбітражного застереження, як невід`ємного елементу контракту.
На момент арбітражного розгляду дія арбітражної угоди закінчилась, тому МКАС при ТПП України не є компетентним судом та, відповідно, не мав право приймати рішення по суті спору.
Крім того, зазначає, що рішення міжнародного арбітражного суду суперечить публічному порядку України, а його виконання загрожує безпеці й економіці України у зв`язку з тим, що ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) є підприємством державного сектору економіки, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави; стягнення з підприємства коштів у розмірі 66 078,34 євро під час дії воєнного стану матиме наслідком неналежного забезпечення виплати заробітної плати працівникам, можливості доведення підприємства до банкрутства, впливу на належне забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, зокрема, в зимовий період, а також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року в задоволенні заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року, прийнятого у місті Києві у складі: голови складу Кузнєцової Н. С., арбітрів: Атаманової Ю. Є., Стретовича В. М., у справі № 127/2021 за позовом NP Trade GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, трьох процентів річних та арбітражного збору - відмовлено.
Рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 127/2021 за позовом NP Trade GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, трьох процентів річних та арбітражного збору - залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що заявник не підтвердив наявності обставин, передбачених статтею 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", які можуть бути підставами для задоволення заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 127/2021.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що розгляд справи № 127/2021 здійснювався МКАС при ТПП України на підставі арбітражної угоди, яка укладена між ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) та NP Trade GmbH (Німеччина) у вигляді арбітражного застереження, що міститься в розділі 11 контракту від 27 травня 2015 року.
Спір між NP Trade GmbH (Німеччина) та ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) стосується оплати за контрактом, тобто зобов`язань, що виникли з контракту і продовжували існувати на день звернення NP Trade GmbH (Німеччина) до арбітражу.
Хоча строк дії контракту встановлено до 30 червня 2018 року, проте його умови не були виконані ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна).
Під час розгляду справи у МКАС при ТПП України ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) не подавало заяв про відсутність у судукомпетенції, натомість подавало процесуальні документи по суті арбітражного розгляду, чим фактично визнало компетенцію міжнародного арбітражного суду та дію арбітражної угоди.
Встановивши, що міжнародний арбітражний суд діяв в межах своїх повноважень, вирішив спір між сторонами в межах своєї компетенції, суд апеляційної інстанції як суд першої інстанції зробив висновок, що вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про скасування рішення міжнародного арбітражного суду є необґрунтованими.
Посилання ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на те, що воно відноситься до підприємств, що має стратегічне значення для економіки держави та стягнення грошових коштів вплине на платоспроможність останнього, а також може призвести до банкрутства підприємства, ґрунтуються виключно на припущеннях заявника і не можуть бути підставою для скасування арбітражного рішення та звільнення підприємства від обов`язку виконувати зобов`язання за контрактом.
ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) не надано доказів, що рішення МКАС при ТПП України порушує принцип недискримінації, принцип правової визначеності та конституційні засади юридичної відповідальності.
Доводи заявника, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України зводяться до незгоди з застосуванням МКАС при ТПП України норм матеріального права при вирішенні спору по суті, аналіз чого перебуває за межами компетенції суду загальної юрисдикції.
Спірні правовідносини в межах розгляду цієї справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), які не передбачають застосування норми права іноземної держави.
Короткий зміст додаткової ухвали суду апеляційної інстанції
Додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року заяву представникаNP Trade GmbH (Німеччина) - Іваненка М. А. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на користь NP Trade GmbH (Німеччина) витрати на правову допомогу у розмірі 800 євро.
В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Апеляційний суд виходив з того, що NP Trade GmbH (Німеччина) документально підтверджено понесення під час розгляду справи у Київському апеляційному суді витрат на правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням "Конвента Ліґал" на підставі договору про надання правової допомоги від 25 травня 2021 року № 25/05/21 та додаткових угод до договору від 11 липня 2022 року, 21 липня 2022 року, в розмірі 8 152 євро.
Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у заявленому NP Trade GmbH (Німеччина) розмірі є завищеними, неспівмірними з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Урахувавши заперечення ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому останнє просило відмовити у стягненні таких витрат, а у разі їх стягнення - зменшити їх розмір, взявши до уваги складність справи, обсяг та час необхідний для виконання адвокатом робіт щодо надання професійної правничої допомоги NP Trade GmbH (Німеччина), обсяг фактично виконаної роботи, суд зробив висновок про доведеність NP Trade GmbH (Німеччина) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 800 євро.
При цьому суд зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800 євро є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції як суду першої інстанції, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційним до предмета спору.
Кваліфікація представника NP Trade GmbH (Німеччина) - Іваненка М. А. не має правового значення для відшкодування витрат, які пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, позиції інших учасників справи
Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду та постановити ухвалу про задоволення заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) й скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 127/2021, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом як судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що сторони контракту уклали змішаний договір, який містить елементи поставки та арбітражної угоди.
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що на виконання вимог законодавства сторони погодили строк дії контракту як єдиного цілого, зазначивши виключення, які застосовуються до окремих структурних елементів контракту.
За змістом контракту він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 червня 2018 року, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов`язань постачальника, передбачених контрактом, контракт діє до закінчення строку дії гарантії на продукцію.
Отже, строк дії всіх умов, зафіксованих в контракті, - до 30 червня 2018 року, за виключенням домовленостей щодо оплати та гарантійних зобов`язань.
Таким чином і арбітражна угода діяла до 30 червня 2018 року.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що арбітражна угода мала обмежений строк дії та на час арбітражного розгляду справи ця угода не була дійсною, тому арбітражний суд не мав права приймати рішення по суті спору. Крім того, рішення МКАС при ТПП України прийняте 31 січня 2022 року, тобто майже через 3 роки і 7 місяців з часу, коли арбітражна угода припинила дію.
Суд не надав оцінки доводам заявника, що справа розглянута арбітражним судом, який не є компетентним.
Поза увагою суду залишилося також те, що в арбітражній угоді не обумовлено застережень про можливість передання на розгляд арбітражного суду спорів щодо виконання договорів про публічні закупівлі. Оскільки спір виник щодо виконання контракту про публічні закупівлі, тому розгляд цієї справи МКАС при ТПП України суперечить положенням частини першої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Апеляційний суд не надав належної оцінки доводам ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна), що рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року суперечить публічному порядку України, оскільки загрожує безпеці та економіці України; виконання підприємством цього арбітражного рішення та сплати ним коштів у визначеному розмірі під час дії воєнного стану має стратегічне значення для економіки і безпеки держави Україна, а також призведе до неналежного забезпечення виплати заробітної плати працівникам підприємства, доведення підприємства до банкрутства, вплине на належне забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, в тому числі у зимовий період, а також на постійну готовність України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
Наявність такої загрози для ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) свідчить про наявність загрози правам та інтересам суспільства і економіки держави в цілому, що завдасть шкоди суверенітету або безпеці України, тому арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який діє на даний час.
Листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та підтвердила, що зазначені обставини є надзвичайними і невідворотними.
Зазначене свідчить, що боржник звільняється від відповідальності за порушення строків оплати продукції за контрактом з 24 лютого 2022 року на строк дії форс-мажорних обставин, які наразі тривають.
У листопаді 2022 року NP Trade GmbH (Німеччина) подало відзив на апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, у якому просило апеляційну скаргу заявника залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
NP Trade GmbH (Німеччина) зазначало, що арбітражне застереження не припинило свою дію, оскільки його строк не обмежується строком контракту в силу принципу автономності арбітражної угоди.
Обґрунтовуючи підстави скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року та під час розгляду справи апеляційним судом як судом першої інстанції, ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) не посилалося на положення статті 22 ГПК України й не зазначало, що арбітражне рішення підлягає скасуванню, оскільки спір не міг бути переданий на розгляд МКАС при ТПП України, виходячи з того, що він виник з контракту про публічну закупівлю.
Крім того, спір між NP Trade GmbH (Німеччина) та ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) є цивільно-правовим, оскільки виник із зобов`язання по сплаті за поставлений товар та є арбітрабельним і може бути вирішений арбітражем.
ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) не навело обставин, що арбітражне рішення загрожує основам функціонування держави, тобто порушує публічний порядок України.
Під час розгляду справи арбітражним судом ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) не заперечувало компетенцію арбітражу, а дії боржника свідчать, що він був згодний з компетенцією МКАС при ТПП України вирішувати спір.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) та NP Trade GmbH (Німеччина) на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року
У листопаді 2022 року ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати додаткову ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити NP Trade GmbH (Німеччина) у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) зазначало, що NP Trade GmbH (Німеччина) не довело наявність права на компенсацію судових витрат, а саме, що такі витрати були фактичними і неминучими, а також не обґрунтувало їх розмір.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна), у сумі 800 євро, апеляційний суд не врахував обставини, які стосуються необхідності NP Trade GmbH (Німеччина) залучати адвоката до участі у справі та здійснення витрат на адвокатські послуги, зокрема, що NP Trade GmbH (Німеччина) є юридичною особою та у нього є штат працівників (юристів), які могли здійснювати представництво підприємства у суді без залучення адвоката.
Оскільки витрати на професійну правничу допомогу не є обов`язковими тратами NP Trade GmbH (Німеччина) під час розгляду цієї справи, тому підлягали покладенню на стягувача.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу повинен бути обґрунтованим та співмірним з обсягом наданих адвокатських послуг з огляду на категорію та складність справи.
Суд не звернув увагу, що справа № 824/68/22 є нескладною та такою, що не потребує значних зусиль.
Крім того, суд не звернув увагу на доводи ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна), що умовами контракту тягар за всі витрати, пов`язані з веденням судових розглядів, роботу перекладачів, адвокатів, консультантів, покладено на кожну з сторін (пункт 11.3 контракту від 27 травня 2015 року).
Стягуючи з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) судові витрати, суд не врахував незадовільний фінансовий стан підприємства, що може негативно позначитись на загальному балансі фінансів компанії.
Також у листопаді 2022 року до Верховного Суду звернулося NP Trade GmbH (Німеччина) з апеляційною скаргою на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року та, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило змінити оскаржувану ухвалу та стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 євро.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не застосував положення статті 141 ЦПК України та не надав оцінку поведінці ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна), яка підлягає врахуванню поруч з іншими обставинами при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Зокрема суд не врахував, що NP Trade GmbH (Німеччина) неодноразово намагалося врегулювати спір в досудовому порядку, а також під час арбітражного розгляду. Проте ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) проігноровані всі звернення щодо врегулювання спору.
Дії ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) направлені на уникнення відповідальності внаслідок невиконання умов контракту.
Не оспорюючи наявність заборгованості за контрактом під час арбітражного розгляду, ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) не вчиняє дій щодо погашення наявної заборгованості, а вчиняє дії на уникнення від її сплати, в тому числі і шляхом звернення до суду із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року, що свідчить про затягування процесу примусового виконання арбітражного рішення.
Такі дії ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) суперечать завданню цивільного судочинства та свідчать про зловживання процесуальними правами.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд порушив принцип рівності сторін, зокрема пояснював у судовому засіданні представнику боржника, що він може подати клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Суд помилково зробив висновок про неспівмірність та необґрунтованість витрат.
У заяві про ухвалення додаткового рішення NP Trade GmbH (Німеччина) навело обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу та надало докази понесених ним витрат у розмірі 8 152 євро.
Разом з тим, визначена судом сума судових витрат у розмірі 800 євро є необґрунтовано низькою та неринковою для такої категорії справ.
NP Trade GmbH (Німеччина) просило стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 євро без урахування "гонорару успіху" у розмірі 1 652 євро.
Учасники справи не скористалися правом на подання до Верховного Суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційних скарг на додаткову ухвалу, відзиву на апеляційні скарги до суду не направили.
Рух справи у Верховному Суді
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/68/22 (провадження № 61-9174ав22) за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року та витребувано справу з Київського апеляційного суду.
18 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) та NP Trade GmbH (Німеччина) на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року закінчено підготовчі дії у цій справі. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 грудня 2022 року о 14 год 00 хв за адресою: місто Київ, проспект Повітрофлотський, 28, з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року задоволено клопотання ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна)про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи.
Продовжено строк розгляду апеляційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року та апеляційних скарг ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна), NP Trade GmbH (Німеччина) на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року.
Відкладено розгляд справи на 19 січня 2023 року на 14 год 00 хв з повідомленням учасників справи.
Представник NP Trade GmbH (Німеччина) - Іваненко М. І. в судовому засіданні, яке призначене на 19 січня 2023 року, заперечував проти задоволення апеляційних скарг ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на ухвалу від 17 серпня 2022 року та додаткову ухвалу від 05 жовтня 2022 року і просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на скарги.
Та підтримав апеляційну скаргу NP Trade GmbH (Німеччина) на додаткову ухвалу київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року й просив її задовольнити з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Представник ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) - Жамбровський М. С. у судовому засіданні, яке призначене на 19 січня 2023 року, апеляційні скарги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в змісті апеляційних скарг, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги NP Trade GmbH (Німеччина) щодо збільшення витрат на професійну правничу допомогу до 6 500 євро з підстав, що такі вимоги є необґрунтованими, неспівмірними зі складністю справи.
Також, у судовому засіданні представник ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) був ознайомлений з відзивом NP Trade GmbH (Німеччина) на апеляційну скаргу боржника, в якому, в тому числі, було заявлено клопотання про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на користь NP Trade GmbH (Німеччина) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 євро, пов`язаних з наданням адвокатських послуг Адвокатським об`єднанням "Конвента Ліґал" щодо перегляду в апеляційному порядку ухвали Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року та додаткової ухвали Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року в цій справі.
Ознайомившись із зазначеним відзивом, представник ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) - Жамбровський М. С. заперечував проти стягнення з підприємства витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом судових рішень в апеляційному порядку, оскільки такий розмір є завищеним, та просив відмовити у задоволенні заяви NP Trade GmbH (Німеччина) про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 4 000 євро, або зменшити розмір таких витрат до мінімального розміру.
В судовому засіданні, призначеному на 19 січня 2023 року, було оголошено перерву у справі до 26 січня 2023 року.
Про оголошення перерви у справі до 26 січня 2023 року сторони повідомлені під розписку.
25 січня 2023 року до Верховного Суду засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису надійшло клопотання ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про відмову у задоволенні заяви NP Trade GmbH (Німеччина) про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 євро, або зменшення цієї суми витрат, оскільки справа є не складною, розглядувані питання пов`язані лише з нормами процесуального права, обсяг робіт, виконаних представником NP Trade GmbH (Німеччина) - Іваненком М. І., є незначним.
Крім того, ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) зазначає, що у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року та тимчасовою окупацією військами Російської Федерації Запорізької атомної електростанції (далі - Запорізька АЕС), на базі майна якої та її інфраструктури, в тому числі, але не виключно з іншими атомними електростанціями України, створено ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна), підприємство втратило виробничі потужності, при цьому несе витрати з утримання об`єктів і персоналу, що призводить до скрутного фінансового стану підприємств та впливає на його спроможність виконання зобов`язань перед контрагентами.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу призведе до додаткових витрат підприємства та завдасть шкоди функціонуванню підрозділів підприємства і, зокрема, функціонуванню атомних електростанцій в Україні.
25 січня 2023 року до Верховного Суду засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису надійшла заява NP Trade GmbH (Німеччина) про розгляд справи без участі їх представника на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
У судове засідання, призначене на 26 січня 2022 року, учасники справи не з`явилися.
Зважаючи на вимоги частини п`ятої статті 130, частини другої статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення учасників справи належним, а їх неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 27 травня 2015 року між NP Trade GmbH (Німеччина) та ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) укладено контракт № 53-129-01-15-00512, за умовами якого NP Trade GmbH (Німеччина) (постачальник) зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених у контракті, поставити товар (елегазові вимикачі) виробництва ALSTOM Grid SAS (Франція) для ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна), а ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) (покупець) зобов`язалося прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, передбачених контрактом (а. с. 36 - 50).
Згідно з пунктом 11.1 контракту від 27 травня 2015 року усі спори та розбіжності, які можуть виникнути у зв`язку з виконанням контракту, за можливості підлягають вирішенню шляхом переговорів та взаємної згоди сторін. Досудове врегулювання спору є обов`язковим для сторін (а. с. 40).
Пунктом 11.2 контракту від 27 травня 2015 року передбачено, що, якщо переговори не призведуть до позитивного результату, спори підлягають розгляду в МКАС при ТПП України, відповідно до регламенту цього суду. Місце знаходження арбітражного суду - місто Київ, Україна. Право, яке підлягає застосуванню - матеріальне право України.
У пункті 12.8 контракту від 27 травня 2015 року зазначено, що контракт вважається укладеним та набирає чинності з часу його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині оплати за поставлений товар - до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов`язань постачальника, передбачених контрактом - до закінчення строку дії гарантії (а. с. 41).
Згідно з додатковою угодою № 6 до контракту № 53-129-01-15-00512 від 27 травня 2015 року, укладеною між сторонами 29 грудня 2017 року, пункт 12.8 контракту викладений в новій редакції, а саме: контракт вважається укладеним і набирає чинності з часу його підписання сторонами і діє до 30 червня 2018 року. Стосовно виконання гарантійних зобов`язань постачальника, передбачених контрактом, - до закінчення терміну дії гарантії (а. с. 51).
Рішенням МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 127/2021 стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на користь NP Trade GmbH (Німеччина) 60 000 євро - заборгованості за поставлений товар, 1 721,10 євро - три проценти річних, нарахованих на дату подання позову, 4 357,24 євро - компенсації витрат зі сплати арбітражного збору, а також три проценти річних, які нараховуються на непогашену суму заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з 02 червня 2021 року до часу сплати суми заборгованості в повному обсязі та розраховуються за формулою: сума заборгованості * 3 % : 365 днів * на кількість днів прострочення. У задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 євро відмовлено (а. с. 13 - 35).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 24, частини другої статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною другою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до частин другої та п`ятої статті 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо доводів апеляційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року
Відповідно до статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки 1 і 2 до цього Закону).
Частиною першою статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
У частині першій статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" зазначено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.
Відповідно до частин першої та другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або суд визначить, що: відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; чи арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Аналіз положень статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", частиною другою статті 459 ЦПК України.
Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.
Таким чином, під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
Як на підставу скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 127/2021 за позовом NP Trade GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, трьох процентів річних та арбітражного збору, заявник вказував на те, що арбітражний суд розглянув справу за відсутності компетенції та дійсного волевиявлення сторін на такий розгляд, оскільки після закінчення 30 червня 2018 року строку дії укладеного між сторонами контракту арбітражне застереження також припинило свою дію.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" питання про компетенцію Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у кожній конкретній справі вирішує склад Арбітражного суду, який розглядає спір (The principle of "competence-competence").
Частиною першою статті 20 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.