Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 748/1536/20
провадження № 61-989св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, Седнівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ ДГК у Чернігівській області), ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок та поновлення в Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що наказом ГУ ДГК у Чернігівській області від 04 вересня 2019 року № 25-6089/14-19-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,000 га з кадастровим номером 7425556000:07:000:2008, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області і передано її у власність ОСОБА_3
ОСОБА_3 згодом відчужив вказану земельну ділянку ОСОБА_1, яка здійснила її поділ на 20 земельних ділянок площею 0,1 га кожна, з кадастровими номерами: 7425556000:07:000:2030, 7425556000:07:000:2029, 7425556000:07:000:2041, 7425556000:07:000:2028, 7425556000:07:000:2027, 7425556000:07:000:2026, 7425556000:07:000:2025, 7425556000:07:000:2024, 7425556000:07:000:2023, 7425556000:07:000:2040, 7425556000:07:000:2039, 7425556000:07:000:2038, 7425556000:07:000:2037, 7425556000:07:000:2036, 7425556000:07:000:2042, 7425556000:07:000:2035, 7425556000:07:000:2034, 7425556000:07:000:2033, 7425556000:07:000:2032, 7425556000:07:000:2031.
На земельну ділянку з кадастровим номером 7425556000:07:000:2024 на підставі договору дарування від 13 квітня 2020 року № 1835 право власності зареєстровано за ОСОБА_2 .
Позивач вказував, що відповідно до акта обстеження вказаних вище земельних ділянок, проведеного спеціалістами Департаменту культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської облдержадміністрації, при співставленні даних Публічної кадастрової карти України і генерального плану пам`ятки археології місцевого значення - "Підкова" ( ОСОБА_4 ), V-II тис. до н.е., VII-III ст. до н.е. (№ 4026-Чр), встановлено, що вказані земельні ділянки, окрім ділянки з кадастровим номером 7425556000:07:000:2031, повністю розташовані у межах вказаної пам`ятки. Прокурор вказував, що розпорядниками земель порушено виключне право держави на пам`ятки археології та земельні ділянки, на яких вони розташовані, а також заборону передачі у приватну власність земель історико-культурного призначення, що призвело до потрапляння у приватну власність громадян вартісного державного майна. Поселення відкрите у 1992 році, на державний облік взято розпорядженням представника Президента у Чернігівській області від 08 жовтня 1993 року № 459. Отже, поселення " ОСОБА_5" ( ОСОБА_4 ) має статус пам`ятки археології місцевого значення. Однак відчуження 2,000 га вказаної землі історико-культурного призначення відбулося у порушення вимог статті 186-1 ЗК України без погодження Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації, який є спеціально уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини.
Стверджував, що ГУ ДГК у Чернігівській області, незважаючи на норми Закону України "Про охорону культурної спадщини", прийняло наказ про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 без обмежень та без укладення охоронного договору, в якому істотною умовою є обов`язок власника забезпечити збереження пам`ятки на землях, якими вони користуються. Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7425556000:07:000:2008 не перешкоджає витребуванню на користь держави спірних земельних ділянок в координатах, межах та конфігурації, у яких земельна ділянка з кадастровим номером 7425556000:07:000:2008 наказом ГУ ДГК у Чернігівській області від 04 вересня 2019 року передана у власність ОСОБА_3 .
При цьому прокурор вказував, що протиправне вилучення земель історико-культурного призначення з державної власності є підставою для втручання органів прокуратури, оскільки воно порушує реалізацію передбаченого частиною першою статті 319 ЦК України права держави вільно розпоряджатися вказаними землями через уповноважений орган виконавчої влади. При цьому порушено інтереси держави в особі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації - спеціально уповноваженого органу по охороні культурної спадщини.
Прокурор просив суд:
- поновити у Державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7425556000:07:000:2008, площею 2,000 га, розташованої на території Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, які передано відповідно до наказу ГУ ДГК у Чернігівській області від 04 вересня 2019 року № 25-6089/14-19-сг ОСОБА_3 ;
- витребувати на користь держави в особі ГУ ДГК у Чернігівській області у ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 7425556000:07:000:2030, 7425556000:07:000:2029, 7425556000:07:000:2041, 7425556000:07:000:2028, 7425556000:07:000:2027, 7425556000:07:000:2026, 7425556000:07:000:2025, 7425556000:07:000:2023, 7425556000:07:000:2040, 7425556000:07:000:2039, 7425556000:07:000:2038, 7425556000:07:000:2037, 7425556000:07:000:2036, 7425556000:07:000:2042, 7425556000:07:000:2035, 7425556000:07:000:2034, 7425556000:07:000:2033, 7425556000:07:000:2032, 7425556000:07:000:2031,
та у ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 7425556000:07:000:2024, які розташовані на території Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2021 року, постановленим у складі судді Кухти В. О., позов заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації задоволено частково.
Витребувано на користь держави в особі ГУ ДГК у Чернігівській області у ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 7425556000:07:000:2030, 7425556000:07:000:2029, 7425556000:07:000:2041, 7425556000:07:000:2028, 7425556000:07:000:2027, 7425556000:07:000:2026, 7425556000:07:000:2025, 7425556000:07:000:2023, 7425556000:07:000:2040, 7425556000:07:000:2039, 7425556000:07:000:2038, 7425556000:07:000:2037, 7425556000:07:000:2036, 7425556000:07:000:2042, 7425556000:07:000:2035, 7425556000:07:000:2034, 7425556000:07:000:2033, 7425556000:07:000:2032, 7425556000:07:000:2031, та у ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 7425556000:07:000:2024, які розташовані на території Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ГУ ДГК у Чернігівській області на користь Чернігівської обласної прокуратури частину судового збору у розмірі 700, 67 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури частину судового збору у розмірі 700,67 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Чернігівської обласної прокуратури частину судового збору у розмірі 700,67 грн.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції врахував те, що поселення " ОСОБА_5" ( ОСОБА_4 ) має паспорт та облікову картку пам`ятника історії та культури, пам`ятка взята на державний облік розпорядженням представника Президента у Чернігівській області від 08 жовтня 1993 року № 459, тому суд дійшов висновку, що ця пам`ятка археології визнається такою відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини". При цьому суд першої інстанції спростував доводи відповідачів та вказав, що відсутність цієї пам`ятки археології у Реєстрі пам`яток національного значення та в Реєстрі пам`яток місцевого значення не є підставою для висновку про відсутність охорони цієї пам`ятки нормами Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Закону України "Про охорону археологічної спадщини". Із цих підстав не є визначальним для правового статусу цієї пам`ятки відсутність відомостей про неї у Державному земельному кадастрі України.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-6089/14-19сг, яким надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7425556000:07:000:2008) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області був виданий незаконно, в порушення вимог статті Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки на цій земельній ділянці розташована пам`ятка археології поселення " ОСОБА_5" ( ОСОБА_4 ).
Оскільки до повноважень Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації відноситься погодження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення, суд першої інстанції вважав належними та допустимими доказами лист Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 29 травня 2020 року за № 15-1635/8, акт від 03 червня 2020 року та паспорт археологічної пам`ятки Поселення "Підкова" ( ОСОБА_4 ), які підтверджують розташування цієї пам`ятки саме на земельній ділянці, наданій у власність ОСОБА_3 .
Неправомірність вказаного наказу щодо передачі земельної ділянки має наслідком незаконність подальшого оформлення права власності на неї, її відчуження ОСОБА_1, поділ цієї земельної ділянки на 20 ділянок та відчуження однієї з них ОСОБА_2 .
Пославшись на положення статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", статтю 84 ЗК України, суд вказав, що земельна ділянка (кадастровий номер 7425556000:07:000:2008), надана у власність ОСОБА_3, не могла бути передана у приватну власність, про що є пряма заборона закону. Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, до компетенції якого входить контроль за виконанням Закону України "Про охорону культурної спадщини", Закону України "Про охорону археологічної спадщини", інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини, жодних дозволів чи погоджень на передачу цієї земельної ділянки у приватну власність не давав. У зв`язку з цим, суд уважав обґрунтованим твердження про те, що ця земельна ділянка вибула з державної власності не з волі власника, тобто держави, яка сама встановила заборону на передачу земель, на яких розташовані пам`ятки археології, у приватну власність, а іншим шляхом, через неправомірне визначення цільового призначення цієї земельної ділянки як сільськогосподарського.
З огляду на викладене, земельні ділянки, які були утворені внаслідок поділу земельної ділянки (кадастровий номер 7425556000:07:000:2008), підлягають витребуванню на користь держави.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині вимоги про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7425556000:07:000:2008, площею 2 га, розташованої на території Седнівської селищної ради Чернігівського району та області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04 вересня 2019 року № 25-6089/14-19-сг ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений наказ, як встановлено вище, є протиправним, а тому не міг породжувати правових наслідків.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2021 року скасовано.
У задоволенні позову Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації до ГУ ДГК у Чернігівській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування землі відмовлено.
Стягнуто з Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 6 412,50 грн.
Скасовуючи рішення першої інстанції у частині задоволення позову та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, пославшись на положення статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", статтю 6 Закону України "Про представника Президента України", статті 20, 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр", дійшов висновку про те, що для взяття на державний облік та під охорону держави пам`ятки археології місцевого значення поселення " ОСОБА_5" ( ОСОБА_4 ), включення її до Переліку пам`яток місцевого значення, встановлення її охоронної зони мали бути прийняті відповідні рішення виконкомом Чернігівської обласної ради народних депутатів. На їх підставі пам`ятка повинна була бути передана на баланс Седнівської селищної ради, з якою мало бути підписане відповідне охоронне зобов`язання. У справі відсутні копії таких рішень, охоронних зобов`язань, договорів, відсутні докази встановлення зони охорони пам`ятки із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання її земель, як і відсутні докази включення пам`ятки археології місцевого значення поселення " ОСОБА_5" ( ОСОБА_4 ) до Переліку пам`яток археології Чернігівської області, що підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, складовою якого є Реєстр пам`яток місцевого значення. Крім того, згідно з даними Публічної кадастрової карти України, спірна земельна ділянка не мала і не має статусу земель історико-культурного призначення; вона відноситься до земель для ведення особистого селянського господарства і цільове призначення цієї ділянки не змінювалось, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
При цьому суд апеляційної інстанції вказує, що хибним є посилання місцевого суду на лист Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 29 травня 2020 року № 15-1635/8 і складений ним акт від 03 червня 2020 року, які судом першої інстанції визнано допустимими доказами розташування пам`ятки "Підкова" ( ОСОБА_4 ) на земельній ділянці, наданій у власність ОСОБА_3, яка в подальшому була розділена на 20 ділянок.
Відповідачі та треті особи наведених у цих документах обставин не визнали. При цьому у копії паспорта поселення " ОСОБА_5" та в обліковій картці на нього зазначено, що площа цього поселення становить 1,5 га. У той же час площа земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 і проданої ним ОСОБА_1, становить 2,000 га. Тож виходячи з вимог статті 78 ЦПК України для доведення факту розташування пам`ятки "Підкова" ( ОСОБА_4 ) на земельній ділянці, наданій у власність ОСОБА_3, позивачі мали надати суду легітимний документ (висновок експерта тощо), в якому були б детально описані й схематично зображені і спірні земельні ділянки, і пам`ятка археології місцевого значення "Поселення "Підкова" ( ОСОБА_4 )", який би підтверджував, що спірні земельні ділянки повністю чи (або) частково накладаються на ділянку, на якій розташована пам`ятка "Підкова" ( ОСОБА_4 ). Але такого документа суду не надано. Ця обставина виключає можливість задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції вважав хибним висновок суду першої інстанції про те, що поселення " ОСОБА_5" ( ОСОБА_4 ) набуло статусу пам`ятки археології місцевого значення у легітимний спосіб, тобто відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки згадані вище паспорт, облікова картка пам`ятки історії та культури, а також розпорядження представника Президента у Чернігівській області від 08 жовтня 1993 року № 459 такий статус не підтверджують.
Суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов, визнавши доведеним недоведений факт накладання спірних земельних ділянок на ділянку, на якій розташована пам`ятка археології місцевого значення.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
14 січня 2022 року перший заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову.
Судові рішення у частині відмови у задоволенні позову позивач не оскаржує, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій частині у касаційному порядку не переглядаються.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
20 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
10 лютого 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Чернігівського районного суду Чернігівської області.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
14 листопада 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 53, 54 ЗК України, статті 7, 11, 14, 17, 31, 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Заявник вказує, що визначальною підставою для віднесення земель до категорії історико-культурного призначення законодавцем є саме розташування на землях пам`яток культурної спадщини, а не їх облік у реєстрі. Об`єкт культурної спадщини, у тому числі і щойно виявлений, до вирішення питання про його занесення до державного реєстру нерухомих пам`яток України підлягає охороні відповідно до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів, зокрема інформації Міжрайонного управління у Ріпкінському та Чернігівському районах ГУ ДГК у Чернігівській області, заявник вказує, що у положенні про Головне управління та його структурні підрозділи відсутні повноваження з проведення археологічних досліджень земель для встановлення наявності чи відсутності об`єктів археології, які можуть мати культурну, історичну та національну цінність.
Заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку зібраним доказам.
Крім того, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 914/582/17 (провадження № 12-121гс18), та у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 734/537/15-ц (провадження № 61-36621св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 728/1905/16-ц (провадження № 61-32391св18), від 22 травня 2019 року у справі № 751/1776/17 (провадження № 61-31111св18), від 15 січня 2019 року у справі № 522/14444/15-а (провадження № К/9901/13753/18), від 31 липня 2019 року у справі № 813/4701/16 (провадження № К/9901/43183/18), від 23 вересня 2020 року у справі № 734/535/15-ц (провадження № 61-3407св19).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до копії заповненого 01 серпня 1993 року паспорта пам`ятки історії та культури СРСР (індекс 1.2.4026.-2.24.21) поселення "Підкова" ( ОСОБА_4 ), V-II тисячоліття до н.е., VII-III століття до н.е., середина І тисячоліття н.е., місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, Седнівська сільська рада, смт Седнів, за 0,4 км на схід від північної частини смт (р. Пекури), в урочищі ОСОБА_4 . Відкрите в 1992 році. Поверхня пам`ятки нерівна, задернована, пошкоджена вітровою ерозією, раніше на підвищенні розміщувалися літні загороди для худоби та будинок пастухів; в північній частині перетинається траншеєю. Реставраційні роботи не проводились. Поселення розташоване на підковоподібному підвищенні в урочищі ОСОБА_4 у правобережній заплаві р. Снов, з усіх боків оточене стариками та протоками; стариця, що підмиває підвищення зі сходу, називається ОСОБА_6, що за 200 м на південь сполучається з руслом ОСОБА_7 . Висота підвищення над рівнем заплави 1-3 м простежена в оголеннях поверхні та в обрізі берега ОСОБА_8 . Пам`ятка взята під охорону рішенням Чернігівської ради народних депутатів від 08 жовтня 1993 року № 459 за 100 м навколо підвищення ОСОБА_4 (том 1, а.с. 52-53).
Відомості облікової картки поселення " ОСОБА_5", заповнені у серпні 1993 року, відповідають зазначеним у її паспорті даним та містять схематичний план. У картці зазначено, що поселення розташоване на підковоподібному підвищенні в правобережній заплаві р. Снов, за 200 м на північ від її русла, що воно з усіх боків оточене старицями та протоками; висота - 1-3 м, площа - 1,5 га, культурний шар - до 0,3 м, поверхня нерівна, задернована, пошкоджена вітровою ерозією, загородами для худоби, будинком пастухів, траншеєю; в східній частині підмивається старицею ОСОБА_6 (том 1, а. с. 54).
Згідно з копією розпорядження представника Президента у Чернігівській області від 08 жовтня 1993 року № 459 "Про взяття під охорону держави нововиявлених пам`яток археології", під державну охорону взято пам`ятки археології області згідно з додатком; зобов`язано райдержадміністрації, міськвиконкоми до 01 липня 1994 року провести роботу по складанню охоронних зобов`язань підприємствами, колгоспами, на території яких розташовані ці пам`ятники, забезпечити їх належну охорону; Управлінню культури облдержадміністрації приписано протягом 1993 року забезпечити виготовлення охоронних знаків і контролю за їх встановленням (том 1, а. с. 55).
У Списку нововиявлених пам`яток археології Чернігівської області, що є додатком до вказаного розпорядження, під № 272 значиться поселення "Підкова" V-II тис. до н.е., VII-III ст. до н.е., ХІ-ХІІІ ст. н.е. (епоха неоліту, бронзи, милоградська культура, Давня Русь); місце знаходження: смт Седнів, Седнівська сільська рада, на схід від північної частини селища, на підковоподібному донному підвищенні правобережжя заплави р. Снов, поблизу її русла, задерноване, пошкоджене вітровою ерозією, загородою для худоби і будинком пастухів (том 1, а. с. 56-57).
У висновку Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,000 га ОСОБА_3 від 09 серпня 2019 року № 8362/82-19 (том 1, а.с. 121) вказано:
- спірна земельна ділянка розташована на території Седнівської селищної ради Чернігівського району та області, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03); належність земельної ділянки до особливо цінних земель - не цінні; наявність обмежень на земельній ділянці - відсутні; не підлягає обов`язковій державній землевпорядній експертизі;