Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 761/33563/20
провадження № 61-9907св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Лігабізнесінформ",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Артюхов Дмитро Сергійович, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року у складі судді Пономаренко Н. В., додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня
2022 року у складі судді Пономаренко Н. В., постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у складі колегії суддів:
Сушко Л. П., Олійника В. І., Сліпченка О. І., та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Олійника В. І., Сліпченка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, ТОВ "Інформаційне агентство "Лігабізнесінформ" про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1
відповідач на вебсайті "Ліга. Бізнес" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 поширив недостовірну інформацію, а саме:
Фраза № 1: "Я его уволил, потому что он "трейдер от Бога". Он умудрился потерять более 300 млн грн за два месяца работы в Нафтогаз-Трейдинг.
У человека нет опыта работы в трейдинге, у него два года опыта работы
в туристическом агентстве. Конечно, ему не понравилось, что я его уволил, и он решил мне насолить, сыграв на подтанцовке у ОСОБА_3 . Волынец - типичный витренковский кадр, он же его назначал и "крышевал", когда этот "турист" потерял более 300 млн грн";
Фраза № 2: "Волынец … потерял более 300 млн грн".
Зазначав, що вказана інформація була поширена ОСОБА_4 із прямим умислом, щоб завдати шкоди його діловій репутації, адже наведені твердження не відповідають дійсності.
Вказував, що відповідач, стверджуючи про те, що він нібито втратив
300 млн грн підприємства, фактично звинуватив його у вчиненні кримінального діяння, передбаченого частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Окремо зазначив, що недостовірна інформація була доведена до невизначеної кількості осіб, що склало у великого кола осіб негативний образ стосовно нього, поставила під сумів його сумлінність, добросовісність та законослухняність як високопрофесійного менеджера у енергетичній сфері.
Розповсюдження щодо нього неправдивої інформації беззаперечно є порушенням його особистих немайнових прав на повагу честі, гідності та ділової репутації, що також підтверджується висновком лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 25 серпня 2020 року.
Вважав, що такими неправомірними діями відповідачі завдали йому моральну шкоду, яка виразилась у перенесеному нервовому стресі, викликаному поширенням серед невизначеного кола осіб недостовірної інформації.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, оскільки позивач є видатним науковцем та відомим експертом у державному управлінні, має велике коло спілкування, і поширена інформація суттєво вплинула на ставлення друзів, знайомих та партнерів до нього, підірвала його авторитет та статус добропорядності.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність
та ділову репутацію, інформацію, поширену відповідачами
ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: Фраза № 1: "Я его уволил, потому что он "трейдер от ОСОБА_5". Он умудрился потерять более 300 млн грн за два месяца работы в Нафтогаз-Трейдинг. У человека нет опыта работы в трейдинге, у него два года опыта работы
в туристическом агентстве. Конечно, ему не понравилось, что я его уволил, и он решил мне насолить, сыграв на подтанцовке у ОСОБА_3 . Волынец - типичный витренковский кадр, он же его назначал и "крышевал", когда этот "турист" потерял более 300 млн грн"; Фраза № 2: "Волынец … потерял более 300 млн грн";
- зобов`язати ОСОБА_2 та ТОВ "Інформаційне агентство "Лігабізнесінформ" спростувати недостовірну та негативну інформацію, а саме: Фраза № 1: "Я его уволил, потому что он "трейдер от Бога". Он умудрился потерять более 300 млн грн за два месяца работы в Нафтогаз-Трейдинг. У человека нет опыта работы в трейдинге, у него два года опыта работы в туристическом агентстве. Конечно, ему не понравилось, что я его уволил, и он решил мне насолить, сыграв на подтанцовке у ОСОБА_3 . Волынец - типичный витренковский кадр, он же его назначал
и "крышевал", когда этот "турист" потерял более 300 млн грн"; Фраза № 2: "Волынец … потерял более 300 млн грн", яка була розповсюджена 04 червня 2020 року у той же спосіб, в який ним було поширено недостовірну та негативну інформацію, а саме: розмістити інформацію на вебсайті https://biz.liga.net/ в мережі Інтернет протягом 10 календарних днів після набрання законної сили рішенням суду у цій справі шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення в даній справі із зазначенням, що розповсюджена інформація є недостовірною, наклепницькою і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 ;
- стягнути солідарно з відповідачів на його користь грошові кошти
в сумі 140 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду мвста Києва від 20 січня
2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щозміст оспорюваної інформації, зазначеної позивачем у позові як висловлювання у вигляді "Фраза № 1", є власною думкою ОСОБА_2, його оціночним судженням щодо дій та амбіцій позивача з використанням певних мовних порівнянь. Щодо поширення, на думку позивача, неправдивої інформації про вчинення ним злочину відповідно до статті 367 КК України, то вказана фраза не містить обвинувачень у вчиненні позивачем злочину, передбаченого статтею 367 КК України (службова недбалість). Наведені в інтерв`ю висновки підкреслюють суб`єктивність думки ОСОБА_2, яка висловлена у формі оціночного судження. Наведені в позовних вимогах цитати не містять фактичних даних, а є лише суб`єктивним аналізом
і в певній мірі оцінкою висловлювань позивача у його виступі, який передував цьому інтерв`ю відповідача, є оціночними критичними судженнями з огляду на неможливість їх сприйняття як конкретного твердження про вчинення конкретної дії позивачем. При цьому зміст вказаної в позові оспорюваної інформації не містить жодних тверджень про наявність у діях позивача складу злочину, передбаченого частиною першою статті 367 КК України. Судом не встановлено, що зазначені у вказаній фразі оціночні критичні судження принижують честь, гідність позивача та мають негативний вплив на його ділову репутацію, в той час, як відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які мали місце у вказаному інтерв`ю з відповідачем. Таким чином, з огляду на суб`єктний склад сторін та загальний зміст публікації, оспорювана інформація входить до предмета суспільного інтересу, однак стилістика публікації в цій частині та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно особи позивача, тому суд дійшов висновку, що балансу між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію порушено не було, а тому поширена інформація є оціночним судженням та відповідає засадам демократичного суспільства щодо свободи вираження поглядів.
Оскільки відсутні правові підстави для задоволення позову в частині визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, інформацію, поширену відповідачами та зобов`язання її спростувати, також відсутні правові підстави і для задоволення похідних позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва
від 03 травня 2022 року клопотання адвоката Кривомаз Ю. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2, про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн. В іншій частині відмовлено.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 184 106,00 грн. На підтвердження понесених ним судових витрат на правничу допомогу надав до суду такі документи: договір про надання правової допомоги, укладений між ним та адвокатським об`єднанням "КМ Партнери" від 27 жовтня 2020 року
№ 2-1/50-2020, додаткову угоду № 1 до вказаного договору, акти приймання-передачі, рахунок-фактура № 9 та витяг із карткового рахунку про оплату 102 675,80 грн, акт приймання-передачі, рахунок-фактура № 11 на суму
81 770,00 грн. Суд, задовольняючи частково клопотання ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу, врахував такі надані послуги, як: підготовка та подання відзиву на позовну заяву, участь у судових засіданнях, консультування та юридичний супровід клієнта щодо підготовки заяви свідка, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка заперечення до відповіді на відзив. При цьому надання таких послуг, як: формування платних витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, оформлення до подачі відзиву на позовну заяву, завірення додатків до відзиву, направлення сторонам копій відзиву з додатками, витрати на відправку копій відзиву на позовну заяву сторонам у загальному розмірі 7 815,80 грн - не є видами адвокатських послуг, перелік яких визначений статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Тому, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зважаючи на складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, ціну позову, категорію та значення справи для сторін,
а також, що сума судових витрат, зазначених в актах, та вартість за весь перелік робіт не є співмірними в розумінні частини четвертої статті 137 ЦПК України, а також враховуючи заперечення позивача щодо відшкодування судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу
у розмірі 25 000,00 грн, що, на думку суду, є обґрунтованим та відповідає принципу розумності, є співмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року залишено без змін.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 03 травня 2022 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки висловлювання у публікації від 04 червня 2020 року на вебсайті "Ліга. Бізнес" за посиланням https://biz.liga.net/ekonomika/tek/interview/voynushka-v-naftogaze-korruptsionnyy-slon-i-vitrenko-blits-intervyu-s-andreem-favorovym/ за своїм змістом є оціночними судженнями, які є вираженням суб`єктивної думки ОСОБА_2 щодо зазначених в них обставин, тому такі судження не є недостовірною інформацією.
Позивач не довів, що така інформація є твердженнями про факти, а не оціночними судженнями, а також не довів протиправності дій
ОСОБА_2 та відповідно порушення особистих немайнових прав позивача унаслідок поширення ОСОБА_2 спірної інформації.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що не підлягає задоволенню вимога позивача про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з поширенням недостовірної інформації щодо нього, оскільки відсутні підстави для задоволення первісних позовних вимог в частині визнання поширеної відповідачами інформації недостовірною, а тому похідна вимога про стягнення моральної шкоди також не підлягає задоволенню.
Щодо оскарження додаткового рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, виходячи з основних критеріїв визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, враховуючи заперечення позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу,дійшов правильного висновку про часткове задоволення клопотання
ОСОБА_2 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року клопотання адвоката Кривомаз Ю. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2, про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Додаткову постанову апеляційного суду мотивовано тим, що у клопотанні про ухвалення додаткового рішення адвокат Кривомаз Ю. В. просила суд стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 88 608,00 грн та надала докази на підтвердження понесених витрат. Проаналізувавши надані адвокатом Кривомаз Ю. В. відповідачу ОСОБА_2 послуги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд вважав, що відображена
у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, тому апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання адвоката Кривомаз Ю. В., яка діє
в інтересах ОСОБА_2, про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі
20 000,00 грн, оскільки саме такий розмір є обґрунтованим і відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та пропорційності позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2022 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Артюхов Д. С., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано справу.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що поширена інформація є фактичним твердженням, яке можливо перевірити, має негативний характер та є наклепницькою. ОСОБА_1 завжди виконував свої обов`язки сумлінно. Жодних позовів про стягнення збитків чи кримінальних проваджень щодо втрати чи неналежного використання ОСОБА_1 коштів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейтинг" станом на сьогодні не існує. Всі угоди, які укладалися ОСОБА_1 на посаді керівника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейтинг", були вчинені відповідно до вимог чинного законодавства та внутрішніх положень компанії.
Таким чином, вказана інформація є стверджувальною та наклепницькою, яка сприймається суспільством та іншими фахівцями у відповідній сфері як достовірна та об`єктивна. Хоча насправді такою не є. Крім того, стверджуючи про втрату більше ніж 300 млн грн, ОСОБА_2 фактично звинуватив ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 367 КК України.
У той же час, всупереч статті 302 ЦК України, ОСОБА_2 не вказав джерело інформації та не надав підтвердження своїх слів.
Винятковість справи полягає у тому, що поширена інформація, яка не підтверджена доказами та спростовується матеріалами справи, порушує немайнові права ОСОБА_1, оскільки впливає на ділові стосунки з іншими фахівцями та професіоналами у відповідній сфері, якої стосується поширена інформація. Також впливає на упереджене ставлення інших людей до його власних якостей як людини.
Судами не було досліджено питання статусу, в якому ОСОБА_2 робив свої заяви, а саме: як приватна особа - пересічний громадянин чи як спеціаліст в нафтогазовидобувній та економічній сфері.
Вказує, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування, норми права (статті 277 ЦК України) у подібних правовідносинах, з огляду на статус суб`єктного складу (статус особи, яка є поширювачем інформації) та межі поширюваної нею критики, відсутній.
Таким чином, необхідним є висновок Верховного Суду з питання дослідження: 1) статусу особи, яка поширювала недостовірну інформацію
(є джерелом інформації), 2) статусу особи, про яку таку недостовірну інформацію поширено та,3) балансу між забезпеченням права на захист гідності, честі та ділової репутації й спростування недостовірної інформації та правом на свободу вираження поглядів з огляду на статус особи, яка поширювала інформацію і статус особи, про яку таку інформацію поширено.
Також поширена інформація, порушує принцип презумпції невинуватості, оскільки містить посилання на вчинення позивачем злочину, передбаченого частиною першою статті 367 КК України.
Вказує, що суди безпідставно не врахували висновок лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 25 серпня 2020 року № 3004, складений експертом Київської незалежної судово-експертної установи Прохоренко О., з тих підстав, що він суперечить частині четвертій статті 7 Закону України "Про судову експертизу". Київська незалежна судово-експертна установа не є державною спеціалізованою установою, якій законом надано право на проведення криміналістичних експертиз; у тому числі лінгвістичних експертиз мовлення.
Щодо оскарження додаткового рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2022 року та додаткової постанови Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року
Вказує, що судами попередніх інстанцій прийнято як доказ понесення судових витрат акти приймання-передачі послуг, строк оплати яких за договором настав на момент розгляду судами питання про розподіл витрат.
Зазначає, що положеннями пункту 5.7 договору про надання правової допомоги між адвокатським об`єднанням "КМ Партнери" та
ОСОБА_2 від 27 жовтня 2020 року № 2-1/50-2020 передбачено обов`язок з оплати вартості послуг, що підлягає оплаті на підставі відповідного рахунку-фактури впродовж 10 робочих днів від дати одержання рахунку-фактури.
При цьому пунктом 5.6 вказаного договору передбачено, що
рахунок-фактура, акт приймання-передачі послуг надсилаєтюся
довірителю одночасно.
Отже, акт, який прийнятий судом апеляційної інстанції під час ухвалення додаткової постанови Київського апеляційного суду від 27 вересня
2022 року, то обов`язок ОСОБА_2 з оплати наданих послуг на суму
88 608,00 грн мав бути виконаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання та підписання акта, який згідно з пунктами 5.6 та 5.7 договору та пунктом 5 акта приймання-передачі послуг від 08 вересня 2022 року був отрйманйй ОСОБА_2 саме 08 вересня 2022 року, а отже, останнім днем оплати було 22 вересня 2022 року.
Щодо акта, який прийнятий судом першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення 03 травня 2022 року, то обов`язок ОСОБА_2
з оплати наданих послуг на суму 81 770,00 грн мав бути виконаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання та підписання акта, який згідно
з пунктами 5.6 та 5.7 договору та пунктом 5 акта приймання-передачі послуг від 21 січня 2022 року був отриманий ОСОБА_2 саме 21 січня
2022 року, а отже, останнім днем оплати було 04 лютого 2022 року.
Оскільки за умовами договору надані у судах першої та апеляційної інстанцій акти мали бути оплачені станом на дату ухвалення додаткового рішення та додаткової постанови, а докази оплати суду надано не було, то були всі підстави для відмови в задоволенні клопотань про стягнення зазначених судових витрат у цій частині.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Артюхов Д. С., посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Кривомаз Ю. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
В публікації від 04 червня 2020 року на вебсайті "Ліга. Бізнес" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 / ТОВ "Інформаційне агентство "Лігабізнесінформ" опубліковало у статті (мовою оригіналу) "Блиц/ Войнушка в Нафтогазе, коррупционный слон и ОСОБА_3 . Блиц-интервью с Андреем Фаворовым", інтерв`ю ОСОБА_2, в якому, серед іншого, зазначено: "Я его уволил, потому что он "трейдер от ОСОБА_5". Он умудрился потерять более 300 млн грн за два месяца работы в Нафтогаз-Трейдинг. У человека нет опыта работы в трейдинге, у него два года опыта работы в туристическом агентстве. Конечно, ему не понравилось, что я его уволил, и он решил мне насолить, сыграв на подтанцовке у ОСОБА_3 . Волынец - типичный витренковский кадр, он же его назначал
и "крышевал", когда этот "турист" потерял более 300 млн грн".
Згідно з наданим позивачем висновком лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 25 серпня 2020 року № 3004, який стосується однієї фрази із опублікованого інтерв`ю і яким визнано, що інформація "Я его уволил, потому что он "трейдер от ОСОБА_5". Он умудрился потерять более 300 млн грн за два месяца работы в Нафтогаз-Трейдинг. У человека нет опыта работы в трейдинге, у него два года опыта работы в туристическом агентстве. Конечно, ему не понравилось, что я его уволил, и он решил мне насолить, сыграв на подтанцовке у ОСОБА_3 . Волынец - типичный витренковский кадр, он же его назначал и "крышевал", когда этот "турист" потерял более 300 млн грн" є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями і містять інформацію негативного характеру щодо ОСОБА_1 (а.с. 57-71, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Артюхов Д. С.,задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної
в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету
і неупередженості правосуддя.
Ураховуючи викладене та беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на звернення до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації.
Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди (пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року
№ 1 "Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи,
а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема
з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.