У Х В А Л А
01 лютого 2023 року
м. Київ
Справа № 640/20919/22
Провадження № 11-7заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Штелик С. П.
розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 03 січня 2023 року у справі № 640/20919/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання незаконним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 січня 2023 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 03 січня 2023 року у справі № 640/20919/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради, у якому позивач просив визнати незаконним і скасувати рішення відповідача від 01 листопада 2022 року № 59 "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя".
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав справу № 640/20919/22 до Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до вимог статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснено підготовку справи до розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Оскільки в цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, то Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи в такому випадку не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany), заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.