У Х В А Л А
01 лютого 2023 року
м. Київ
Справа № 640/9314/21
Провадження № 11-13за23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Штелик С. П.
розглянула матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 640/9314/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві, у якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача, викладені в листах від 23 листопада 2020 року № 2600-0306-8/166704 та від 18 березня 2010 року № 2600-0306-8/46330, про відмову позивачеві у проведенні перерахунку пенсії, призначеної у 2010 році у розмірі 84 відсотки від суми заробітної плати, без обмеження граничним (максимальним) розміром, визначеним у довідці Офісу Генерального прокурора України від 19 жовтня 2020 року № 21-1750зп та у довідці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 16 лютого 2021 року № 21/10ПФ вих-21;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві з 11 вересня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора України від 19 жовтня 2020 року № 21-1750зп та з 01 січня 2021 року на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 16 лютого 2021 року № 21/10ПФ вих-21 пенсію відповідно до статті 50-1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії, далі - Закон № 1697-VI) у розмірі 84 відсотки від розміру місячної заробітної плати, без обмеження граничним (максимальним) розміром;
- здійснити позивачеві виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою з урахуванням довідки Офісу Генерального прокурора України від 19 жовтня 2020 року № 21-1750зп та довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 16 лютого 2021 року № 21/10ПФ вих-21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28 жовтня 2021 року адміністративний позов задовольнив частково:
- визнав протиправними та скасував рішення ГУ ПФУ в м. Києві, викладені в листах від 23 листопада 2020 року № 2600-0306-8/166704 та від 18 березня 2021 року № 2600-0306-8/46330, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, призначеної у 2010 році у розмірі 84 відсотки від суми заробітної плати, без обмеження граничним (максимальним) розміром, визначеним у довідці Офісу Генерального прокурора України від 19 жовтня 2020 року № 21-1750зп та у довідці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 16 лютого 2021 року № 21/10ПФ вих-21;
- зобов`язав ГУ ПФУ в м. Києвіздійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 11 вересня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора України від 19 жовтня 2020 року № 21-1750зп та з 01 січня 2021 року на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 16 лютого 2021 року № 21/10ПФ вих-21 пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1697-VI (у редакції, чинній на час призначення пенсії) у розмірі 84 відсотки від розміру місячної заробітної плати, без обмеження граничним (максимальним) розміром та виплатити різницю в пенсії за минулий час. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 серпня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року скасував в частині задоволення позовних вимог та ухвалив у цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову, в іншій частині зазначене рішення залишив без змін.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29 листопада 2022 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
26 січня 2023 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року і залишити без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року.
Як на підставу для перегляду постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року ОСОБА_1 посилається на підпункти "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для позивача.
На думку скаржника, справа підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки для формування єдиної правозастосовчої практики спірним є питання темпорального (часового) застосування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду.
Так, скаржник указав, що рішенням від 28 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив його вимоги відповідно до чинного законодавства та на основі сформульованих на той час правових висновків Верховного Суду України та Верховного Суду, а саме висновків у постановах від 06 жовтня 2015 року, 04 лютого та 12 листопада 2019 року (справи № 127/11720/14-а, 240/5401/18, 360/1428/17 відповідно).
Однак 21 грудня 2021 року Верховний Суд сформулював нову правову позицію, здійснивши відступ від свого висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, пославшись на нього у постанові у справі № 580/5962/20, згідно з яким до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Закону № 1697-VI, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.