Постанова
Іменем України
03 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 757/22453/20
провадження № 61-11009св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфінанс", Товариство
з обмеженою відповідальністю "Є-КЕШ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алекскредит", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Є Гроші", Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба Миттєвого Кредитування",
треті особи: Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна", Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року у складі судді Бусик О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" (далі - ТОВ "ФК "Гелексі"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" (далі -
ТОВ "Інфінанс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Є-КЕШ" (далі -
ТОВ "Є-КЕШ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" (далі - ТОВ "Інвест Фінанс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алекскредит" (далі - ТОВ "ФК "Алекскредит"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Є Гроші" (далі - ТОВ "ФК "Є Гроші"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба Миттєвого Кредитування" (далі - ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування"), треті особи: Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (далі - ПрАТ "ВФ Україна"), Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів.
Позов обґрунтований тим, що вона була споживачем послуг фінансових компаній, до яких входять також і відповідачі. До осені 2019 року користувалася їхніми послугами, вчасно виконувала свої обов`язки та повертала кредитні кошти. Ввечері 09 грудня 2019 року невідома особа заволоділа сім-картою її мобільного телефону мобільного оператора Vodafone, отримала доступ до акаунта в системі "Приват24" та особистих кабінетів на сайтах вказаних фінансових компаній і незаконно, використавши її персональні дані, 10 грудня 2019 року оформила на її ім`я тринадцять онлайн-кредитів.
Вказує на те, що 10 грудня 2019 року вона не подавала заявок на отримання кредитів, не мала волевиявлення на оформлення кредитних договорів та не отримувала коштів від фінансових установ, а про наявність оформлених на її ім`я кредитів дізналася 10 грудня 2019 року, коли не змогла зайти до свого акаунта
в системі "Приват24", у зв`язку з чим вона терміново замовила виписку з АТ КБ "ПриватБанк", з якої їй стало відомо про зарахування на її картки 5 000,00 грн, які згодом виявилися кредитом від ТОВ "ФК "Алекскредит" і ця сума разом з її коштами, які перебували на вказаній картці (всього 9 915,00 грн) відразу ж була перерахована невідомою особою на користь ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ймовірно для погашення чийогось кредиту.
Зазначає, що вона зверталась до мобільного оператора Vodafone та подала заявки на відновлення сім-карти, проте доступ до своєї сім картки отримала лише
10 грудня 2019 року.
Перевіривши свою електронну пошту, вона виявила листи за кредитними договорами від 10 грудня 2019 року і відразу перевірила свої особисті кабінети на сайтах кредитних компаній. При особистому вході побачила, що паролі до них змінені. Після процедури зміни паролів з`ясувалось, що невідомою особою було додано інформацію про іншу банківську картку, на яку перераховано кредитні грошові кошти за договорами, оформленими від її імені. Дізнавшись про зазначені обставини, вона відразу повідомила відповідачів, а також ТОВ "ФК "Форза",
ТОВ "Кф.Юа" та ТОВ "Слон Кредит".
За фактами незаконних дій по відношенню до неї вона звернулася до Білоцерківського відділу поліції ГУ НП у Київській області. Кримінальне провадження зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10 грудня 2019 року № 12019110030003737.
Також вона звернулася до фінансових компаній з метою врегулювання вказаної ситуації. На підставі службових розслідувань у ТОВ "ФК "Форза", ТОВ "Кф.Юа" та ТОВ "Слон Кредит", що були проведені за її заявами, кредитні договори, які оформлені з використанням її персональних даних, були деактивовані.
Натомість відповідачі її звернення проігнорували, або надали відписки
з порушенням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
Зазначає, що весь час вона піддається з боку відповідачів різним незаконним діям, які порушують її права.
На її думку такі дії відповідачів мають ознаки нечесної підприємницької практики, яка прямо заборонена статтею 19 Закону України "Про захист прав споживачів".
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила визнати дії відповідачів вчиненими із застосуванням нечесної підприємницької практики та такими, що порушують її права, визнати недійсними договори від 10 грудня 2019 року, укладені ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ТОВ "ФК "Гелексі",
ТОВ "Інфінанс", ТОВ "Інвест Фінанс", ТОВ "ФК "Алекскредит",ТОВ "ФК "Є Гроші",
ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування", ТОВ "Є-КЕШ".
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Гелексі", ТОВ "Є-КЕШ", ТОВ "Інвест Фінанс", ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування", треті особи: ПрАТ "ВФ Україна", АТ КБ "ПриватБанк", про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів задоволено частково.
Визнано недійсним договір від 10 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Гелексі".
Визнано недійсним договір від 10 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Є-КЕШ".
Визнано недійсним договір від 10 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвест Фінанс".
Визнано недійсним договір від 10 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування".
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Є Гроші", ТОВ "Інфінанс" про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів - відмовлено.
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Качай гроші", ТОВ "ФК "Гелексі", ТОВ "Є-КЕШ", ТОВ "Інвест Фінанс", ТОВ "ФК "Алекскредит", ТОВ "ФК "Є Гроші", ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування", треті особи: ПрАТ "ВФ Україна", АТ КБ "ПриватБанк", про визнання дій відповідачів вчинених із застосуванням нечесної підприємницької практики - відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що ТОВ "ФК "Гелексі", ТОВ "Інфінанс", ТОВ "ФК "Інвест Фінанс",ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування", ТОВ "Є-КЕШ" не надали належних та допустимих доказів того, що 10 грудня 2019 року уклали кредитні договори саме з ОСОБА_1, за умовами яких позивачка отримала кредитні кошти на банківську картку в АТ "Альфа Банк" та що картка, на яку перераховані кошти належить саме ОСОБА_1 . Також відсутнє волевиявлення позивачки на укладання оспорюваних правочинів, а відповідачі не надали належних та допустимих доказів на спростування встановлених обставин. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині визнання дій відповідачів, вчинених із застосуванням нечесної підприємницької практики, суд виходив із того, що вимоги відповідачів щодо повернення кредиту, телефонні та інші повідомлення із вимогою про належне виконання кредитного зобов`язання не є пропозицією щодо придбання товару (послуги), а є способами захисту кредитором свого порушеного права на повернення кредиту й платежів за ним, а тому у діях відповідачів відсутні ознаки нечесної підприємницької практики, що в свою чергу виключає наявність підстав для визнання дій відповідачів такими, що вчинені із застосуванням нечесної підприємницької практики. Доказів того, що протягом тривалого часу позивачка піддавалася різним незаконним діям зі сторони відповідачів, вона не надала.
Рішення в апеляційному порядку переглядалося в частині вимог ОСОБА_1
до ТОВ "ФК "Гелексі" про визнання недійсним договору.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Гелексі" залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року в частині вимог ОСОБА_1 до
ТОВ "ФК "Гелексі" - без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який, встановивши, що кредитний договір укладений з ТОВ "ФК "Гелексі" іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка позивачці не належить, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір не відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", та зазначені у ньому умови порушують вимоги Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У листопаді 2022 року ТОВ "ФК "Гелексі" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині вимог до ТОВ "ФК "Гелексі" та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, щосуди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі
№ 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 12 січня
2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20. Крім того, у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права
у подібних правовідносинах). Зокрема, заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (статей 76-80, частини шостої статті 82 ЦПК України)
у взаємному зв`язку з нормами КПК України. Крім того, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо перерахування позикодавцем суми позики на банківський/картковий рахунок, відкритий не на ім`я позичальника, але зазначений останнім при укладенні договору позики, та чи може бути така обставина підставою недійсності правочину. Також, у касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Щодо клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін
У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Гелексі" просить розгляд касаційної скарги здійснювати у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право особи бути присутньою під час розгляду справи може бути реалізовано у разі розгляду такої справи у відкритому судовому засіданні, у всіх інших випадках присутність інших осіб при розгляді справи у порядку письмового провадження чинним ЦПК України не передбачено.
Сторона відповідача реалізувала свої процесуальні права, які відповідають принципу змагальності на стадії касаційного перегляду справи, шляхом викладення своєї позиції у касаційній скарзі. Клопотання про розгляд справи судом касаційної інстанції за участю відповідача не містить обґрунтувань того, які ще важливі для справи пояснення може надати ТОВ "ФК "Гелексі" лише особисто в суді, крім тих, які викладені письмово у касаційній скарзі.
Верховний Суд, виходячи із повноважень суду касаційної інстанції, який не може встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами, оцінивши характер спору та суть правового питання, яке підлягає вирішенню, вважає, що у цій справі відсутні підстави для виклику заявника в судове засідання для надання особистих пояснень на стадії касаційного перегляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення
з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ "ФК "Гелексі".
У грудні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Зазначала, що судами попередніх інстанцій правильно визначено, якими нормами чинного законодавства регулюється порядок укладання електронних правочинів, порядок ідентифікації клієнтів фінансовими компаніями, порядок отримання грошових коштів за кредитними договорами, та з`ясовано, що позивачка не мала наміру укладати з ТОВ "ФК "Гелексі" та іншими відповідачами кредитні договори, не надавала заявок на онлайн кредити, не мала волевиявлення на оформлення кредитних договорів і не отримувала грошових коштів. Відповідач не надав доказів на спростування встановлених в судових засіданнях обставин.
У грудні 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до суду пояснення на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції переглядалося в апеляційному порядку лише в частині вимог до ТОВ "ФК "Гелексі", то суд касаційної інстанції переглядатиме судові рішення лише в цій частині.
Встановлені судами обставини
10 грудня 2019 року ОСОБА_1 уклала кредитні договори за допомогою інтернет-сайтів із ТОВ "ФК "Гелексі", ТОВ "Інфінанс", ТОВ "ФК "Інвест Фінанс",
ТОВ "ФК "Алекскредит", ТОВ "ФК "Є Гроші", ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування", ТОВ "Є-КЕШ".
10 грудня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Гелексі" укладено кредитний договір
№ 126421 на суму 3 000,00 грн. Договір укладався за допомогою онлайн сервісу відповідача. Після завершення заповнення анкети позивачкою надано інформацію про банківську картку ( НОМЕР_1 ), на яку планувалося зарахування грошових коштів. Банк-емітент провів успішну верифікацію зазначеної картки - шляхом відправлення коду для підтвердження операції на номер телефону власника вказаної банківської картки. Перевірка даних клієнта та з`ясування того, чи співпадає особа клієнта, що замовила кредит, з особою власника - власником банківської картки, здійснюється банком-емітентом картки, яку клієнт вказав під час оформлення заявки на отримання позики. Верифікація проводиться за номером телефону, вказаним клієнтом під час оформлення цієї банківської картки.
10 грудня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування" укладено договір позики № 1934432789860, за допомогою онлайн сервісу відповідача на суму 3 800,00 грн. Кошти перераховані на картку АТ "Альфа Банк"
№ НОМЕР_2 .
10 грудня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ "Є-КЕШ" укладений договір позики
№ 194795 за допомогою онлайн сервісу відповідача на суму 2 000,00 грн. Кошти перераховані на картку № НОМЕР_1 .
10 грудня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Інвест Фінанс" укладений кредитний договір № 10001313273 за допомогою онлайн сервісу відповідача на суму
2 500,00 грн. Кошти перераховані на картку № НОМЕР_1 .
Згідно з висновком № 16 ТОВ "Качай Гроші" про результати службової перевірки за фактом вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_1 встановлено достатньо допустимих доказів того, що номер карткового рахунку № НОМЕР_3
в АБ "Укргазбанк" не належить ОСОБА_1, а використання номеру телефону
НОМЕР_4 ОСОБА_1 свідчить про дублювання сім-карти шахраями та вказують на те, що невстановлені особи використали персональні дані ОСОБА_1 для отримання кредитних коштів.
Аналогічну службову перевірку провело ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", що підтверджується актом від 09 липня 2020 року № 09/0720-1.
11 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського відділу поліції
ГУ НП у Київській області із заявою про притягнення до відповідальності невідомої особи, яка 10 грудня 2019 року шахрайським шляхом отримала кредити в онлайн установах на суму 50 000,00 грн, шляхом використання мобільного номера (дубліката) НОМЕР_4 .
Згідно з довідкою від 10 червня 2021 року № 51038-23.1 ОСОБА_1 та АТ "Альфа Банк" уклали договір банківського рахунку від 02 вересня 2019 року
№ 592311621 на суму 24 598,70 грн, для погашення заборгованості за договором відкрито рахунок НОМЕР_5 . Станом на 10 червня
2021 року загальна заборгованість за кредитним договором № 592311621 становить 3 116,24 грн; рахунок НОМЕР_6 від 02 вересня 2019 року у валюті гривня та оформлено карту НОМЕР_7 . Рахунок
НОМЕР_6 закрито 29 січня 2020 року карта НОМЕР_7 анульована. Зазначено, що з 02 вересня 2019 року до 10 червня 2021 року на ім`я ОСОБА_1 в АТ "Альфа Банк" інших рахунків не відкривалося, договорів не укладалося (т. 3, а. с. 126).
Із наданих ПрАТ "ВФ Україна" пояснень щодо проведеного аналізу співробітниками компанії автоматизованої системи розрахунків за телекомунікаційні послуги (білінгової системи) ПрАТ "ВФ Україна" за вказаним позивачкою у позовній заяві телефонним номером НОМЕР_4 встановлено, що станом на 10 грудня
2019 року зазначений телефонний номер використовується абонентом без укладення договору в письмовій формі, тобто анонімно, з використанням картки попередньо оплаченої послуги. Згідно з даними автоматизованої системи відновлення ідентифікаційної картки (SIM-карти) за вказаним номером відбулось 10 грудня 2019 року о 9:44:07 дистанційно-дзвінок до Центру обслуговування абонентів оператора та повторно відновлення картки відбулося 10 грудня
2019 року о 19:06:11 шляхом звернення абонента до магазину Vodafone .
Відповідно до довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 28 червня 2022 року ОСОБА_1 не мала та станом на 28 червня 2022 року не має картки
№ НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" (т. 4, а. с. 24).
Правове обґрунтування
Відповідно до статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави
і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений
у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається
у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін
і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).