Постанова
Іменем України
02 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 766/10669/18
провадження № 61-7621св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Херсонська міська рада,
треті особи: Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта", Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради, Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, Управління комунальної власності Херсонської міської ради,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 30 березня 2021 року в складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Херсонської міської ради та просила зобов`язати відповідача прийняти у комунальну власність квартиру АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 350 від 15 липня 2008 року було затверджено акт державної приймальної комісії від 28 грудня 2006 року щодо прийняття до експлуатації житлового будинку АДРЕСА_1, АТ "Будмеханізація".
В зазначеному будинку вона разом з членами сім`ї отримала квартиру АДРЕСА_1 на підставі ордеру на жиле приміщення № 09 від 28 серпня 2008 року.
Вказана квартира була передана Одеському районному нафтопровідному управлінню АТ "Укртранснафта" згідно з актом прийому-передачі квартир від 10 червня 2008 року в рахунок виконання зобов`язань за договором № 01/85 від 16 лютого 2004 року про дольову участь у будівництві житлового будинку, а також додаткових угод до нього № 1 від 14 червня 2004 року та № 2 від 01 жовтня 2004 року.
Листом № 92-17/1850 від 15 жовтня 2015 року ПАТ "Укртранснафта" повідомило, що зазначена квартира на балансі Одеського РНУ та його правонаступників філії "Південні магістральні нафтопроводи" Укртранснафта" не обліковується.
Вона звернулася до відповідача з проханням прийняти квартиру АДРЕСА_1 до комунальної власності територіальної громади м. Херсона для подальшої приватизації цієї квартири, однак листом виконавчого комітету Херсонської міської ради від 29 жовтня 2017 року повідомлено, що у зв`язку з відсутністю підприємства, за яким зареєстровано право власності на вказану квартиру, питання передачі квартири до комунальної власності може бути розглянуте лише в судовому порядку.
З огляду на наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Херсонську міську раду прийняти у комунальну власність квартиру АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог. З урахуванням статті 47 Конституції України, Закону України "Про передачу об`єктів права державної на комунальної власності" та статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" позивач має право на приватизацію квартири, тому її позов підлягає задоволенню.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 30 березня 2021 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що Закон України "Про передачу обʼєктів права державної та комунальної власності", Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управління підприємств, установ та організацій, регулюють відносини, повʼязані з передачею у комунальну власність державного житлового фонду. Лише власник або особа, у повному господарському віданні або в оперативному управлінні якої перебував житловий фонд, може передати квартиру у комунальну власність, однак позивач та третя особа АТ "Укртранснафта" не надали правовстановлюючі документи на квартиру.
ОСОБА_1 не обґрунтувала, в чому полягає порушення її прав та законних інтересів відповідачем.
В матеріалах справи відсутні докази звернення власника або уповноваженої особи на управління майном до міської ради з відповідним клопотанням про передачу спірної квартири до комунальної власності.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції поширив законну силу судового рішення на інших осіб, які повинні передати у комунальну власність Херсонської міської ради квартиру, з якими у позивача виник приватноправовий спір, та які не мали процесуального статусу відповідача у цій справі, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 30 березня 2021 року і залишити в силі рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 вересня 2020 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Спірна квартира передана АТ "Укртранснафта" відповідно до акту приймання-передачі від 10 червня 2008 року. ПАТ "Укртранснафта" як правонаступник АТ "Укртранснафта" володіє майновими правами на квартиру, тому має право звернутися до Херсонської міської ради із заявою про прийняття квартири до комунальної власності.
У зв`язку з бездіяльністю відповідача щодо прийняття квартири у комунальну власність її позбавлено можливості реалізувати конституційне право на отримання житла.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Херсонського міського суду Херсонської області.
17 серпня 2021 року справа № 766/10669/18 надійшла до Верховного Суду.
Херсонська міська рада направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
АТ "Укртранснафта" направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що квартира АДРЕСА_1 була передана Одеському районному нафтопровідному управлінню АТ "Укртранснафта" згідно з актом прийому-передачі квартир від 10 червня 2008 року в рахунок виконання зобов`язань за договором № 01/85 від 16 лютого 2004 року на дольову участь у будівництві житлового будинку, укладеним між АТ "Будмеханізація" (забудовник) та Одеським районним нафтопровідним управлінням АТ "Укртранснафта" (інвестор), а також додаткових угод № 1 від 14 червня 2004 року та № 2 від 01 жовтня 2004 року.
Рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 350 від 15 липня 2008 року "Про затвердження акту державної приймальної комісії стосовно прийняття до експлуатації житлового будинку АДРЕСА_1, АТ "Будмеханізація" було затверджено акт державної приймальної комісії від 28 грудня 2006 року щодо прийняття до експлуатації житлового будинку АДРЕСА_1, АТ "Будмеханізація".
28 серпня 2008 року ОСОБА_1 на склад сім`ї з 4 чоловік було видано ордер на жиле приміщення № НОМЕР_1 на право зайняття квартири АДРЕСА_1 . З 19 вересня 2008 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за вказаною адресою.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 18 вересня 2017 року, відомості щодо вказаного об`єкта нерухомості (квартири АДРЕСА_1 ) відсутні.
Відповідно до листа КП "Херсонське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради від 29 вересня 2017 року право власності на спірну квартиру не зареєстроване.
З відповіді ПАТ "Укртранснафта" на адвокатський запит представника позивача Білої Т. В. від 14 серпня 2017 року № 92-20/1466 вбачається, що товариство не заперечує проти прийняття квартири АДРЕСА_1 до комунальної власності з подальшою її приватизацією колишнім працівником ОСОБА_1 разом з родиною.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначала, що вона позбавлена можливості приватизувати спірну квартиру, оскільки її не передано в комунальну власність.
Дійсно, здійснення органами місцевого самоврядування приватизації об`єктів, які перебували в оперативному управлінні державних підприємств, установ та організацій, можливе лише після передачі цих об`єктів у комунальну власність.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" цей Закон регулює відносини, пов`язанні з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність. Передача у державну або комунальну власність об`єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.
У статті 2 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передбачено, що об`єктами передачі згідно з цим Законом є, крім іншого, об`єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об`єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров`я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.