Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 359/2456/22
провадження № 61-10896св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року у складі судді Семенюти О. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про встановлення факту, усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що протягом 2012-2013 років її син перебував у близьких відносинах із відповідачкою. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народилась дочка, ОСОБА_4, її батьком був записаний ОСОБА_5 . Відомості про батька дитини були записані в порядку, передбаченому частиною першою статті 135 СК України. Зі змісту аналізу ДНК на спорідненість "Бабуся-Онука" вона дізналася, що ймовірність родинного зв`язку між нею та дитиною становить 99,99999 %. Оскільки відповідачка категорично заперечує проти безперешкодного спілкування з онукою до юридичного оформлення родинних відносин, позивачка просила встановити факт, що вона є бабусею ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати їй спілкуватись з онукою ОСОБА_4 та брати участь у її вихованні.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, позов задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 спілкуватись з онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та брати участь у її вихованні.
Суд першої інстанції вважав обґрунтованими позовні вимоги.
Апеляційний суд зазначив, що третя особа ОСОБА_3 не надав жодних доказів наявності підстав для відводу чи самовідводу головуючого судді у справі. Факт перебування відповідачки у трудових відносинах із Бориспільським міськрайонним судом Київської області не може бути самостійною підставою для відводу судді такого суду. Крім того, ОСОБА_3 ставить під сумнів аналіз ДНК на спорідненість "Бабуся-Онука" № 32875 від 08 жовтня 2021 року, проте, будучи залученим до участі у справі як третя особа, ОСОБА_3 не заявляв клопотань про призначення у справі судової експертизи. Не скористався таким правом ОСОБА_3, подаючи апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що справа у суді першої інстанції розглянута суддею, яка підлягала самовідводу. З матеріалів справи та ЄДРСР установлено, що відповідачка працює секретарем у судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюти О. Ю., що є підставою для самовідводу (пункт 5 частини першої статті 37 ЦПК України). У справі відсутні належні докази, які підтверджують спорідненість позивачки та дитини відповідачки. Суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи, у зв`язку з чим він був позбавлений права брати безпосередню участь у судових засіданнях. Фактично між сторонами відсутній спір, оскільки відповідачки визнала позовні вимоги. По суті та за змістом позовна заява про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною не може підміняти чи заміняти собою інший позов про встановлення батьківства, коли ініціатором позову виступає саме мати дитини, а відповідачем - потенційний батько дитини. З таким позовом відповідач до ОСОБА_3 не зверталася. Залучивши третьою особою, суд першої інстанції безпідставно звузив права
ОСОБА_3, які за умови позову до ОСОБА_3 як до відповідача, мали б значно більший обсяг.
Короткий зміст відзиву
У листопаді 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому вона зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову. ОСОБА_3 не надав жодного доказу на підтвердження наявності підстав для відводу чи самовідводу судді у суді першої інстанції. Вважає, що ОСОБА_3 належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі
№ 591/6441/14-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц, судове рішення ухвалено з порушенням пунктів 1, 5, 8 частини першої, пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18 листопада 2016 року.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17 жовтня 2013 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народилась дочка ОСОБА_4, її батьком був записаний ОСОБА_5 .
Відомості про батька дитини були записані в порядку, передбаченому частиною першою статті 135 СК України, що підтверджується витягом про народження з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00020989831 від 14 вересня 2018 року.
У суді першої інстанції позивач як свідок повідомила, що на Новий рік 2013 року її син ОСОБА_3 привів свою дівчину ОСОБА_2 познайомитись із позивачем. У подальшому, позивачу стало відомо, що у відповідача народилась донька. Для підтвердження родинних відносин з ОСОБА_4 була проведена ДНК експертиза. На момент звернення до суду із цим позовом відповідач не дає позивачу можливості вільно спілкуватись та брати участь у вихованні онуки.