Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 701/257/22
провадження № 61- 9615св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Черкаська обласна прокуратура, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Черкаської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої органами дізнання та досудового слідства.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 травня 2015 року слідчим відділом Черкаської обласної прокуратури було розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 365, частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
25 травня 2015 року позивача було затримано в порядку статті 208 КПК України та цього ж дня йому було оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 365 та частиною другою статті 307 КК України, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
27 травня 2015 року слідчий слідчого відділу прокуратури Черкаської області звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно позивача запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке Придніпровським районним судом м. Черкаси було задоволено частково та обрано позивачу запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Наказом начальника Управління МВС України в Черкаській області від 05 червня 2015 року № 1082 позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за грубе порушення службової дисципліни і законності, невиконання вимог Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, наказів МВС України, щодо дотримання дисципліни і законності у службовій діяльності, дії, пов`язані з підбурюванням, спонуканням у прямій чи не прямій формі до вчинення правопорушень, нехтування принципом законності в діяльності працівників міліції щодо чіткого та неухильного дотримання посадовими особами законодавства, які відповідно до свого становища повинні забезпечувати виконання законів та Присяги працівника міліції, тобто вчинення проступків, які не сумісні з перебуванням на службі начальника сектора карного розшуку.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року позивача було поновлено на посаді начальника сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС.
На виконання постанови суду позивача наказом № 335/ос від 14 липня 2017 року Управління МВС в Черкаській області було поновлено на посаді начальника сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС і цим же наказом звільнено з посади через скорочення штатів.
Позивач вказував, що вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2021 року його було визнано невинним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 365, частиною другою статті 307 КК України, та виправдано у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу зазначених кримінальних правопорушень.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року вирок Городищенського районного суду Черкаської області було залишено без змін.
У зв`язку з незаконними діями органів досудового слідства та суду позивач вважає, що він безпідставно перебував під слідством та судом за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 365, частиною другою статті 307 КК України, з 12 травня 2015 року до 06 грудня 2021 року, тобто 6 років 6 місяців і 24 дні, що в перерахунку на місяці та дні становить 78 місяців 24 дні.
Зазначає, що за час перебування під слідством і судом ним понесені моральні страждання та втрати у зв`язку з характером пред`явленого обвинувачення, тривалістю ним перебування під дією запобіжних заходів, були порушені його законні права на вільне пересування, зміни режиму життя.
Оскільки позивач перебував під слідством і судом 78 місяців 24 дні, то йому за цей період заподіяно моральну шкоду, яку він оцінив в розмірі 1 536 552,00 грн за час перебування в статусі особи, що притягується до кримінальної відповідальності, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 28 червня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 1 528 150,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої органами дізнання та досудового слідства.
В іншій частині позову відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2021 року ОСОБА_2 було визнано невинним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 365 та частиною другою статті 307 КК України, та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях позивача складу зазначених кримінальних правопорушень, а позивач відповідності до положень Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" № 266/94 ВР від 01 грудня 1994 року має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди за рахунок держави.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позову, суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Черкаська обласна прокуратура, Державна казначейська служба України, оскаржили його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури задоволено.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково.
Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 28 червня 2022 року змінено, викладено абзац другий його резолютивної частини в наступній редакції:
"Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої органами дізнання та досудового слідства, грошові кошти в сумі 509 383,33 грн".
В іншій частині рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 28 червня 2022 року залишено без змін.
Стягнуто з держави на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 14 494,74 грн.
Стягнуто з держави на користь Державної казначейської служби України судовий збір у розмірі 8 326,85 грн.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції не враховано принцип співмірності заподіяної шкоди розміру відшкодування.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
28 вересня 2022 року Черкаська обласна прокуратура через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції змінити в частині розподілу судових витрат, компенсувавши Черкаській обласній прокуратурі за рахунок держави сплачений за подачу апеляційної скарги судовий збір в розмірі 22 922,26 грн.
03 жовтня 2022 року Державна казначейська служба України через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу напостанову Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд:
- змінити абзац третій резолютивної частини постанови Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року, виклавши його в наступній редакції: "Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 28 червня 2022 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: "Стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди завданої органами дізнання та досудового слідства грошові кошти в сумі 509 383,33 грн";
- змінити абзац шостий резолютивної частини постанови Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року, виклавши його в наступній редакції: "Компенсувати Державній казначейській службі України за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 12 405,62 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Касаційні скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції постанова в оскарженій частині ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Черкаської обласної прокуратури та витребувано матеріали цивільної справи.
25 жовтня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 12 травня 2015 року СВ Черкаської обласної прокуратури було розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 365 та частиною другою статті 307 КК України.
25 травня 2015 року, фактично о 14 год. 30 хв. позивача було затримано в порядку статті 208 КПК України та оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 365 та частиною другою статті 307 КК України, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
27 травня 2015 року слідчий СВ прокуратури Черкаської області звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно позивача запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке Придніпровським районним судом м. Черкаси було задоволено частково та обрано позивачу запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Наказом начальника Управління МВС України в Черкаській області від 05 червня 2015 року № 1082 позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за грубе порушення службової дисципліни і законності, не виконання Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, наказів МВС України, щодо дотримання дисципліни і законності у службовій діяльності, дії, пов`язані з підбурюванням, спонуканням у прямій чи не прямій формі до вчинення правопорушень, нехтування принципом законності в діяльності працівників міліції щодо чіткого та неухильного дотримання посадовими особами законодавства, які відповідно до свого становища повинні забезпечувати виконання законів та Присяги працівника міліції, тобто вчинення проступків, які не сумісні з перебуванням на службі начальника сектора карного розшуку.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року позивача було поновлено на посаді начальника сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС.
На виконання вищевказаної постанови суду позивача, наказом № 335/ос від 14 липня 2017 року Управління МВС в Черкаській області було поновлено на посаді начальника сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС і цим же наказом звільнено з посади через скорочення штатів.
Вироком Городищенського районного суду від 12 квітня 2021 року позивача було визнано невинним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 365 та частиною другою статті 307 КК України, та виправдано у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу зазначених кримінальних правопорушень.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року вирок Городищенського районного суду Черкаської області було залишено без змін.
Позивач перебував під слідством та судом з 25 травня 2015 року до 06 грудня 2021 року, що становить 78 місяці та 11 днів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга Черкаської обласної прокуратури підлягає залишенню без задоволення.
Касаційна скарга Державної казначейської служби України підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.