Постанова
Іменем України
30 січня 2023 року
м. Київ
справа № 760/11044/21
провадження № 61-10020св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом),
відповідачі: Київська міська рада, комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (позивач за зустрічним позовом),
треті особи: Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація, Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_2, Київська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" на рішення Солом`янського районного суду м. Києва в складі судді Шереметьєвої Л. А. від 06 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Білич І. М., Коцюрби О. П. від 30 серпня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила: встановити факт її проживання однією сім`єю з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за нею право користування вказаною квартирою.
Позов обгрунтовано тим, що з 25 квітня 1989 року по день смерті доньки ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала з нею однією сім`єю в квартирі АДРЕСА_1 . Незважаючи на те, що 20 вересня 2019 року була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2, фактично залишилася проживати в квартирі АДРЕСА_1 . Увесь час до смерті чоловіка та доньки проживала з ними однією сім`єю та була пов`язана з ними спільним побутом. 06 вересня 2019 року вона отримала службове житло від організації, де працювала, проте продовжувала жити з донькою, оскільки остання тяжко хворіла та потребувала догляду. У службовій квартирі АДРЕСА_2 жодного дня не проживала через тяжкий стан дочки та через непридатність даного їй житла для використання за призначенням. Службове житло їй надали для користування на час роботи на підприємстві, а після втрати зв`язку з підприємством її позбавлять права користування вказаним житлом.
У вересні 2021 року КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" звернулося до суду із зустрічним позовом про виселення позивачки зі спірної квартири.
Позов обгрунтовано тим, що будинок АДРЕСА_3 перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, переданий до сфери управління Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації та відповідно до розпорядження Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 травня 2015 року № 279 "Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації" (зі змінами від 11 листопада 2016 року № 838) закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством "Керуюча компанія" з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва". Квартира АДРЕСА_1 не приватизована? є однокімнатною, загальною площею 19,0 кв.м. 23 вересня 1995 року ордер на вказану квартиру був виданий на родину з 3-осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 . Позивачка була зареєстрована у зазначеній квартирі, а 20 вересня 2019 року вибула за адресою: АДРЕСА_4 та знята з реєстраційного обліку. 20 квітня 2021 року ЖЕД № 904 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва було проведено обстеження квартири АДРЕСА_1, під час якого встановлено, що в квартирі проживає позивачка, про що складено відповідний акт. Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва від 27 травня 2021 року за адресою: АДРЕСА_5 зареєстровані особи відсутні. У зв`язку з чим зазначає, що вселення та проживання позивача у спірній квартирі було здійснено з порушенням діючого житлового господарства, а тому відсутні правові підстави вважати її проживання в квартирі правомірним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. У задоволенні зустрічного позову комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" відмовлено.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", виходив із того, що є непропорційними вжиті відповідачем заходи щодо позивача про її виселення з займаного нею протягом тривалого часу житла. Докази надані позивачкою відповідачем не спростовані.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року апеляційні скарги Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" залишено без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про задоволення первісних позовних вимог і відмову в задоволенні зустрічного позову, зазначив про те, що рішення місцевого суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог, та задоволення зустрічного позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 28 липня 2020 року в справі № 759/17953/15-ц, від 04 листопада 2020 року в справі № 641/2970/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи пояснень на касаційну скаргу
У грудні 2022 року Солом`янська районна в м. Києві адміністрація подала до Верховного Суду пояснення до касаційної скарги КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", у яких просить її задовольнити. Зазначає, що ОСОБА_1 не довела належними доказами своє законне право на користування спірною квартирою.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 760/11044/21 з Солом`янського районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 23 вересня 1995 року ордер на квартиру АДРЕСА_1 був виданий на родину з трьох осіб: ОСОБА_4 (колишній чоловік позивачки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_1 (дружина, позивачка по справі), ОСОБА_3 (донька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Розпорядженням Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації від 28 вересня 2005 року визначено квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_1, в зв`язку із тим, що ОСОБА_1 знятий з реєстрації.
06 вересня 2019 року позивачці був виданий ордер № 532, відповідно до якого на час роботи на посаді робітника з комплексного прибирання ЖЕД № 2 їй надається службове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 .
20 вересня 2019 року позивачка була зареєстрована у вказаній квартирі.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з частинами другою, четвертою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.