Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 2-275-07
провадження № 61-9364св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - Уманський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) в особі начальника відділу Кольцової О. В. та головного державного виконавця Рибак Л. В.,
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області, у складі судді Годік Л. С., від 26 травня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Карпенко О. В., Вініченка Б. Б., Новікова О. М., від 23 серпня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про захист цивільних прав та інтересів, визнання дій Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Уманський ВДВС) в особі начальника відділу Кольцової О. В. та головного державного виконавця Рибак Л. В. незаконними та зобов`язання їх вчинити дії по виконанню рішення суду.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що 29 травня 2007 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 2-275-2007 про стягнення на його користь із ОСОБА_2 боргу в сумі 492 825,66 грн, за яким Уманським ВДВС було відкрито виконавче провадження № 46242277.
Із 2007 по 2020 роки виконавче провадження безпідставно зупинялось, закривалось та за цей час державним виконавцем стягнуто лише 20 000 грн із загальної суми боргу. Керівництво відділу та державний виконавець умисно не виконують рішення суду та перешкоджають його виконанню.
Натомість боржник має у власності частину житлового будинку та земельну ділянку, площею 0,17 га, на які можливо звернути стягнення.
Вважає, що безпідставно тривалим умисним невиконанням рішення суду, що набрало законної сили, йому заподіяно моральної шкоди.
Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши вимоги скарги, ОСОБА_1 просив суд:
- скасувати постанову головного державного виконавця Уманського ВДВС від 29 жовтня 2020 року про повернення виконавчого документа стягувачу як неправомірну та зобов`язати головного державного виконавця
Рибак Л. В. здійснити примусове виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 23 березня 2007 року у справі № 2-275-07 відповідно до Закону України "Про виконавче провадження";
- визнати дії та бездіяльність Уманського ВДВС в особі начальника відділу Кольцової О. В. та головного державного виконавця Рибак Л. В. неправомірними;
- стягнути з Уманського управління державної казначейської служби України м. Умань, з Державного бюджету України моральну шкоду в сумі 368 394 грн, завдану йому під час здійснення виконавчого провадження з 2007 по 2020 роки;
- зобов`язати та надати дозвіл начальнику Уманського ВДВС Кольцовій О. В. та головному державному виконавцеві Рибак Л. В. підготувати необхідні документи для продажу будинку, що належить боржнику на праві власності та земельної ділянки, площею 0,17 га, для обслуговування житлового будинку відповідно до документів на право власності будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 23 серпня 2022 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що боржник неодноразово ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, отримав детальну відповідь від начальника ВДВС про рух виконавчого провадження та проведені в його рамках заходи направлені на стягнення боргу із ОСОБА_2 . Державний виконавець діяв в межах наданих йому законом повноважень та у спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження", при цьому порушень прав чи інтересів учасників виконавчого провадження допущено не було.
Колегія апеляційного суду, погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, додатково зазначила, що на час вирішення питання щодо передачі частини житлового будинку АДРЕСА_1 на реалізацію, право користування вказаним житлом мали малолітні діти, що передбачало обов`язкове попереднє отримання дозволу органу опіки та піклування, а оскільки державному виконавцеві у наданні такого дозволу було відмовлено, то і звернення стягнення на це майно стало неможливим.
Щодо вимоги заявника про стягнення моральної шкоди, суд не вбачав підстав для її задоволення з огляду на недоведеність протиправних дій державного виконавця та відсутність в матеріалах справи належних доказів такої шкоди. Сам по собі факт погіршення стану здоров`я та загального самопочуття скаржника не може слугувати підставою для стягнення моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області
від 26 травня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 23 серпня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із міськрайонного суду.
У листопаді 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року продовжено до 01 грудня 2022 року Уманському ВДВС строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій, під час вирішення скарги, неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові
від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій не дали оцінки доказами наявності у власності ОСОБА_3 (матері дітей зареєстрованих в будинку боржника) земельної ділянки та житлового будинку, площею 449 кв. м. Стверджує, що онуки боржника не мають права власності та користування будинком ОСОБА_2, оскільки забезпечені іншим житлом та проживають зі своїми батьками. При цьому реєстрація дітей за місцем проживання боржника здійснена з метою унеможливлення звернення стягнення на будинок.
За адресою житлового будинку із січня 2007 року знаходиться ковбасний цех, на який було накладено арешт та який виконавець умисно не передавав на реалізацію, натомість у січні 2019 року без участі стягувача державним виконавцем складено акт про відсутність такого цеху в домоволодінні боржника. Також із 2009 року арештовані, але нереалізовані транспортний засіб Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та ПФ-01 Фермер, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Тривалим невиконанням Уманським ВДВС рішення суду, що набрало законної сили йому завдана моральна шкода.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2022 року Уманський ВДВС подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції і постанову апеляційного суду залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Уманським міськрайонним судом Черкаської області 29 травня 2007 року видано виконавчий лист № 2-275-2007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 492 825,66 грн, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 46242277.
Уманським ВДВС надано відомості про рух вказаного виконавчого провадження, у тому числі інформацію з бази даних ЄДРВП та АСВП вчинені виконавцем дії щодо боржника та його майна.
У житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані малолітні
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які є онуками боржника і дітьми дочки боржника -
ОСОБА_3, яка також зареєстрована за вказаною адресою.
На вимогу виконавця від 02 березня 2020 року та 22 червня 2020 року про надання дозволу на реалізацію частини житлового будинку
АДРЕСА_1 Уманською районною державною адміністрацією повідомлено, що в даному випадку не передбачено надання згоди органом опіки та піклування.
29 жовтня 2020 року постановою головного державного виконавця Уманського ВДВС Рибак Л. В. у виконавчому проваджені № 46242277 виконавчий документ повернуто стягувачу та зазначено, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів майно в межах суми боргу, що належить боржнику на праві власності та на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено. Дозвіл на звернення стягнення на належну боржнику частину будинку органи опіки та піклування не дали, оскільки в даному будинку зареєстровані малолітні діти. Офіційна інформація про працевлаштування боржника та відкриті ним рахунки у банківських та фінансових установах відсутня.
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) та рішення органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо вимог скарги про скасування постанови державного виконавця, визнання дій та бездіяльності незаконними і зобов`язання вчинити дії по виконанню рішення суду.
Відповідно до вимог статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважать, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Аналогічні положення викладені у статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави
(частина перша статті 2 ЦПК України).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).