Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 761/26554/13-ц
провадження № 61-1151св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "Омега Банк", ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Елітком", товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду
м. Києва від 25 серпня 2020 року у складі судді Саадулаєва А. І.
та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року
у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І., у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Омега Банк"
до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Елітком", про стягнення заборгованості, за заявою ОСОБА_1 про заміну стягувача,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви про заміну сторони правонаступником
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну сторони позивача (стягувача) правонаступником у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Омега Банк" (далі - ПАТ "Омега Банк") до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Елітком" (далі - ТОВ "Елітком"), про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що рішенням Шевченківського районного суду
м. Києва від 12 березня 2014 року у справі № 761/26554/13-ц, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Омега Банк"
4 942 665,33 грн заборгованості за кредитним договором від 23 квітня
2008 року № 622.
31 грудня 2014 року між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" було укладено договір купівлі-продажу права вимоги із додатковим договором від 09 січня 2015 року, зокрема і за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 622.
04 липня 2015 року між ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та
ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" укладено договір купівлі-продажу права вимоги із додатковим договором
від 06 червня 2015 року, зокрема і за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 622.
У подальшому, 25 травня 2018 року, між ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу права вимоги, зокрема за кредитним договором
від 23 квітня 2008 року № 622. Відомості про правонаступництво підтверджуються внесенням відповідних змін до Державного реєстру прав.
Ураховуючи, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, посилаючись на положення статей 55, 442 ЦПК України,
ОСОБА_1 просила замінити сторону позивача (стягувача) ПАТ "Омега Банк" його правонаступником - ОСОБА_1 у справі № 761/26554/13-ц за позовом ПАТ "Омега Банк" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня
2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду
від 23 листопада 2020 року, заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони
в справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що договір купівлі-продажу прав вимоги, укладений між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", у судовому порядку визнано нікчемним, а між ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та
ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" визнано недійсним як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має права продажу цих активів (справа № 910/10364/16), унаслідок чого укладений між ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу прав вимоги не створює для його сторін чи інших осіб юридичних наслідків.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
22 січня 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони позивача (стягувача) у справі.
28 січня 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву та замінити сторону позивача (стягувача) ПАТ "Омега Банк" його правонаступником ОСОБА_1 .
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року поновлено
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2021 року справу № 761/26554/13-ц передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, з огляду на те, що:
- суди, посилаючись на постанову Верховного Суду від 24 лютого
2019 року у господарській справі № 910/10364/16, дійшли помилкового висновку про застосування наслідків нікчемного правочину;
- судами не враховані висновки, викладені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17,
від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 та від 05 травня 2020 року у справі № 750/3917/17; Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі
№ 5016/1284/2012, від 24 грудня 2020 року у справі № 754/13238/15-ц,
від 16 грудня 2020 року у справі № 127/27203/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- відсутній висновок Верховного Суду у спірних правовідносинах щодо застосування статей 330, 388 ЦК України та заміни сторони справи його правонаступником, який вважає себе добросовісним набувачем (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
Доводи інших учасників справи
У травні 2021 року ТОВ "Файненс Компані" подало до Верховного Суду відзив на касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у якому просить касаційні скарги залишити без задоволення.
Відзив мотивовано тим, що саме ТОВ "Файненс Компані"
є правонаступником стягувача ПАТ "Омега Банк" у цій справі на підставі договору про відступлення права вимоги від 07 березня 2019 року.
Факт правонаступництва окрім відповідних доказів, що містяться
в матеріалах справи (договір про відступлення, платіжне доручення про сплату коштів за договором), підтверджено також ухвалою Господарського суду м. Києва від 03 лютого 2020 року, залишеною
без змін під час апеляційного та касаційного переглядів у справі
№ 5011-34/273-2012, якою замінено сторону позивача у справі. У вказаній справі, зокрема, встановлено, що право вимоги за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 622 перейшло до ТОВ "Файненс Компані".
Крім того, до ОСОБА_1 право вимоги за договором від 25 травня
2018 року не могло перейти, оскільки таке право було відсутнє у
ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент"
з огляду на те, що договір купівлі-продажу від 04 липня 2015 року,
на підставі якого вказане товариство отримало право вимоги, визнаний недійсним у судовому порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 23 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк", та ОСОБА_2, ТОВ "Елітком" укладено кредитний договір
№ 622 (а. с. 14-17, т. 1).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня
2014 року позов ПАТ "Омега Банк" задоволено та ухвалено стягнути
з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі
4 942 665,33 грн та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн (а. с. 217-223, т. 1).
У подальшому між ПАТ "Омега Банк" та TOB "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" укладено договір купівлі-продажу права вимоги від 31 грудня
2014 року із додатковим договором від 09 січня 2015 року, в яких додатками наведено перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги, зокрема за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 622.
На виконання вказаного договору між сторонами підписано акт приймання-передачі права вимоги (а. с. 6-24, т. 3).
04 липня 2015 року між TOB "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та
ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги із додатковим договором від 06 липня 2015 року, зокрема за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 622. На виконання вказаного договору між сторонами підписано акт приймання-передачі права вимоги (а. с. 38-57, т. 3).
25 травня 2018 року між ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу прав вимоги. Відповідно до акта приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2018 року, продавець передав, а покупець прийняв оригінал кредитного договору від 23 квітня 2008 року № 622 (а. с. 58-61, т. 3).
Також установлено, що у справі № 910/10364/16 за позовом ПАТ "Омега Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" про визнання договорів недійсними рішенням Господарського суду м. Києва від 04 вересня
2018 року, частково зміненим постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року, зокрема, визнано недійсними: договір купівлі-продажу від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ "Омега Банк" та TOB "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", договір купівлі-продажу від 04 липня 2015 року, укладений між
TOB "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" (а. с. 155-167, т. 2).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 липня 2019 року вказані судові рішення
в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31 грудня
2014 року, укладеного між ПАТ "Омега Банк" та TOB "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаної позовної вимоги. У решті постанову апеляційного суду залишено без змін (а. с. 168-171, т. 2).
У вказаній справі встановлено ознаки нікчемності договору
купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року відповідно до пункту
3 частин третьої статті 38 цього Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому відповідно до частини першої статті 215, частини першої статті 216 ЦК України такий правочин
не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, крім тих,
що пов`язані з його недійсністю, таким чином, наступний договір
купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року слід визнати недійсним відповідно до частини п`ятої статті 216, статті 658 ЦК України як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має права продажу цих активів.
У справі № 5011-34/273-2012 ухвалою Господарського суду м. Києва
від 03 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду м. Києва від 02 червня 2020 року, постановою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року, замінено позивача у справі № 5011-34/273-2012 з ПАТ "Сведбанк" на його правонаступника -
ТОВ "Файненс Компані". У вказаній справі встановлено, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, встановленому кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 622 з усіма додатковими угодами до нього.
ТОВ "Файненс Компані" є процесуальним правонаступником позивача
у справі № 5011-34/273-2012, рішенням суду в якій стягнуто заборгованість за цим кредитним договором (а. с. 172-177, т. 2).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційних скарг у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з огляду на наступне.