Постанова
Іменем України
27 січня 2023 року
м. Київ
справа № 172/29/20
провадження № 61-11151св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - селянське (фермерське) господарство "Зоря",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Зоря", від імені якого діє адвокат Лащенко Віктор Анатолійович, на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., від 21 квітня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства "Зоря" (далі - СФГ "Зоря") про визнання договору емфітевзису недійсним.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що їй належить земельна ділянка, площею 3,443 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1220784100:01:010:0224, що розташована на території Дебальцівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.
ОСОБА_1 вказувала, що їй у жовтні 2019 року стало відомо, що право на користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано за СФГ "Зоря" на підставі договору емфітевзису, укладеного між нею та відповідачем.
Посилаючись на те, що вона не підписувала будь-яких договорів стосовно належної їй земельної ділянки, просила суд:
- визнати недійсним договір емфітевзису, укладений між ОСОБА_1 та СФГ "Зоря", на право користування земельною ділянкою, площею 3,443 га, розташованою на території Дебальцівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1220784100:01:010:0224;
- скасувати державну реєстрацію права користування зазначеною земельною ділянкою (емфітевзису).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Битяка І. Г., від 08 грудня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем оспорюється факт укладання правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а при вирішенні спору про захист права, яке позивач вважав порушеним. У даному випадку спірний договір є неукладеним, а тому ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області
від 08 грудня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування записів про проведену державну реєстрацію договорів про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладенихміж ОСОБА_1 та СФГ "Зоря", скасовано та прийнято нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до СФГ "Зоря" про визнання договору емфітевзису недійсним задоволено частково.
Скасовано запис про проведену державну реєстрацію договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 04 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та СФГ "Зоря", щодо земельної ділянки, загальною площею 3,443 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1220784100:01:010:0224, розташованої на території Дебальцівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, здійснену
15 грудня 2020 року Васильківським районним управлінням юстиції.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що суд першої інстанцій правильно вказав на неукладеність спірного договору, проте дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою, оскільки реєстрація такого права за відповідачем на підставі неукладеного договору не відповідає вимогам закону та порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження своєю земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі СФГ "Зоря", від імені якого діє адвокат Лащенко В. А., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2021 року СФГ "Зоря", від імені якого діє адвокат Лащенко В. А., подало касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 21 квітня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду. У вересні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду
від 19 січня 2023 року суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Повторюючи мотиви рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційний суд безпідставно скасував законне судове рішення.
Зазначає, що постанова апеляційного суду належним чином не обґрунтована, а обставини, на які посилається позивач, є недоведеними.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві, поданому у вересні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Дрожак Ю. М., посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Вказує, що оспорюваний договір є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація права користування земельною ділянкою, оскільки реєстрація такого права за відповідачем на підставі неукладеного договору не відповідає вимогам закону та порушує її права.
Наголошує, що висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 02 вересня 2020 року у справі № 502/1817/15-ц.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 3,443 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1220784100:01:010:0224, що розташована на території Дебальцівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.
В матеріалах справи наявний договір від 04 грудня 2015 року встановлення емфітевзису відносно вказаної земельної ділянки строком на 100 років між ОСОБА_1 та СФГ "Зоря", за яким власник земельної ділянки передає емфітевту право володіння та право цільового користування цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевтичне право) зберігаючи за собою право розпорядження нею.
15 грудня 2015 року на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1, зареєстровано за СФГ "Зоря" право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
З висновку експерта Дніпропетровського НДІСЕ № 3007-20 від 30 вересня 2020 року, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, вбачається, що рукописні записи розшифрування підпису, а саме " ОСОБА_1" від імені ОСОБА_1 в графі "Власник" на шести аркушах договору встановлення емфітевзису від 04 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та СФГ "Зоря" виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_1 в графі "Власник" на шести аркушах договору встановлення емфітевзису від 04 грудня 2015 року, що укладений між ОСОБА_1 та СФГ "Зоря" виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.
Позиція Верховного Суду
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.