Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 372/190/19
провадження № 61-12216св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, товариство з обмеженою відповідальністю "Ритм-Омега", товариство з обмеженою відповідальністю "Солум",
треті особи: ОСОБА_57, ОСОБА_58, публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у складі судді Тиханського О. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А., та касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до відповідачів про визнання рішень недійсними та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.
Позов мотивовано тим, що прокуратурою встановлено факти порушення вимог земельного і водного законодавства під час вивчення законності відведення земельних ділянок у приватну власність в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області. Зокрема встановлено, що рішеннями Козинської селищної ради та її виконавчого комітету від 27 грудня 2002 року № 10/1, від 06 лютого 2003 року № 24-47, від 15 квітня 2003 року № 27-20, від 06 лютого 2003 року № 24-43 фізичним особам згідно із наведеним переліком передано у приватну власність земельні ділянки площами по 0,50 га, 0,40 га та 0,35 га на території смт Козин для будівництва, обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства. Внаслідок ряду укладених договорів купівлі-продажу та об`єднання відведених громадянам земельних ділянок у 9 ділянок право власності на них набув ОСОБА_59, який 29 жовтня 2007 року згідно із протоколом № 6 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ритм-Омега" (далі - ТОВ "Ритм-Омега") вніс їх до статутного фонду цього товариства як землі для ведення особистого селянського господарства та землі для будівництва та обслуговування житлового фонду, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі цього ж протоколу № 6 від 21 лютого
2014 року та від 26 лютого 2014 року видані свідоцтва про право власності, які зареєстровано реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Поряд з цим, на підставі договору іпотеки № І-08-57/КД
від 25 липня 2008 року та договору № 1 від 08 вересня 2008 року про внесення змін до договору іпотеки ОСОБА_59 передав в іпотеку відкритому акціонерному товариству "Піреус Банк МКБ" (далі - ВАТ "Піреус Банк МКБ") п`ять земельних ділянок для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором. На підставі виконавчого напису № 1798 від 31 травня 2010 року, вчиненого приватним нотаріусом Грек А. В., а також на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 12 грудня 2012 року ТОВ "Солум" видано свідоцтво № 6954 від 25 листопада 2013 року про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, та за товариством зареєстровано право власності на ці земельні ділянки.
Вказував, що при прийнятті Козинською селищною радою та її виконавчим комітетом вказаних вище рішень порушено вимоги законодавства, оскільки земельні ділянки на момент прийняття оскаржуваних рішень та станом на час звернення до суду із цим позовом повністю накладаються на землі водного фонду, а саме водну поверхню Канівського водосховища
на р. Дніпро, законом не передбачено можливості відведення земель водного фонду для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства. Крім того, Козинська селищна рада взагалі не мала повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками, оскільки вони знаходяться за межами смт Козин, і їх належним розпорядником є Київська обласна державна адміністрація.
На підставі вищевикладеного перший заступник прокурора Київської області просив визнати недійсним рішення Козинської селищної ради від 06 лютого 2003 року № 24-47 в частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62,
ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66,
ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради
від 27 грудня 2002 року № 10/1; визнати недійсним рішення Козинської селищної ради від 15 квітня 2003 року № 27-20 у частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_73,
ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ; визнати недійсним рішення Козинської селищної ради від 06 лютого 2003 року № 24-43 в частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_74,
ОСОБА_29, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81 ; витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельні ділянки, розташовані в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з чужого незаконного володіння
ТОВ "Ритм-Омега" з кадастровими номерами 3223155400:03:033:0059 площею 4,3160 га, 3223155400:03:033:0068 площею 1,1690 га, 3223155400:03:033:0071 площею 0,88 га, 3223155400:03:033:0060
площею 4,1532 га, 3223155400:03:003:0063 площею 2,7790 га, 3223155400:03:033:0067 площею 1,28 га, 3223155400:03:033:0069
площею 0,9510 га, 3223155400:03:033:0061 площею 3,9308 га, 3223155400:03:033:0066 площею 1,806 га; з чужого незаконного володіння ТОВ "Солум" з кадастровими номерами: 3223155400:03:033:0062
площею 3,309 га, 3223155400:03:033:0065 площею 1,8515 га, 3223155400:03:033:0072 площею 0,403 га, 3223155400:03:033:0070
площею 0,9425 га, 3223155400:03:033:0064 площею 2,129 га.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня
2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 06 лютого 2003 року № 24-47 у частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_82, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Визнано недійсним рішення виконавчого комітет Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 27 грудня 2002 року № 10/1.
Визнано недійсним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 15 квітня 2003 року № 27-20 у частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_17, ОСОБА_18,
ОСОБА_73, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Визнано недійсним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 06 лютого 2003 року № 24-43 у частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_74, ОСОБА_29,
ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80 та ОСОБА_83 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельні ділянки, виділені у приватну власність оспорюваними рішеннями Козинської селищної ради та її виконавчого комітету для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також для ведення особистого селянського господарства, в дійсності є землями водного фонду, оскільки є складовою частиною Канівського водосховища та знаходяться за межами смт Козин. Надання у приватну власність земельних ділянок, які за рахунок земель державної власності водного фонду неналежним розпорядником, суперечить нормам статей ЗК України та ВК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
У справі, що розглядається, перший заступник прокурора Київської області дізнався про порушення інтересів держави оскаржуваними рішеннями виконавчого Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та її комітету лише 15 серпня 2018 року після отримання та опрацювання інформації, наданої ДП "Київгеоінформатика", що не спростовано учасниками справи, а позов пред`явив 16 січня 2019 року, тобто у межах позовної давності.
Також суд першої інстанції зазначив, що належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність. Проте, у цій справі, позивачем заявлено вимогу про витребування земельних ділянок у порядку віндикації з посиланням як на правову підставу такої вимоги на статтю 388 ЦК України, тому у цій справі вимога про витребування земельної ділянки не підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Солум" задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року скасовано й прийнято нову постанову, якою позов першого заступника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задоволено частково.
Визнано недійсним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 06 лютого 2003 року № 24-47 у частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_84, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 27 грудня 2002 року № 10/1.
Визнано недійсним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 15 квітня 2003 року № 27-20 у частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_17, ОСОБА_18,
ОСОБА_73, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Визнано недійсним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 06 лютого 2003 року № 24-43 у частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_74, ОСОБА_29,
ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80 та ОСОБА_83 .
У задоволенні іншої частину позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що при перегляді цієї справи встановлено обставини, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку із порушенням норм процесуального права, а саме в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач ТОВ "Солум" був належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи 23 грудня 2020 року в день ухвалення рішення.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки при прийнятті оспорюваних рішень Козинською селищною радою Обухівського району Київської області порушено вимоги земельного і водного законодавства і передано у приватну власність земельні ділянки водного фонду з перевищенням повноважень та з порушенням порядку зміни їх цільового призначення, підлягають визнанню недійсними та скасуванню рішення Козинської селищної ради від 06 лютого 2003 року № 24-47 в частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 27 грудня 2002 року
№ 10/1; рішення Козинської селищної ради від 15 квітня 2003 року № 27-20 в частині надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_73, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,
ОСОБА_22 ; рішення Козинської селищної ради від 06 лютого 2003 року № 24-43 у частині надання земельних ділянок у приватну власність
ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27,
ОСОБА_28, ОСОБА_74, ОСОБА_29, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80,
ОСОБА_83 .
Оцінюючи заяву відповідача ТОВ "Солум" про застосування позовної давності, яку було підтримано у письмових поясненнях третьою особою
АТ "Піреус Банк МКБ", апеляційний суд враховував, що до спірних правовідносин позовна давність не застосовується, оскільки рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, за умови його невідповідності закону, не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване.
Оскільки у цій справі заявлено вимогу про витребування земельної ділянки у відповідачів у порядку віндикації, з посиланням як на правову підставу цієї вимоги на статті 387, 388 ЦК України, апеляційний суд дійшов висновку, що така вимога не підлягає задоволенню у зв`язку з обранням прокурором неефективного способу захисту, зокрема не підлягають задоволенню вимоги прокурора про витребування з володіння ТОВ "Солум" та ТОВ "Ритм-Омега" земельних ділянок на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації, оскільки прокурором заявлено не негаторний, а віндикаційний позов. Натомість вимоги, заявлені до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання незаконними рішень є ефективним способом захисту, оскільки їх задоволення має наслідком повернення спірних земельних ділянок у власність держави.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їхні доводи
У липні 2021 року ТОВ "Солум" засобами поштового зв`язку надіслало на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц,
від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 та від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, а також, що наявні підстави для відступу від висновків, що зроблені у пункті 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 щодо незастосування строків позовної давності до вимог про визнання недійсним та скасування рішень органу державної влади, органу місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки із земель водного фонду у приватну власність, а також посилався на відсутність правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах та на те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що обґрунтовуючи наявність підстав для представництва прокурор повинен навести доводи усвідомлення Київською обласною державною адміністрацією стверджуваних ним порушень інтересів держави та невжиття Київською обласною державною адміністрацією жодних заходів реагування протягом розумного строку, які можуть свідчити про її бездіяльність. Проте прокурор обмежився лише констатацією факту звернення до Київської обласної державної адміністрації, не обґрунтовуючи в чому полягає усвідомлена бездіяльність цього органу та не надав доказів на підтвердження зазначених обставин.
Суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували статті 257,
261 ЦК України (щодо позовної давності), оскільки з наведених матеріалів вбачається, що прокурору стало відомо про стверджувані ним у позові порушення інтересів держави (відведення земельних ділянок нібито на землях водного фонду) не пізніше 2007 року, оскільки саме за цим фактом прокуратура проводила досудове розслідування та саме цим мотивувалася виїмка документів.
У липні 2021 року Офіс Генерального прокурора засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про витребування земельних ділянок та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у цій частині. Справу розглянути за участі прокурора Офісу Генерального прокурора.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі
№ 686/17618/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц,
від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 05 листопада
2020 року у справі № 676/2334/18 та від 08 червня 2021 року у справі
№ 662/397/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволені вимоги про витребування земельних ділянок, дійшов висновку про те, що прокурором заявлено вимогу про витребування земельної ділянки у відповідачів у порядку віндикації, з посиланням як на правову підставу цієї вимоги на статті 387, 388 ЦК України. Водночас, Велика Палата Верховного Суду встановила, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду. Отже, з огляду на те, що спірні земельні ділянки є землями водного фонду, не вибували з володіння держави, позов прокурора є негаторним, а не віндикаційним. Отже, відмова з формальних підстав у задоволенні позовної вимоги прокурора про витребування земельних ділянок фактично зумовлює необхідність у повторному зверненні прокурора до суду з аналогічним позовом і доводами, однак уточненням лише одного слова у прохальній частині позовної заяви - "повернути". При цьому наслідок вимог "витребувати" та "повернути" є одним і тим самим - поновлення порушених прав власника земельної ділянки, зокрема шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про дійсного власника спірної ділянки.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду-керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року
№ 601/0/226-22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з увільненням від роботи на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони судді Калараша А. А.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 травня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року справу № 372/190/19 призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Київської обласної державної адміністрації на касаційну скаргу ТОВ "Солум", у якому вона просила зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 27 грудня 2002 року № 10/1 передано громадянам згідно із додатком № 1 безкоштовно у приватну власність земельні ділянки загальною площею 10 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства в смт Козин кожному по 0,5 га, а саме ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95,
ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100,
ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104 (а. с. 31-32, т. 2).
За договорами купівлі-продажу № 3942, 3943, 3944, 3947, 3948 від 10 жовтня 2002 року ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_88, ОСОБА_108 на підставі державних актів на право власності на землю серії ІV-КВ № 027179, 027180, 027178, 027184, 027185 від 04 березня 2002 року відчужили свої земельні ділянки загальною площею 2,5 га ОСОБА_109 (а. с. 151-153, 156, 157, т. 2).
Інші власники земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу
№ 1811, 1817, 1814, 1825 від 07 червня 2002 року, № 4025, 4029, 4033
від 16 серпня 2002 року відчужили свої земельні ділянки загальною площею 3,5 га ОСОБА_110, якому видано державні акти на право власності на землю серії І-КВ № 067190, 067189, 053890 від 19 липня 2002 року; за договорами № 4038, 4041, 4045, 4049 від 16 серпня 2002 року власники земельних ділянок відчужили свої земельні ділянки загальною площею ОСОБА_111, якому видано державний акт на право власності на землю серії ІV-КВ № 012922 від 12 вересня 2002 року; за договорами № 1833, 1841, 1829, 1837 від 07 червня 2002 року власники земельних ділянок відчужили свої земельні ділянки загальною площею 2 га ОСОБА_88, якій видано державні акти на право власності на землю серії І-КВ № 067192, 067191
від 19 липня 2002 року.
Згідно із договорів купівлі-продажу від 10 жовтня 2002 року № 3938, 3939, 3940, 3941, 3945, 3946 ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_88 відчужили набуті у власність земельні ділянки ОСОБА_109 (а. с. 147-150, 154-155, т. 2).
Придбані за договорами купівлі-продажу № 3938 - 3948 від 10 жовтня
2002 року земельні ділянки загальною площею 10 га ОСОБА_59 за договором купівлі-продажу № 3584 від 11 вересня 2003 року продав ОСОБА_114 (а. с. 159, т. 2).
Рішенням Козинської селищної ради від 06 лютого 2003 року № 24-47 ОСОБА_1, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62,
ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66,
ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72 передано у приватну власність земельні ділянки площами по 0,40 га кожному на території АДРЕСА_1 для будівництва, обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства.
На підставі договору купівлі-продажу № 3587 ОСОБА_1 відчужила свою земельну ділянку в рівних частинах на користь ОСОБА_115 та ОСОБА_116 (а. с. 36, т. 2).
Інші перші власники земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу № 3581, 3578, 3575, 3572, 3569, 3566, 3563, 3560, 3557, 3554, 3551, 3545, 3548 від 11 вересня 2003 року відчужили свої земельні ділянки ОСОБА_114 (а. с. 160-173, т. 2).
На підставі зазначених договорів ОСОБА_114 10 грудня 2003 року видано державний акт на право власності на землю серія РЗ № 313506, яким посвідчено його право власності на дві земельні ділянки площею 12,4 га і площею 3 га.
У подальшому за договором купівлі-продажу № 5763 від 28 грудня 2005 року ОСОБА_117 продав зазначені земельні ділянки площею 15,4 га ОСОБА_109 (а. с. 158, т. 2).
Крім того, рішенням Козинської селищної ради від 06 лютого 2003 року
№ 24-47 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 передано у приватну власність земельні ділянки площами по 0,40 га кожному на території
АДРЕСА_1 для будівництва, обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства.
На підставі договорів купівлі-продажу № 3590, 3593, 3596, 3599, 3602, 3605, 3608, 3614, 3617, 3620, 3623, 3626, 3629, 3632, 3635 від 11 вересня 2003 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 відчужили свої земельні ділянки
ОСОБА_109 (а. с. 38-66, т. 2).
Рішенням Козинської селищної ради від 15 квітня 2003 року № 27-20 ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_73, ОСОБА_19, ОСОБА_20,
ОСОБА_21, ОСОБА_22 передано у приватну власність земельні ділянки площами по 0,40 га кожному на території
АДРЕСА_1 для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства.
На підставі договорів купівлі-продажу № 3638, 3641, 3644 від 11 вересня
2003 року та № 4349, 4352, 4355, 4358, 4406 від 03 листопада 2003 року ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_73, ОСОБА_19, ОСОБА_20,
ОСОБА_21, ОСОБА_22 відчужили свої земельні ділянки ОСОБА_109 (а. с. 68-81, т. 2).
Рішенням Козинської селищної ради від 06 лютого 2003 року № 24-43
ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27,
ОСОБА_28, ОСОБА_74, ОСОБА_29, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80,
ОСОБА_81 передано у приватну власність земельні ділянки площами по 0,35 га кожному на території АДРЕСА_1 для будівництва, обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства.
На підставі договорів купівлі-продажу № 4361, 4364, 4367, 4370, 4373, 4376, 4379, 4382, 4385, 4388, 4391, 4394, 4397, 4400, 4403 від 03 листопада 2003 року ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_118, ОСОБА_29, ОСОБА_75, ОСОБА_119, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_120, ОСОБА_121 відчужили свої земельні ділянки ОСОБА_109 (а. с. 76-82, т. 2).
На підставі зазначених договорів купівлі-продажу ОСОБА_109 23 червня 2006 року на частину придбаних земельних ділянок видано державний акт на право власності серія ЯГ № 207157, зокрема на 5 земельних ділянок загальною площею 10,7468 га: 3223155400:03:033:0063 площею 2,7790 га, 3223155400:03:033:0067 площею 1,28 га, 3223155400:03:033:0069 площею 0,9510 га, 3223155400:03:033:0061 площею 3,9308 га, 3223155400:03:033:0066 площею 1,806 га (а. с. 127-128, т. 2).
23 червня 2006 року на частину придбаних земельних ділянок видано державний акт на право власності серія ЯГ № 207159, зокрема на 4 земельні ділянки загальною площею 10,5182 га: 3223155400:03:033:0059 площею 4,3160 га, 3223155400:03:033:0068 площею 1,1690 га, 3223155400:03:033:0071 площею 0,88 га, 3223155400:03:033:0060 площею 4,1532 га, та державний акт на право власності серія ЯГ № 207158, зокрема на 5 земельних ділянок загальною площею 8,6350 га: 3223155400:03:033:0062 площею 3,309 га, 3223155400:03:033:0065 площею 1,8515 га, 3223155400:03:033:0072 площею 0,403 га, 3223155400:03:033:0070 площею 0,9425 га, 3223155400:03:033:0064 площею 2,129 га (а. с. 129-130, т. 2).
Згідно із протоколом № 6 загальних зборів учасників ТОВ "Ритм-Омега"
від 29 жовтня 2007 року ОСОБА_59 здійснив внесок до статутного капіталу товариства у формі грошового внеску та у формі земельних ділянок: площею 10,7468 га, розташованої в АДРЕСА_1, кадастрові номери: 3223155400:03:033:0063, 3223155400:03:033:0067, 3223155400:03:033:0061, 3223155400:03:033:0069, 3223155400:03:033:0066 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку; площею 8,6350 га, розташованої в АДРЕСА_1, кадастрові номери 3223155400:03:033:0064, 3223155400:03:033:0072, 3223155400:03:033:0062, 3223155400:03:033:0070, 3223155400:03:033:0065 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; площею 10,5182 га, розташованої в АДРЕСА_1, кадастрові номери 3223155400:03:033:0059, 3223155400:03:033:0071, 3223155400:03:033:0068, 3223155400:03:033:0060 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а. с. 133-134, т. 2).
Відповідно до копії виконавчого напису від 31 травня 2010 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку загальною площею 8,6850 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери 3223155400:03:033:0062, 3223155400:03:033:0064, 3223155400:03:033:0065, 3223155400:03:033:0070, 3223155400:03:033:0072, яка належить на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 207158 від 23 червня 2006 року ОСОБА_109, у рахунок задоволення вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ" відповідно до кредитного договору № КФ08/-57 від 25 липня 2008 року, укладеного мж ВАТ "Піреус Банк МКБ" та ОСОБА_122 (а. с. 175, т. 2).
Свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів
від 25 листопада 2013 року, виданим приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М. В. на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень ДВС України 12 грудня 2012 року, посвідчено, що ТОВ "Солум" належить на праві власності майно, що складається з земельної ділянки площею 8,6350 га за адресою:
АДРЕСА_1, кадастрові номери 3223155400:03:033:0062, 3223155400:03:033:0064, 3223155400:03:033:0065, 3223155400:03:033:0070, 3223155400:03:033:0072, що раніше належала ОСОБА_109 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 207158 від 23 червня 2006 року (а. с. 197, т. 2).
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:033:0062 площею 3,309 га, 3223155400:03:033:0065 площею 1,8515 га, 3223155400:03:033:0072 площею 0,403 га, 3223155400:03:033:0070 площею 0,9425 га, 3223155400:03:033:0064 площею 2,129 га, належать на праві власності ТОВ "Солум", а земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:033:0059 площею 4,316 га, 3223155400:03:033:0068
площею 1,169 га, 3223155400:03:033:0071 площею 0,88 га, 3223155400:03:033:0060 площею 4,1532 га, 3223155400:03:033:0063 площею 2,779 га, 3223155400:03:033:0067 площею 1,28 га, 3223155400:03:033:0069
площею 0,951 га, 3223155400:03:033:0061 площею 3,9308 га, 3223155400:03:033:0066 площею 1,806 га, належать на праві власності
ТОВ "Ритм-Омега" (а. с. 82-126, т. 2).
Згідно із листом Козинської селищної ради від 16 січня 2018 року № 45, направленого на ім`я прокуратури Київської області, 21 грудня 2001 року Обухівською районною радою було прийняте рішення про зміну меж с. Козин, яким було затверджено проект обґрунтування зміни меж території населеного пункту смт Козин та встановлено загальну площу селища в межах, передбачених проектом обґрунтування; 12 квітня 2011 року рішенням сесії Обухівської районної ради було відхилено протест прокурора Обухівського району на рішення Обухівської районної ради від 21 грудня
2001 року; в 2011 році прокурор Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовом про визнання незаконним рішення Обухівської районної ради від 21 грудня 2001 року, вказаний позов було залишено без розгляду ухвалою від 15 червня 2011 року, яка не оскаржувалась та набрала законної сили; згідно відкритих даних Держгеокадастру межі смт Козин співпадають з межами, визначеними проектом обґрунтування зміни меж території населеного пункту смт Козин 2001 року; будь-яка інформація щодо наявності документа з назвою "технічна документація із землеустрою щодо встановлення і зміни меж селища Козин" та рішення ради, яким би така документація затверджувалась, в Козинській селищній раді відсутня (а. с. 33, т. 2).
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 30 листопада 2017 року, за інформацією відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області документація із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж смт Козин Обухівського району Київської області затверджена рішенням Обухівської районної ради від 21 грудня
2001 року № 206.16.ХХХІІІ "Про зміну меж селища Козин" до відділу не передавалась та в місцевому фонді документації із землеустрою не обліковуються, відомості про межі адміністративно-територіальної одиниці до Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру не внесено (а. с. 34, т. 2).
Згідно із листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 01 серпня 2018 року, за наявною в Головному управлінні інформацією відомості про проведення перевірок додержання законодавства при відведенні у приватну власність запитуваних земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:033:0080, 3223155400:03:033:0081, 3223155400:03:033:0078, 3223155400:03:033:0079, 3223155400:03:033:0077, 3223155400:03:033:0082, 3223155400:03:033:0076, 3223155400:03:033:0105, 3223155400:03:033:0103, 3223155400:03:033:0109, 3223155400:03:033:0108, 3223155400:03:033:0106, 3223155400:03:033:0107, 3223155400:03:033:0104, 3223155400:03:033:0102, 3223155400:03:033:0101 на території Обухівського району відсутні; повідомлено, що з 2013 року відділ не приймає участі у державній реєстрації прав на земельні ділянки та не здійснює видачу правовстановлюючих документів на них, а лише отримує інформацію про вчинені правочини у результаті інформаційного обміну від суб`єктів реєстрації речових прав на нерухоме майно (а. с. 131-132, т. 2).