Постанова
Іменем України
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 587/2739/20
провадження № 61-9096св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Світлична Яна Олексіївна, на рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 лютого 2021 року у складі судді Черних О. М. та постанову Сумського апеляційного суду від 05 травня 2021 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Кононенко О. Ю., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з 27 липня 2018 року він з ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі, під час якого ними було набуто майно, у тому числі, земельна ділянка площею 0,0474 га, кадастровий номер 5924785000:01:002:1512, що розташована на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області та зареєстрована одноособово за ОСОБА_2
ОСОБА_1 вважає, що зазначена земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, тому підлягає поділу у рівних частинах по 1/2 частині кожному. Спільної згоди щодо поділу цієї земельної ділянки вони із ОСОБА_2 не дійшли.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на статтю 71 Сімейного кодексу України (далі - СК України), просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0474 га, кадастровий номер 5924785000:01:002:1512, що розташована на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0474 га, кадастровий номер 5924785000:01:002:1512, що розташована на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 12 лютого 2021 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач одержала у власність спірну земельну ділянку в межах норм безоплатної приватизації, тому відповідно до вимог статті 57 СК України ця земельна ділянка є її особистою приватною власністю і поділу не підлягає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 05 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 лютого 2021 року залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка була набута ОСОБА_2 у результаті безоплатної передачі із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації, а не придбана за спільні кошти чи в результаті спільної праці подружжя, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на частину цієї земельної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У травні 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Світлична Я. О., подав касаційну скаргу на рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 лютого 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 травня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, щосуди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка була набута у власність ОСОБА_2 саме шляхом безоплатної передачі із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2, на касаційну скаргу, в якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а. с. 33).
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 29 листопада 2019 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області у приватну власність для індивідуального садівництва та надано ОСОБА_2 у власність цю земельну ділянку (а. с. 53).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 листопада 2020 року вбачається, що 11 грудня 2019 року державним реєстратором Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 29 листопада 2019 року внесено запис про право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0474 га, кадастровий номер 5924785000:01:002:1512, із цільовим призначенням індивідуальне садівництво, розташовану на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області (а. с. 5).
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1, виданого 28 квітня 2021 року Сумським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_2 28 квітня 2021 року змінила своє прізвище з " ОСОБА_2" на " ОСОБА_2" (а. с. 118).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Світлична Я. О., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.