Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 306/1046/20
провадження № 61-8082 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 липня 2022 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішення Свалявської міської ради дев`ятої сесії VII скликання від 11 жовтня 2019 року № 362 він є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0492 га, кадастровий номер 2124010100:01:026:0084.
Суміжним землекористувачем є відповідачка ОСОБА_2, як власник земельної ділянки по АДРЕСА_2, площею 0,0622 га, кадастровий номер 2124010100:01:026:0073.
Вказував, що доступ до його земельної ділянки та будинку здійснюється через земельну ділянку відповідачки, яка чинить йому перешкоди у проході, проїзді до власної земельної ділянки та будинку. Інший проїзд та прохід до земельної ділянки позивача відсутній.
У березні 2020 року він звертався до ОСОБА_2 з пропозицією встановити земельний сервітут на право проходу, проїзду шляхом укладення відповідного договору, яка у письмовій відповіді заперечила проти встановлення сервітуту, мотивуючи це тим, що передбачено інший заїзд до належної йому земельної ділянки, зокрема, через двір загального користування для трьох квартир ( № № 2, 3, 4 ).
Оскільки в добровільному порядку домовленості щодо встановлення земельного сервітуту між ним та відповідачкою не досягнуто, його потреби не можуть бути задоволені у менш обтяжливий спосіб, ніж встановлення сервітуту щодо частини земельної ділянки ОСОБА_2, ОСОБА_1 просив суд встановити безособовий, платний та безстроковий земельний сервітут на земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:01:026:0073, яка належить ОСОБА_2 та знаходиться по АДРЕСА_5, для проходу та проїзду велосипедом, автомобілем чи іншими видами транспорту, визначивши наступні істотні умови сервітуту: площа частини земельної ділянки, що передається під сервітут - 0,0184 га; плата за встановлення та користування сервітутом - у розмірі 100 % від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту з оплатою до 31 грудня щорічно, строк дії сервітуту - безстроковий, межі сервітуту згідно з планом-схемою можливого варіанту встановлення земельного сервітуту, розробленого ТзОВ "Зодчий і К".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2021 року у складі судді Вінер Е. А. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що план-схема можливого варіанту встановлення сервітуту між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розроблена інженерами-землевпорядниками ТзОВ "Зодчий і К", не містить всі можливі варіанти встановлення земельного сервітуту. Позивач не довів відсутність можливості задовольнити потребу проїзду до своєї ділянки в інший, ніж зазначений у плані-схемі спосіб, та що встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці ОСОБА_2 у запропонований спосіб є найменш обтяжливим для власника такої земельної ділянки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діяла адвокат Новікова І. С., задоволено частково.
Рішення Свалявського районного суду від 18 січня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено ОСОБА_1 безособовий, платний та безстроковий земельний сервітут на постійне платне користування частиною земельної ділянки по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2124010100:01:026:0073, яка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 травня 2017 року, виданого державним нотаріусом Свалявської державної нотаріальної контори, - для проходу та проїзду велосипедом, автомобілем, та іншими видами транспорту, визначивши наступні істотні умови сервітуту: площа частини земельної ділянки, що передається під сервітут, - 0,0098 га; межі сервітуту визначено згідно з найменш обтяжливим варіантом № 3, зазначеним у висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 24 лютого 2022 року № 0004/2022, а саме: влаштування сервітуту має умови та обмеження в частині ширини 3,38 м у найвужчому місці, яке обмежено огорожею та будівлею, така ширина відповідає ширині 2,75 м (проїзд ДБН В.2.3-5:2018) та може використовуватися для проїзду транспортом з відповідними габаритами по ширині; довжини ліній між поворотними сервітуту становлять: 3,38 м, 5,46 м, 8,66 м, 3,92 м, 5,84 м, 4,90 м, 3,38 м, 4,15 м, 10,04 м, 8,89 м, 5,14 м; плата за встановлення та користування сервітутом у розмірі 100 % від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту з оплатою до 31 грудня щорічно; строк дії сервітуту - безстроковий. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами не досягнута домовленість щодо встановлення сервітуту та про його умови; використання позивачем належної йому земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки та відсутня інша можливість у позивача здійснювати правомочності щодо володіння та користування належним йому нерухомим майном, окрім встановлення земельного сервітуту; відповідач ОСОБА_2 не запропонувала свої умови встановлення сервітуту, а тому для задоволення потреб ОСОБА_1 щодо ефективного використання належного йому нерухомого майна слід встановити земельний сервітут, визначивши межі сервітуту згідно з варіантом № 3 висновку експерта від 24 січня 2022 року № 0004/2022, який є найменш обтяжливим для ОСОБА_2, як власника земельної ділянки. Відповідачка не запропонувала іншого менш обтяжливого для неї способу, ніж запропонований експертом спосіб згідно варіанту № 3. При цьому відмова ОСОБА_2 у встановленні земельного сервітуту фактично позбавляє позивача права проходу та проїзду до належної йому земельної ділянки.
Апеляційний суд також зазначив, що захід втручання у право власності ОСОБА_2 шляхом встановлення земельного сервітуту відповідає критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини. Втручання у право на мирне володіння ОСОБА_2 належною їй на праві власності земельною ділянкою здійснено з дотриманням справедливого балансу між інтересами позивача та відповідачки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 липня 2022 року й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 738/464/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 306/1046/20 із Свалявського районного суду Закарпатської області.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року зупинено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 липня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, задовольнивши клопотання ОСОБА_1 про призначення судової земельно-технічної експертизи, грубо порушив вимоги статтей 6, 12, 44, 356, 367 ЦПК України, не дослідив обставин поважності причин неподання такого клопотання до суду першої інстанції, не врахував вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.
Вважав висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 24 січня 2022 року № 0004/2022 необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам справи, вимогам нормативних документів та викликає сумніви в його правильності, а відтак є недопустимим доказом, а саме: земельна-технічна експертиза вирішена без урахування відповідної правовстановлюючої та технічної документації сторін у справі та інших співвласників будинку, без виконання топографо-геодезичних робіт, що передбачено пунктом 6.1.2. Наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"; всупереч вимог пункту 6.1.3. цього Наказу для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками та надання варіантів такого розподілу (порядку користування) експерт не залучив правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди тощо), що розташовані на земельній ділянці, дані про користування співвласників цими об`єктами або їх частинами, дані про частки співвласників, матеріали технічної інвентаризації; експерт зробив висновок щодо можливості встановлення земельного сервітуту без з`ясування питання чи існує найменш обтяжливий варіант для відповідача, як власника земельної ділянки, з урахуванням всіх можливих варіантів проїзду навколо будинку, та не перевірив чи відповідає встановлення земельної сервітуту цільовому призначенню земельної ділянки (присадибна земельна ділянка) та чи не зміниться її цільове призначення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - Новікової І. С., у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду є мотивованим, законним й ґрунтується на належних та допустимих доказах, апеляційним судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.
Просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що на підставі рішення Свалявської міської ради дев`ятої сесії VIIскликання від 11 жовтня 2019 року № 362 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0492 га, кадастровий номер 2124010100:01:026:0084, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 жовтня 2019 року № 186265956 (а. с. 7).
Відповідачка ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 травня 2017 року є власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2, площею 0,0622 га, кадастровий номер 2124010100:01:026:0073, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 травня 2017 року № 86683044 (а. с. 31, 32).
Позивач просив встановити сервітут в межах згідно з планом-схемою можливого варіанту встановлення земельного сервітуту, розробленого ТзОВ "Зодчий і К", площею 0,0184 га (а. с. 10).
Встановлено, що чотириквартирний будинок АДРЕСА_5 був зданий в експлуатацію у 1985 році. У ньому були надані квартири: № 1 - ОСОБА_5, № 2 - ОСОБА_6, № 3 - ОСОБА_7 та № 4 - ОСОБА_8 .
Згідно плану забудови земельної ділянки від 30 травня 1985 року за вказаними особами були закріплені присадибні ділянки: за ОСОБА_5 - 0,06 га, включаючи прохід і враховуючи, що він не має інших присадибних ділянок; за ОСОБА_9, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - по 0,03 га, враховуючи, що вони мають інші присадибні ділянки: заїзд спеціального транспорту до вигрібної ями і туалету загального користування був передбачений з двору квартир № № 2, 3, 4 .
Вказані обставини підтверджуються змістом листа голови колгоспу ім. Шевченка від 10 червня 1985 року № 127 на ім`я голови Свалявської міської ради депутатів трудящих, планом забудови земельної ділянки, судовими рішеннями у справі № 306/1158/15 та не заперечувалися учасниками справи (а. с. 29-30, 33-39, 40, 44-46).
Встановлено, що нумерація будинку, в якому сторони мають квартири, змінювалася, будинок у різний час мав номери "30 "а"" і "30".
Відповідачка ОСОБА_2 вказувала, що їй належить квартира АДРЕСА_8, що є її зареєстрованим місцем проживання (а. с. 18).
ОСОБА_1 вказував, що йому належить квартира АДРЕСА_9, яку він у позовній заяві зазначав адресою свого місця проживання.
Попереднім власником квартири АДРЕСА_9 була ОСОБА_10 на підставі договору дарування від 27 листопада 2001 року № 241.
Актом комісії розгляду земельних спорів від 29 вересня 2017 року, складеного на підставі заяви ОСОБА_10, встановлено, що для доступу до своєї квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_10 змушена користуватися земельною ділянкою ОСОБА_2, оскільки іншого доступу (проходу) до власної квартири не має. Також комісією встановлено, що ОСОБА_10 не має доступу (проїзду) до власних господарських споруд. Комісією запропоновано встановити земельний сервітут, площею 0,0079 га (згідно додатку схеми), а також зазначено про те, що суміжні землевласники (землекористувачі) можуть за згодою сторін укласти земельний сервітут іншої площі та конфігурації (а. с. 8).
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року за клопотанням представника ОСОБА_1 - Новікової І. С. у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
1. Чи можливий проїзд (прохід) на земельну ділянку кадастровий номер 2124010100:01:026:0084, що належить ОСОБА_1, без установлення сервітуту?
2. Які варіанти технічно можливі для встановлення сервітуту для проїзду (проходу) на земельну ділянку кадастровий номер 2124010100:01:026:0084, що належить ОСОБА_1 .?
3. Який з варіантів є найменш обтяжливим?
Згідно з висновком експерта від 24 січня 2022 року № 0004/2022 за результатами проведеної земельно-технічної експертизи, проїзд на земельну ділянку, кадастровий номер 2124010100:01:026:0084, що належить ОСОБА_1 відсутній. Прохід станом на час огляду здійснено через земельну ділянку ОСОБА_2 .
Запропоновано чотири варіанти влаштування сервітуту; найменш обтяжливим є варіант № 3, згідно з яким влаштування сервітуту має умови та обмеження в частині ширини 3,38 м у найвужчому місці, яке обмежено огорожею та будівлею, така ширина відповідає ширині 2,75 м (проїзд ДБН В.2.3-5:2018) та може використовуватися для проїзду транспортом з відповідними габаритами по ширині. Довжини ліній між поворотними сервітуту становлять: 3,38 м, 5,46 м, 8,66 м, 3,92 м, 5,84 м, 4,90 м, 3,38 м, 4,15 м, 10,04 м, 8,89 м, 5,14 м (а. с. 165-182).
Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду експерт ОСОБА_11 роз`яснив, що земельна ділянка ОСОБА_1 відгороджена огорожею від сусідніх земельних ділянок (власників квартир № 3 та № 4 ), що унеможливлює потрапляння позивача до своєї земельної ділянки через земельні ділянки власників квартир № 3 та № 4, а тому питання встановлення земельного сервітуту через ці земельні ділянки не розглядалось.
Наявність огорожі підтверджено фототаблицями № 2, 3 до висновку експерта від 24 січня 2022 року № 0004/2022 та не заперечувалося відповідачкою ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права