Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 500/1238/17
провадження № 61-10262св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Воронков Володимир Олексійович, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 травня 2021 року у складі судді Баннікової Н. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що відповідачу на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,0917 га, на
АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 21 жовтня 2010 року № 1536 ОСОБА_1 на належній йому земельній ділянці надано дозвіл на проектування та будівництво чотириповерхового житлового будинку з підвалом. Також рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 25 березня 2011 року № 474 ОСОБА_1 надано дозвіл на проектування та будівництво чотириповерхового житлового будинку з підвалом на АДРЕСА_2 . Зазначає, що
01 червня 2016 року розпорядженням голови Ізмаїльської міської ради створено робочу групу щодо обстеження об`єкту благоустрою - території загального користування на
АДРЕСА_3, яка була огороджена відповідачем на період виконання будівельних робіт, для встановлення ступеню пошкодження (знищення) об`єкту благоустрою та його елементів і визначення відновної вартості робіт з його відновлення (відбудови). Відповідно до акту обстеження об`єкту благоустрою від 26 травня 2016 року виявлено порушення об`єкту благоустрою в результаті проведених будівельних робіт житлових будинків, а саме: порушено та не відновлено асфальтове покриття дороги на вул. Бесарабській та тротуару з боку
пр. Суворова та уздовж дороги на вул. Бесарабській, пошкоджені бордюри; порушена та не відновлена зелена зона з боку вул. Бесарабській та
пр. Суворова, утворені колії від проїзду вантажного автотранспорту; прилегла територія захаращена будівельними матеріалами та сміттям.
У результаті визначення меж земельних ділянок встановлено, що фактичні межі ділянки не співпадають з юридичними межами земельної ділянки,
а саме змінені в бік збільшення площі. Згідно з актом обстеження об`єкту благоустрою території загального користування на
АДРЕСА_3, яка була огороджена забудовником на період виконання будівельних робіт, була розрахована середня вартість відновлення 1 кв. м об`єктів благоустрою у
м. Ізмаїлі на 2016 рік, яка складає на даному об`єкті 405 270,45 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 405 270,45 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 07 вересня 2022 року, позов Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської радина відшкодування шкоди грошові кошти у сумі 405 270,45 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач довів належними та допустимими доказами факт заподіяння відповідачем збитків, завданих в результаті проведених будівельних робіт житлових будинків об`єкту благоустрою.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року справа № 826/5154/17, від 28 жовтня 2020 року справа № 904/3667/19, від 09 вересня 2020 року справа № 761/15111/18, від 26 листопада 2019 року справа
№ 914/3224/16.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд безпідставно прийняв позов, оскільки у Ізмаїльського УЖКГ відсутні повноважень на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди. Також в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких правовстановлюючих документів чи положень чинного законодавства України були порушені права чи охоронювані законом інтереси саме Ізмаїльського УЖКГ. Позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між результатами будівництва та заподіяною благоустрою м. Ізмаїла шкодою, як одного з елементів складу цивільного правопорушення, а тому суди дійшли помилкового висновку про задоволення позову. Зазначає, що з моменту введення в експлуатацію побудованих ним будинків і до звернення позивачем із цим позовом минуло більше чотирьох років, а тому позивач звернувся до суду із позовом поза межами позовної давності, передбаченої статтею 257 ЦК України. Вважає, що після сплину вказаного проміжку часу шкода, про яку зазначає позивач, могла бути заподіяна будь-якими обставинами чи подіями, у тому числі, і природнього характеру.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 21 жовтня
2010 року № 1536 ОСОБА_1 надано дозвіл на проектування та будівництво чотириповерхового житлового будинку з підвалом на
АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 25 березня 2011 року № 474 ОСОБА_1 надано дозвіл на проектування та будівництво чотириповерхового житлового будинку з підвалом на
АДРЕСА_2 .
11 жовтня 2012 року Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.
Відповідно до акту обстеження об`єкту благоустрою від 26 травня 2016 року було виявлено порушення об`єкту благоустрою в результаті проведених будівельних робіт житлових будинків, а саме: порушено та не відновлено асфальтове покриття дороги по вул. Бесарабська та тротуару з боку пр. Суворова та уздовж дороги по вул. Бесарабська, пошкоджені бордюри; порушена та не відновлена зелена зона з боку вул. Бесарабська та
пр. Суворова, утворені колії від проїзду вантажного автотранспорту; прилегла територія захаращена будівельними матеріалами та сміттям.
01 червня 2016 року розпорядженням Ізмаїльського міського голови було створено робочу групу щодо обстеження об`єкту благоустрою - території загального користування на АДРЕСА_3, яка була огороджена забудовником на період виконання будівельних робіт, для встановлення ступеню пошкодження (знищення) об`єкту благоустрою та його елементів і визначення відновної вартості робіт з його відновлення (відбудови).
Згідно з актом обстеження об`єкта благоустрою від 02 серпня 2016 року - території загального користування по
АДРЕСА_3, яка була огороджена забудовником на період виконання будівельних робіт, було виявлено пошкодження елементів благоустрою (асфальтобетонного покриття проїжджої частини догори 404,38 кв. м., асфальтобетонного покриття тротуарів 213, 10 кв. м, бортових каменів 120 пог. м, поребреків 28 пог. м), які були заподіяні внаслідок проведення забудовником будівельних робіт при будівництві житлових будинків. Розрахована середня вартість відновлення об`єктів благоустрою у м. Ізмаїлі, яка складає на даному об`єкті
405 270,45 грн.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах
2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.
При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.