Постанова
Іменем України
30 січня 2023 року
м. Київ
справа № 639/2667/20
провадження № 61-18937св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Харківська міська рада, Комунальне підприємство "Жилкомсервіс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року у складі судді Єрмоленко В. Б. та постанову Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Харківської міської ради, Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (далі - КП "Жилкомсервіс") про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняла спадщину та оформила у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сарапас Н. Б. спадкові права і набула право власності на 72/100 частки домоволодіння, яке розташоване у АДРЕСА_1 .
Проте, у 2020 році їй стало відомо, що до спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, також відноситься 1/2 частка домоволодіння на АДРЕСА_2 . Дана частка домоволодіння перебувала у власності її баби ОСОБА_4, матері ОСОБА_3, на підставі рішення народного суду Жовтневого району м. Харкова від 11 лютого 1976 року у справі № 2-226-76.
ОСОБА_1 зазначила, що рішенням народного суду Червонобаварського району м. Харкова від 28 серпня 1957 року у справі № 2-514/1957 визнано право конкретного користування житловим будинком літ. "А-1" на АДРЕСА_2 за ОСОБА_5, батьком ОСОБА_4 .
Після смерті баби ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, її син ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину, оскільки проживав на час смерті з матір`ю, що підтверджено рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 квітня 2018 року у справі № 645/5952/17.
11 березня 2020 року вона звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сарапас Н. Б. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, зокрема на 1/2 частину домоволодіння на АДРЕСА_2 . Однак отримала відмову в здійсненні нотаріальної дії, оскільки відсутні докази, що підтверджують факт прийняття в нотаріальному порядку ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на вимоги статей 1266, 1268, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок літ. "А-1", площею 29,3 кв. м, який складає 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. "А-1", житловою площею 19,5 кв. м, загальною площею 29,3 кв. м, який складає 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_2, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що батько позивача ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4, а спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_3 його дочка ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сарапас Н. Б. у передбачений законом строк, їй належить 1/2 частка домоволодіння АДРЕСА_2, що складається із житлового будинку літ. "А-1", загальною площею 29,3 кв. м, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, задовольняючипозов обґрунтовано виходив з того, що на АДРЕСА_2 було розміщено два житлових будинки літ. "А-1" і літ. "Б-1". Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок на АДРЕСА_2, складеного 19 березня 2020 року Міським центром нерухомості ПП, житловий будинок літ. "А-1" на АДРЕСА_2 не було знищено внаслідок пожежі.
Згідно з рішенням народного суду Червонобаварського району м. Харкова від 28 серпня 1957 року житловий будинок літ. "А-1" на АДРЕСА_2 виділено колишньому власнику ОСОБА_5 - батьку ОСОБА_4 та діду ОСОБА_3, тому ОСОБА_1 має право на визнання права власності на цей житловий будинок у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 708/254/18, від 04 березня 2019 року у справі № 665/2266/16-ц, від 04 квітня 2019 року у справі № 750/4445/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 306/2140/17, а також зауважує на порушення судами норм процесуального права, оскільки не було досліджено зібрані у справі докази та встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункти 1 та 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, щосуди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки доказам у справі, оскільки акт про пожежу від 13 квітня 2009 року містить відомості про знищення спірного житлового будинку.
Суди попередніх інстанцій визнаючи за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. "А-1" на АДРЕСА_2 після смерті батька ОСОБА_3, який право власності на нього за собою не зареєстрував, у розумінні частини четвертої статті 332 ЦК України вийшли за межі дискреційних повноважень.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Залеська А. С., на касаційну скаргу, в якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з технічним паспортом на домоволодіння від 14 січня 1987 року на земельній ділянці на АДРЕСА_2 розташовано два будинка літ. "А-1", загальною площею 27,3 кв. м, житловою площею 18,3 кв. м, та літ. "Б-1", загальною площею 21,3 кв. м, житловою площею 11,8 кв. м, та надвірні будівлі (т. 1, а. с. 47-55).
Відповідно до рішення народного суду Червонобаварського району м. Харкова від 28 серпня 1957 року у справі № 2-514/1957 позов Райжилуправління Красновабарського району м. Харкова до ОСОБА_5 про розділ права конкретного користування домоволодінням і присадибною ділянкою задоволено частково.
За ОСОБА_5 визнано право конкретного користування: житловий будинок літ. "А", сіни літ. "а", сарай літ. "З", забор № 1, льох літ. "Д", літня кухня літ. "Г", земельна ділянка, площею 191 кв. м. Визнано право конкретного користування за РЖУ: будинок літ. "Б", сіни, сарай літ. "В", земельна ділянка з лівого боку, площа 191 кв. м. Земельну ділянку під двором та будівлями площею 528 кв. м залишено у загальному користуванні.
Питання про розділ земельної ділянки залишено відкритим (т. 1, а. с. 15).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 лютого 1976 року у справі № 2-226-76 позов ОСОБА_4 до Райжилуправління Жовтневого району м. Харкова задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_4 є рідною дочкою ОСОБА_5 і ОСОБА_7 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2, що складається з житлового будинку літ. "А" в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_7, яка фактично прийняла спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 11).
Відповідно до реєстраційного посвідчення Харківського міського бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 1152, довідки Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради від 18 березня 2020 року за ОСОБА_4 зареєстровано 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2, на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 лютого 1976 року у справі № 2-226-76. Інша 1/2 частина зареєстрована за ЖЕК-91, згідно з реєстраційного посвідчення від 16 жовтня 1975 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих від 11 серпня 1959 року № 316 (т. 1, а. с. 12, 13).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане 21 серпня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції (т. 1, а. с. 165).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно, зокрема, на 72/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_2 .
Згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 квітня 2018 року у справі № 645/5952/17 позов ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування задоволено.
Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді 72/100 частки домоволодіння, яке розташовано у АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 72/100 частки домоволодіння, яке розташовано у АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 16-21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, видане 12 квітня 2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (т. 1, а. с. 7).
29 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сарапас Н. Б. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на 72/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 8).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 жовтня 2019 року № 186631353 ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 72/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 9, 10).
11 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сарапас Н. Б. із заявою про оформлення додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки їй стало відомо про належність 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_2 її батькові ОСОБА_3 після смерті його матері ОСОБА_4 .
Згідно з листом приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сарапас Н. Б. від 13 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено, що 30 травня 2019 року заведено спадкову справу № 6/2019 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_1, та дружина ОСОБА_8, яка від прийняття спадщини відмовилася.