ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/9611/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Краснова Є. В. Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального закладу "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 (колегія суддів: Мороз В. Ф. - головуючий, Чередко А. Є., Коваль Л. А.) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 (суддя Бєлік В. Г.) у справі
за позовом Комунального закладу "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради
до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального закладу Любимівської сільської ради "Господар",
про визнання недійсними рішень Любимівської сільської ради від 15.04.2021 № 284-7/VIII та від 15.04.2021 № 285-7/VIII,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2021 року Комунальний заклад "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради (далі - КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат") звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - Любимівська сільська рада), в якій просив суд визнати недійсним рішення Любимівської сільської ради від 15.04.2021 № 284-7/VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" та визнати недійсним рішення Любимівської сільської ради від 15.04.2021 № 285-7/VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Любимівська сільська рада, прийнявши оспорювані в цій справі рішення про передачу в постійне користування земельних ділянок третій особі, на думку позивача, порушила його право володіння і користування земельною ділянкою, передбачене статтею 92 Земельного кодексу України.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 904/9611/21, відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" до Любимівської сільської ради про визнання недійсними рішень відповідача.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що правовстановлюючий документ - Державний акт від 06.03.1998 р. ІІ-ДП №007739, на підставі якого КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" на праві постійного користування належала земельна ділянка площею 176,800 гектарів, було визнано таким, що втратив чинність на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № Р-428/0/291-15 "Про вилучення земельної ділянки", яке було чинним у період з 09.07.2015 по 21.04.2021, тому у позивача було відсутнє право постійного користування землею у вказаний період.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 у справі № 904/9611/21, до Верховного Суду звернувся КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат", звертаючись з касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 125 Земельного кодексу України у правовідносинах щодо порядку надання земельних ділянок третій особі, коли такі земельні ділянки є спірними, і власнику землі як учаснику судової справи про це відомо.
3.4. 12.01.2023 Верховним Судом зареєстровано відзив Любимівської сільської ради на касаційну скаргу КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат", поданий 11.01.2023 в електронній формі. Оскільки відзив поданий з порушенням строку (на 1 день), який було встановлено Верховним Судом, Любимівська сільська рада просить поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу. Верховний Суд, розглянувши зазначене клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу. Отже, доводи, які викладені у відзиві Любимівської сільської ради на касаційну скаргу КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат", враховуються Верховним Судом під час розгляду цієї справи.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до Державного акта від 06.03.1998 серії ІІ-ДП № 007739 КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" на праві постійного користування належала земельна ділянка площею 176,800 га.
4.2. Розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 15.12.2006 за № 1750-р "Про вилучення з постійного користування Дніпропетровського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів земельної ділянки площею 20,0 га та передання у державну власність до земель запасу Любимівської сільської ради" було вилучено 20,0 га землі та передано у державну власність до земель запасу Любимівської сільської ради.
Вилученій земельній ділянці площею 20,0 га було присвоєно кадастровий номер № 1221484000:02:010:0009.
4.3. Господарські суди також установили, що розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 09.07.2015 № Р-428/0/291-15 "Про вилучення земельної ділянки" земельну ділянку площею 176,800 га було вилучено у позивача, а Державний акт на право постійного користування від 06.03.1998 серії ІІ-ДП № 007739 визнано таким, що втратив чинність.
4.4. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області) від 03.11.2016 №4-7551/15-16-СГ з постійного користування позивача було вилучено земельну ділянку площею 148,7251 га та передано в постійне користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Золотий Колос".
Вилученій земельній ділянці площею 148,7251 га було присвоєно кадастровий номер № 1221484000:02:006:0002.
4.5. У подальшому ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, після численних скарг позивача до Держгеокадастру України та керівництва країни та області скасувало наказ від 03.11.2016 № 4-7551/15-16-СГ.
4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 26.08.2020 Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 804/7822/16 було прийнято рішення про визнання недійсним розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 15.12.2006 № 1750-р "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування". Це рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.
4.7. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 904/10714/16, визнано недійсним розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 09.07.2015 № Р-428/0/291-15 "Про вилучення земельної ділянки" (рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2020 набрало законної сили 21.04.2021).
4.8. 27.09.2018 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області видало наказ № 4-3771/15-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну".
4.9. Суди зазначили, що всі землі сільськогосподарського призначення державної форми власності на території області перейшли у комунальну власність територіальних громад, у тому числі й земельні ділянки позивача перейшли у власність територіальної громади Любимівської сільської ради.
4.10. Суди також установили, що під час реєстрації за Любимівською сільською радою права власності на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про будь-які зареєстровані речові права на земельні ділянки площею 148,7251 га та площею 20,0 га, в тому числі не було записів про наявність права постійного користування такими земельними ділянками за КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат".
4.11. Водночас на початку 2021 року Комунальне підприємство "Господар" Любимівської сільської ради (далі - КП "Господар") звернулося до Любимівської сільської ради з клопотанням про передачу у постійне користування земельних ділянок: кадастровий номер 1221484000:02:006:0002, загальною площею 148,7251 га, та кадастровий номер 1221484000:02:010:0009, загального площею 20,0000 га.
4.12. Суди зазначили, що на час звернення КП "Господар" з клопотанням про передачу у постійне користування земельних ділянок комунальної власності Любимівської сільської ради: кадастровий номер 1221484000:02:006:0002, загальною площею 148,7251 га, та кадастровий номер 1221484000:02:010:0009, загальною площею 20,0000 га, згідно з даними з Державного земельного кадастру інформація про будь-які речові права на зазначені земельні ділянки була відсутня, що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
4.13. Рішеннями 6 сесії VIII скликання № 210/1-6/VIII та № 210/2-6/VIII від 15.03.2021 Любимівської сільської ради КП "Господар" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок: кадастровий номер 1221484000:02:006:0002, загальною площею 148,7251 га, та кадастровий номер 1221484000:02:010:0009, загальною площею 20,0000 га, з метою їх подальшої передачі у постійне користування.
4.14. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що в подальшому рішеннями 7 сесії VIII скликання № 284-7/VIII та № 285-7/VIII 15.04.2021 Любимівської сільської ради затверджено розроблену технічну документацію та передано земельні ділянки в постійне користування КП "Господар"
4.15. Станом на 20.04.2021 право постійного користування земельними ділянками зареєстровано за КП "Господар" Любимівської сільської ради.
4.16. Позивач, вважаючи порушеними свої права щодо користування земельною ділянкою, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Любимівської сільської ради про визнання недійсними рішень Любимівської сільської ради від 15.04.2021 № 284-7/VIII та від 15.04.2021 № 285-7/VIII.
5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
5.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022 у справі № 904/9611/21 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.01.2023 № 29.3-02/180 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 904/9611/21 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2023 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Чумак Ю. Я.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" до Любимівської сільської ради про визнання недійсними рішень Любимівської сільської ради від 15.04.2021 № 284-7/VIII та від 15.04.2021 № 285-7/VIII.
5.4. Підставою позовних вимог, на думку КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат", є те, що Любимівська сільська рада, прийнявши оспорювані в цій справі рішення про передачу в постійне користування земельних ділянок третій особі, порушила право позивача на володіння і користування земельними ділянками.
5.5. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.6. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що правовстановлюючий документ - Державний акт від 06.03.1998 серії ІІ-ДП № 007739, на підставі якого КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" на праві постійного користування належала земельна ділянка, площею 176,800 га, було визнано таким, що втратив чинність на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 09.07.2015 № Р-428/0/291-15 "Про вилучення земельної ділянки", яке було чинним у період з 09.07.2015 по 21.04.2021; у позивача були відсутні відповідні права у цей період. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що у період з 09.07.2015 по 21.04.2021 позивач не мав права постійного користування спірною земельною ділянкою.
5.8. КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" не погоджується із такими висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі. КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат", звертаючись з касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.9. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.10. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 125 Земельного кодексу України у правовідносинах щодо порядку надання земельних ділянок третій особі, коли такі земельні ділянки є спірними і власнику землі як учаснику судової справи про це відомо.
5.11. Розглянувши доводи скаржника з урахуванням обставин, установлених судами попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.12. Згідно з частиною 1 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
5.13. Частиною 1 статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
5.14. Верховний Суд зазначає, що аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить про те, що органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями у сфері регулювання земельних відносин. Зокрема, пункт 34 частини 1 статті 26 зазначеного Закону встановлює, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.
5.15. Також відповідно до пунктів "а"-"г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
5.16. Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.