ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/6158/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українського союзу об`єднань, підприємств і організації побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 (головуючий суддя Майданевич А. Г., судді Сулім В. В., Коротун О. М.)
у справі № 910/6158/21
за позовом Українського союзу об`єднань, підприємств і організації побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс)
до 1) Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської міської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича Ігоря Віталійовича і 2) Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тісо" і 2) ОСОБА_1,
про скасування рішень про державну реєстрацію,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Косих С. І., третьої особи-1 - Іванова Н. С., Романюк С. П., третьої особи-2 - Іванов М. В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2021 року Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (далі - позивач, Укрсоюзсервіс) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича Ігоря Віталійовича (далі - відповідач-1, Державний реєстратор) і Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (далі - відповідач-2, Департамент), в якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 41265522 від 24.05.2018 року о 12:57:16, номер запису на право власності: 26304673, прийняте Державним реєстратором про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тісо" (далі - третя особа-1, ТОВ "Тісо").
2. Звертаючись з позовом, позивач вказав, що в листопаді 2018 дізнався про прийняття рішення відповідачем-1 щодо включення двоповерхової нежитлової будівлі площею 904 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72-а, яка є державною власністю і належить Укрсоюзсервіс, як органу управління державним майном, до майнового комплексу, який належить ТОВ "Тісо" за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72.
3. Позивач зазначив, що відповідач-1 в один і той же день і час - 24.05.2018 о 12:41:09 - прийняв два рішення:
1) провів державну реєстрацію права власності за ТОВ "Тісо" майнового комплексу загальною площею 6522,7 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська,72, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у справі № 5011-62/6746-2012;
2) провів державну реєстрацію права власності за ТОВ "Тісо" майнового комплексу загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська,72, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у справі № 5011-62/6746-2012, технічного паспорту на будинок від 16.01.2018 і довідки про показники об`єкта нерухомого майна № 041118 від 04.11.2018, які видані ТОВ "Бюро технічної інвентаризації оформлення землі та нерухомості".
4. Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, будинок 72 за ТОВ "Тісо", позивач вказав, що означене рішення не відповідає вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки довідка ТОВ "Бюро технічної інвентаризації оформлення землі та нерухомості" від 04.11.2018 № 041118, яка стала підставою для збільшення площі майнового комплексу ТОВ "Тісо" на 902,8 кв.м за рахунок площі двоповерхової будівлі, за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72-а, не може бути належним документом для державного реєстратора для проведення реєстрації права власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 закрито провадження в частині відповідача-1. Позов Укрсоюзсервіс задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 41265522 від 24.05.2018 року о 12:57:16, номер запису на право власності: 26304673, прийняте Державним реєстратором про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72 за ТОВ "Тісо".
6. Місцевий господарський суд закрив провадження в частині відповідача-1 на підставі приписів пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з припиненням останнього 19.02.2019.
7. Задовольняючи позовні вимоги до відповідача-2 місцевий господарський суд виходив із того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у справі № 5011-62/6746-2012 за ТОВ "Тісо" визнано право власності на майновий комплекс загальною площею 6522,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72. Разом з тим, суд дійшов висновку, що Державним реєстратором в порушення приписів ст. 3, 10 та 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Тісо" на майновий комплекс загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська,72 та безпідставно збільшено загальну площу нежитлової будівлі літ. "Г" на 902,8 кв.м, оскільки, збільшена вона не за рахунок частини неврахованої загальної площі цієї будівлі, а за рахунок приєднання до неї окремої двоповерхової будівлі, що знаходиться за іншою адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72-а та належить позивачу і є державною власністю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
9. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив, зокрема з того, що належним відповідачем у цій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме ТОВ "Тісо".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022, справу № 910/6158/21 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
11. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції та зазначає, що апеляційний господарський суд не дослідив зібрані у справі докази, а також необґрунтовано відхилив клопотання позивача про витребування, дослідження та огляд доказів, які мають значення для правильного вирішення справи.
12. Зокрема, скаржник зазначає, що суд не дослідив ненадання ТОВ "Тісо" документів, які підтверджують право власності останнього на майновий комплекс площею 7 425,5 кв.м по вул. Ямській, 72 в м. Києві.
13. Суд не дослідив, що ТОВ "Тісо" в апеляційній скарзі наводить нові обставини і докази, які не були подані до суду першої інстанції, а тому відповідно до приписів статей 80, 269 ГПК України не мали бути прийняті судом до розгляду.
14. Суд апеляційної інстанції безпідставно поновив ОСОБА_1 (далі - третя особа-2, ОСОБА_1 ) строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки останній всупереч приписів статей 80, 256, 261 ГПК України не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
15. Суд не звернув уваги, що ОСОБА_1 надав на огляд документи, які не стосуються предмета спору і не є підставою для державної реєстрації права власності ТОВ "Тісо" на майновий комплекс площею 7 425,5 кв.м.
16. Залучивши ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, суд не дослідив, що третя особа-2 надала недостовірні дані про порушення його прав, оскільки наданий іпотечний договір від 29.01.2019 № 115 стосується іншого нерухомого майна.
17. Також скаржник не погоджується із результатом розгляду судом апеляційної інстанції його клопотань: (1) від 17.12.2021 про залучення доказів; (2) від 25.01.2022 про витребування у приватного нотаріуса Розумової О. І. копій документів, та зобов`язання ТОВ "Тісо" надати для ознайомлення в залі суду оригінали цих документів; (3) від 25.05.2022 про залучення Регіонального віділення Фонду Державного майна України по м. Києву до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; (4) від 25.05.2022 про витребування документів, які стали підставою для державної реєстрації права власності ТОВ "Тісо" на майновий комплекс площею 7 425,5 кв.м по АДРЕСА_1 ; (5) від 30.06.2022 про зобов`язання ОСОБА_1 надати суду для ознайомлення оригінали документів.
Позиція інших учасників справи
18. ТОВ "Тісо" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необгрунтованими, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції - залишти без змін. У відзиві третя особа-1 зазначає, що самі по собі доводи скаржника про недослідження судом апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, а доводи про порушення норм процесуального права під час розгляду клопотань про витребування та огляд доказів не містять належного правового обгрунтування. Окрім того, ТОВ "Тісо" зазачає, що за відсутності у касаційній скарзі спростування висновків суду апеляційної інстанції, зокрема, щодо заявлення позовних вимог до неналежних відповідачів, доводи касаційної скарги зводяться до намагання скаржника здійснити перегляд оскаржуваної постанови з формальних міркувань.
19. ОСОБА_1 подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції. У відзиві третя особа-2 також посилається на безпідставність доводів касаційної скарги, обгрунтованих з посиланням на приписи пунктів 1, 3 частини 3 статті 310 ГПК України, а також зазначає про відсутність доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції, що стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
20. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
21. Постанова суду апеляційної інстанції у справі оскаржуються позивачем з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України.
22. Так, зокрема, в частині висновків суду апеляційної інстанції щодо задоволення апеляційної скарги ТОВ "Тісо" на рішення місцевого господарського суду та відмову в задоволенні позовних вимог, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази в частині відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження набуття третьою особою-1 права власності на майновий комплекс загальною площею 7 425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, будинок 72.
23. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема з того, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Вказаний висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.
24. Апеляційний господарський суд зазначив, що позивач заявив вимоги до Державного реєстратора і Департаменту. Проте, оскільки спір у цій справі стосується цивільних прав ТОВ "Тісо" на спірне майно, то належним відповідачем у ній є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме ТОВ "Тісо".
25. Зміст касаційної скарги позивача не свідчить про спростування останнім вказаного висновку суду апеляційної інстанції, а характер доводів касаційної скарги, навпаки, свідчить про незгоду позивача із набуттям саме ТОВ "Тісо" права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, що в свою чергу узгоджується з висновком суду апеляційної інстанції про оскарження позивачем цивільних прав третьої особи-1 на майновий комплекс загальною площею 7 425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, будинок 72.
26. За таких обставин, у поданій касаційній скарзі позивач не спростовує висновок суду апеляційної інстанції, покладений в основу оскаржуваної постанови, а відтак, саме тільки посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи в частині наявності / відсутності у ТОВ "Тісо" права власності на майновий комплекс загальною площею 7 425,5 кв.м без належного обґрунтування порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не може ставити під сумнів судове рішення.
27. Стосовно доводів позивача, викладених у пункті 13 цієї постанови, колегія суддів зазначає таке.
28. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (5).
29. У касаційній скарзі позивач зазначає, що ТОВ "Тісо" в своїй апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду посилалося на відсутність доказів перебування в управлінні позивача будівлі площею 904 кв.м, за рахунок якої, за твердженнями останнього, збільшилася площа майнового комплексу ТОВ "Тісо" на 902,8 кв.м, також на те, що позивач звернувся з позовом до неналежних відповідачів, а також обрав неефективний спосіб захисту.