ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 910/11011/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Гулевець О.В.)
від 26.07.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.)
від 22.11.2022
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське"
про ухвалення додаткового рішення у справі
у справі №910/11011/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 49 356 548,37 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Погорілець Р.В.
відповідача - Онищенко О.А.
третьої особи - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" (далі - ТОВ "Солар Парк Мар`янське") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець") 49 356 548,37 грн, з яких: 39 183 210,76 грн основного боргу, 2 437 961,57 грн пені, 2 742 824,75 грн штрафу, 3 927 229,99 грн інфляційних втрат та 1 065 321,30 грн 3% річних.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №679/01 від 12.09.2019 в частині повної оплати отриманої в червні - липні 2020 року електричної енергії, та своєчасної оплати електричної енергії, спожитої у червні - листопаді 2020 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 у справі №910/11011/21 позов задоволено частково, стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Солар Парк Мар`янське" 39 183 210,76 грн - заборгованості, 2 430 985,37 грн - пені, 2 742 824,75 грн - штрафу, 3 927 229,99 грн - інфляційних втрат, 1 065 321,30 грн - 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
1.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 у справі №910/11011/21 в частині стягнення 39 183 210,76 грн - основного боргу скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про закриття провадження. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 у справі №910/11011/21 залишено без змін.
1.5. Верховний Суд постановою від 01.09.2022 у справі №910/11011/21 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору змінив, дійшовши висновку про неправомірне покладення на відповідача обов`язку зі сплати судового збору в цій справі у сумі 565 756,87 грн у зв`язку з закриттям в частині стягнення суми основного боргу на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
1.6. ТОВ "Солар Парк Мар`янське" звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 90 300,00 грн.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/11011/21 заяву ТОВ "Солар Парк Мар`янське" задоволено частково. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Солар Парк Мар`янське" витрати на професійну правову допомогу в розмірі 63 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
2.2. Частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу адвоката, суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат на правову допомогу адвоката не є обґрунтованою та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позовні вимоги у даній справі задоволено частково, то з відповідача підлягають стягненню витрати на оплату правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог.
2.7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі №910/11011/21 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі №910/11011/21, Державне підприємство "Гарантований покупець" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані додаткове рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
3.2. Підставами для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції ДП "Гарантований покупець" зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Вказує, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.10.2022 у справі №873/29/22, від 15.09.2022 у справі №915/294/21, від 21.09.2022 у справі №300/1826/19, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 27.10.2022 у справі №904/8800/21 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 19.02.2020 у справі 755/9215/15-ц.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Солар Парк Мар`янське" проти вимог останньої заперечує з підстав, викладених у ньому, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.2. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.3. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
4.4. Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
4.5. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
4.6. Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4.7. Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.8. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
4.9. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
4.10. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).