Постанова
Іменем України
26 січня2023року
м. Київ
справа № 274/4132/21
провадження № 61-12570св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О.(суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальний заклад "Бердичівський педагогічний фаховий коледж" Житомирської обласної ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 липня 2022 року у складі судді Хуторної І. Ю. та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Комунального закладу "Бердичівський педагогічний фаховий коледж" Житомирської обласної ради (далі - КЗ "Бердичівський педагогічний фаховий коледж") про визнання недійсним контракту, визнання укладеного контракту безстроковим трудовим договором, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що 15 серпня 1987 року позивача призначено на посаду викладача Бердичівського педагогічного училища.
16 вересня 1992 року її призначено на посаду викладача по класу фортепіано до Бердичівського педагогічного училища.
06 листопада 2003 року Бердичівське педагогічне училище реорганізовано у Бердичівський педагогічний коледж Житомирської обласної ради, а з 18 січня 2017 року - у КЗ "Бердичівський педагогічний коледж" Житомирської обласної ради.
14 січня 2004 року під тиском директора позивач подала на його ім`я заяву, в якій просила у зв`язку з реорганізацією навчального закладу перевести її на посаду викладача фортепіано на умовах контракту.
20 січня 2004 року позивача переведено викладачем фортепіано на умовах контракту у зв`язку з реорганізацію навчального закладу. В подальшому дія контракту неодноразово продовжувалася.
Наказом КЗ "Бердичівський педагогічний коледж" від 23 серпня 2018 року № 58 позивача звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строкового трудового договору (контракту) згідно пункту 2 статті 36 КЗпП України з 31 серпня 2018 року.
Позивач вважає, що її звільнено незаконно, оскільки аналіз строкових трудових договорів від 26 січня 2004 року, від 01 вересня 2009 року, від 31 серпня 2012 року, від 31 серпня 2015 року, від 31 серпня 2017 року, від 31 серпня 2017 року свідчить, що між позивачем та відповідачем були укладені трудові договори, які лише мали назву строкових, хоча фактично були безстроковими.
У договорах не вказано, що стало підставою для їх укладання. Протягом усього часу її трудові обов`язки не змінювалися. Укладення нових строкових трудових договорів проводилося без розірвання попередніх, що вказує на те, що строкові трудові договори перейшли у безстрокові. Ні статут, ні колективна угода коледжу не має обґрунтувань необхідності укладання строкових трудових договорів. У строкових трудових договорах не розписані детально умови праці, що не відрізняє їх від строкових трудових договорів.
У своїх заявах до контрактів позивач просила саме продовжити строк попередніх контрактів, а не укласти новий строковий трудовий договір. Жоден із контрактів не закріплений наказом про прийняття її на роботу та у її трудовій книжці не внесені відповідні записи про її звільнення із роботи та про прийняття на роботу, що свідчить про те, що її звільнили з роботи не за контрактом, укладеним у 2017 році, а за контрактом від 2004 року.
У відповідності до частини другої статті 39-1 КЗпП України, оскільки строкові трудові договори, що переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 КЗпП України, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, строковий трудовий договір від 26 січня 2004 року слід вважати таким, що укладений на невизначений строк.
Умови контракту, які погіршують становище працівників, порівняно із чинним законодавством, угодами і колективним договором вважаються недійсними.
Чинним законодавством, на час виникнення спірних правовідносин не передбачено обов`язкового укладення контрактів із педагогічними працівниками, зокрема викладача фортепіано, окрім директорів закладів.
Позивач просила:
визнати недійсним контракт, укладений між ОСОБА_1 та КЗ "Бердичівський педагогічний коледж" від 01 вересня 2009 року у частині строку дії контракту з 01 вересня 2009 року до 31 серпня 2012 року;
визнати укладений між ОСОБА_1 та КЗ "Бердичівський педагогічний коледж" контракт від 01 вересня 2009 року безстроковим трудовим договором;
визнати незаконним та скасувати наказ від 23 серпня 2018 року № 58 КЗ "Бердичівський педагогічний коледж" "Про звільнення ОСОБА_1, викладача по класу фортепіано, у зв`язку із закінченням строкового трудового договору (контракту) згідно пункту 2 статті 36 КЗпП України з 31 серпня 2018 року;
поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді викладача фортепіано КЗ "Бердичівський педагогічний коледж";
стягнути з КЗ "Бердичівський педагогічний коледж" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2018 року по день винесення судом рішення.
Короткий зміст судових рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 липня 2022 року, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до КЗ "Бердичівський педагогічний фаховий коледж" про визнання недійсним контракту, визнання укладеного контракту безстроковим трудовим договором, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що переукладання (поновлення) строкового трудового договору чи продовження його чинності у випадках, що підпадають під частину другу статті 23 КЗпП України, не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк. Укладення контракту на певний строк, з урахуванням частини третьої статті 21 КЗпП України, регулюється частиною другою статті 23 КЗпП України, що виключає при переукладанні контракту чи продовженні строку його дії застосування частини другої статті 39-1 КЗпП України. Позивач шляхом подання заяви погодилась на переведення її на роботу на умовах контракту, при цьому строкові контракти укладались за заявами позивача. Її підписи на контрактах свідчать про погодження нею усіх істотних умов. Суд першої інстанції зробив висновок, що дії директора КЗ "Бердичівський педагогічний фаховий коледж" щодо укладення контракту із позивачем від 01 вересня 2009 року суперечать закону. Укладення такого договору є дискреційними повноваженнями керівника закладу освіти. Відсутність записів у трудовій книжці позивача про звільнення її з робити та прийняття на роботу за контрактами, зокрема, від 01 вересня 2009 року та від 01 вересня 2012 року не свідчить, що трудові відносини позивача із відповідачем носили безстроковий характер. Також суд першої інстанції зробив висновок, що наказ відповідача від 23 серпня 2018 року № 58 прийнято відповідно до вимог законодавства про працю, підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 липня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що справа, яка переглядається, безпосередньо та нерозривно пов`язана з кримінальним провадженням № 12019060050000857, внесеним до ЄРДР 01 серпня 2019 року за частиною третьою статті 358 КК України за фактом підробки посадовими особами КЗ "Бердичівський педагогічний фаховий коледж" наказів про прийняття та звільнення позивача з роботи, в якому ОСОБА_1 визнана потерпілою, розслідування якого здійснюється слідчим відділом Бердичівського РВП. Висновками експертизи підтверджено факт підробки посадовими особами КЗ "Бердичівський педагогічний фаховий коледж", а саме, директором ОСОБА_2 та її заступником ОСОБА_3, наказів про прийняття та звільнення позивача з роботи. На цю обставину суди увагу не звернули та взагалі не надали правової оцінки даному факту. Хоча копія експертизи є в матеріалах справи і була предметом дослідження в судовому засіданні. Оскаржені судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права. Відповідачем порушено процедуру укладення контрактів, що є визначальним для правильного вирішення цієї справи. Позивач не належить до категорії працівників, з якими обов`язково повинен укладатися контракт. Колективні угоди, статути КЗ "Бердичівський педагогічний фаховий коледж" щодо проведення конкурсного відбору перед укладанням строкових трудових договорів не відповідають вимогам закону та нормативно-правовим актам. Апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача, належним чином не повідомивши про дату, час і місце судового засідання.