Постанова
Іменем України
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 750/8193/17
провадження № 61-16776св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Скрипки А. А., Харечко Л. К.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви ОСОБА_1 .
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, яка діє у своїх та в інтересах ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою шляхом зняття з реєстрації місця проживання.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є переможцем електронних торгів, проведених 22 червня 2017 року ДП "Сетам", з реалізації нерухомого майна, а саме: предмету іпотеки - чотирикімнатної квартири загальною площею 61,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Спірна квартира належить на праві власності позивачці на підставі свідоцтва про право власності від 14 липня 2017 року, виданого на підставі акту про реалізацію предмету іпотеки.
Вказувала, що незважаючи на втрату свого права власності, відповідачі продовжують у спірній квартирі проживати, створюють їй перешкоди у користуванні її власністю та своїми протиправними діями порушують її права на недоторканність та вільне користування своєю власністю, забороняють їй та її сім`ї потрапити до придбаної квартири.
Згідно з довідкою про склад сім`ї у квартирі АДРЕСА_2 проживають та зареєстровані:
ОСОБА_3, ОСОБА_2, а також ОСОБА_4, який зареєстрований 01 липня 2017 року, тобто вже після проведення електронних торгів.
Вважала, що оскільки право власності і користування відповідачів квартирою припинилось з моменту виконання виконавчого листа шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах та в подальшому проведення електронних торгів, то припинилось і право користування цією квартирою в осіб, які є членами сім`ї власників, а також неповнолітнім ОСОБА_4 .
У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просила:
позбавити ОСОБА_3, ОСОБА_2, неповнолітнього ОСОБА_4 права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 ;
усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження квартирою за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй на праві приватної власності, шляхом зняття з реєстраційного обліку: ОСОБА_3, ОСОБА_2, неповнолітнього ОСОБА_4, за вказаною адресою.
Короткий зміст зустрічного позову ОСОБА_2 .
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 була співвласником спірної квартири.
26 серпня 2017 року, коли вона та її мати були відсутні, у порушення встановленого порядку до квартири проникли ОСОБА_1,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і два поліцейських, які в подальшому викинули речі на вулицю (сходовий майданчик), змінили замки, після чого позивачка і її мати не можуть потрапити до житла.
Вважала такі дії незаконними і такими, що порушують її право на користування квартирою, оскільки рішення про її виселення немає.
Квартира набута у власність під час приватизації, тому відповідно до частини другої статті 109 ЖК України громадян неможливо виселити з неї без надання іншого жилого приміщення.
Ураховуючи наведене, просила усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом її вселення з наданням їй ключі від вхідних дверей квартири.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження квартирою за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй на праві приватної власності, шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що:
у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. За таких обставин, позов про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом зняття з реєстраційного обліку обґрунтований та підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову належить відмовити;
виселення - це позбавлення особи права проживати у житловому приміщенні, що перебуває в приватній власності, а зняття з реєстрації відбувається без фізичного виселення особи. Проте жодних вимог про виселення позивачем за первісним позовом не подавалося, оскільки відповідачі за первісним позовом в зазначеній квартирі вже тривалий час не проживають, а лише є зареєстрованими за цією адресою, що перешкоджає позивачеві здійсненню свого права власності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 травня 2021 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Усунуто ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом її вселення, надавши ключі від вхідних дверей квартири.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
у цій справі судовими рішеннями встановлено, що 23 травня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 117, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 208 860,00 грн зі сплатою 18 % річних за користування кредитом та інших платежів в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Для забезпечення виконання кредитних зобов`язань 23 травня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 і ОСОБА_2, яка є майновим поручителем позичальника, був укладений іпотечний договір, за яким іпотекодавці передали в іпотеку банківській установі предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка належить їм на праві приватної власності у рівних частках кожному. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 квітня 2012 року, яке набрало законної сили 01 жовтня 2012 року, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перед ВАТ "Державний ощадний банк України" за договором відновлювальної кредитної лінії від 23 травня 2008 року № 117 у розмірі 252 833,98 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 . На підставі цього рішення судом видано виконавчий лист, в ході виконання якого 22 червня 2017 року і було проведено електронні торги з продажу вищевказаної квартири;
відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 квітня 1996 року квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_2 у рівних частинах. Квартира приватизована згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".Відповідно до реєстраційного посвідчення Чернігівського МБТІ частина квартири АДРЕСА_2 зареєстрована частина за ОСОБА_3 на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом 21 лютого 2002 року № 3-191, угода про розподіл спадкового майна від 21 січня 2002 року № 3-193;
21 червня 2017 року ОСОБА_2 зверталася із заявою до ДП "Сетам", у якій просила довести до відома потенційних покупців спірної квартири, що у квартирі проживають: особа з інвалідністю ІІ групи, дитина віком 6 років та хвора на онкологію пенсіонерка. Вказувала, що не закінчені розгляди судових справ, у яких з`ясовується законність дій виконавців. До заявки на реалізацію арештованого майна Центральним ВДВС міста Чернігова було додано копію довідки КП "ЖЕК-13" ЧМР про склад сім`ї № 684 від 23 лютого 2017 року;
оскільки спірне іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, то станом на час продажу предмета іпотеки існувала заборона виселення боржника за кредитним договором без надання іншого житлового приміщення, а тому існує обмеження права власника, який набув жиле приміщення за результатами звернення стягнення на предмет іпотеки. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що за відсутності підстав для виселення ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 без надання іншого житлового приміщення, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення відповідачів права користування житловим приміщенням та усунення їй перешкод у здійсненні права користування та розпорядження спірною квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 задоволенню не підлягають;
апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачі за первісним позовом у зазначеній квартирі вже тривалий час не проживають, а є лише зареєстрованими за цією адресою. ОСОБА_2 у зустрічній позовній заяві заявила вимоги про її вселення у зв`язку з примусовим виселенням її зі спірної квартири. Як свідчать фотографії на
а. с. 206-214 т. 1, у спірній квартирі наявні речі домашнього вжитку, побутова техніка. Згідно з актом від 20 вересня 2017 року ОСОБА_3 було передано майно, яке перебувало в квартирі АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 не втрачала інтересу до спірної квартири, про що свідчать її позовні заяви та численні скарги і заяви до правоохоронних органів з приводу незаконного виселення її з житла. 29 серпня 2017 року комісією у складі майстра КП "ЖЕК-13" Чернігівської міської ради та ОСОБА_1 складено акт про непроживання особи за місцем реєстрації, а саме про те, що ОСОБА_3 не проживає з травня 2007 року, ОСОБА_2 не проживає з березня 2012 року, ОСОБА_4 ніколи не проживав. Проте колегія суддів апеляційного суду не прийняла до уваги вказаний акт на підтвердження факту непроживання відповідачів за первісним позовом у спірній квартирі, оскільки його було складено 29 серпня 2017 року, тобто вже після подання ОСОБА_1 позовної заяви до суду;
оскільки апеляційним судом встановлено, що спірна квартира була придбана не за рахунок кредитних коштів, а в порядку приватизації, проте в порушення вимог закону ОСОБА_2 фактично було виселено із вказаного житла без надання іншого, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вселення ОСОБА_2 є помилковим.
Аргументи учасників
Короткий зміст доводів касаційної скарги та клопотань
У жовтні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції; стягнути судові витрати із відповідачів за первісним позовом; розгляд справи здійснювати за обов`язкової участі ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що:
- спірна квартира належить їй на праві приватної власності згідно зі свідоцтвом про право власності від 14 липня 2017 року, яке видане на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 10 липня 2018 року. Не зважаючи на втрату свого права власності на вказану квартиру, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 продовжують бути у ній зареєстрованими, чим створюють їй перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю;
- виселення - це позбавлення особи права проживати у житловому приміщенні, що знаходиться в приватній власності, а зняття з реєстрації це виписка особи з житлового приміщення без фізичного виселення особи. На виконання положення частини першої статті 109 ЖК України 20 липня 2017 року вона направляла на адресу місця реєстрації ОСОБА_2 лист-вимогу, в якому просила усунути перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження спірною квартирою шляхом звільнення цього житла та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_4 протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цього листа, проте на зазначений лист не було отримано жодної відповіді. У подальшому вона неодноразово приходила до належного їй помешкання, проте потрапити до нього не вдавалося, дверей ніхто не відчиняв та до квартири не впускав. 26 серпня 2017 року ОСОБА_1 прийшла до своєї квартири, проте двері відчинив невідомий їй чоловік. Як виявилося пізніше до цієї квартири колишніми власниками була заселена стороння людина, а саме ОСОБА_9 на підставі довіреності від 09 серпня 2017 року;
- згідно з актом КП "ЖЕК-13" ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживають, однак цей доказ не оцінений апеляційним судом. Новий власник квартири чи іншого житлового приміщення може зняти з реєстрації колишнього власника цієї квартири та членів його сім`ї в позасудовому порядку, звернувшись із відповідною заявою до центру надання адміністративних послуг. Оскільки право власності попередніх власників на спірну квартиру припинилось, то припинилось і право користування цією квартирою у осіб, які є членами сім`ї власників. Той факт, що в зазначеній квартирі ніколи не проживав малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова у справі № 750/7330/17 від 08 вересня 2018 року. У спірній квартирі після проведення електронних торгів було зареєстровано не 2, а 3 особи, в тому числі неповнолітня особа. ОСОБА_3, ОСОБА_2 мали на меті здійснити перешкоди у виконанні рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 квітня 2012 року у справі № 2/2506/753/12;
- відповідачі за первісним позовом не зверталися до неї із вимогою про вселення будь-кого з них або членів їх родини. Жодного виселення вона не вчиняла, оскільки відповідачі за первісним позовом у зазначеній квартирі тривалий час не проживають, а є лише зареєстрованими за цією адресою. Будь-яких доказів на підтвердження проживання у спірній квартирі відповідачами до суду не подано;
- ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначила неправдиву інформацію щодо того, що її виселили примусово з квартири, що належить на праві приватної власності. Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зробивши висновок про те, що ОСОБА_2 ніколи не втрачала інтерес до своєї квартири, оскільки майже 4 роки оскаржувала результати торгів, не зважаючи на те, що в спірній квартирі не проживала;
- суд апеляційної інстанції необґрунтовано послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 643/18788/15-ц, оскільки правовідносини у цій справі не є тотожними з підставами подання позову у справі № 750/8193/17.
Короткий зміст відзиву
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить: у мотивувальній частині постанови надати оцінку відсутності виникнення права власності на квартиру у ОСОБА_1 ; оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
У відзиві ОСОБА_2 зазначає, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення зустрічного позову, належним чином оцінивши всі наявні у справі докази, вказавши, що сім`я ОСОБА_10 не втрачала інтересу до квартири, з яка була виселена поза її волею.
Короткий зміст пояснення
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких вказує, що за весь час відповідачі за первісним позовом жодного разу не звернулися до неї в будь-який спосіб з вимогою про вселення будь-кого з них або членів їх родини. Вона не вчиняла жодних дій, спрямованих на виселення відповідачів, які за власною волею вирішили не проживати у спірній квартирі, однак залишитися зареєстрованими за цією адресою, що порушує її права як власника цього житла.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі; витребувано її матеріали з суду першої інстанції; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку задоволено частково. Зупинено виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено обґрунтування необхідності відступлення від висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-1484цс15, від 22 червня 2016 року та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 квітня 1996 року квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_2 у рівних частинах. Квартира приватизована згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Відповідно до реєстраційного посвідчення Чернігівського МБТІ частина квартири АДРЕСА_2 зареєстрована частина за ОСОБА_3 на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом 21 лютого 2002 року № 3-191, угоди про розподіл спадкового майна від 21 січня 2002 року № 3-193.
22 червня 2017 року відбулися електронні торги з продажу предмету іпотеки: чотирикімнатної квартири загальною площею 61,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Переможцем торгів стала ОСОБА_1 .
На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого
в. о. начальника Центрального ВДВС міста Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області 14 липня 2017 року, ОСОБА_1 видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 2478, яким посвідчено її право власності на вказану квартиру, і внесено відомості про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.