Постанова
Іменем України
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 495/4426/20
провадження № 61-9405св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2
треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради як орган опіки та піклування,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2021 року під головуванням судді Заверюхи В. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І. у справі за позовом Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина звернулась до суду з позовом до відповідачів в якому просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування службовою квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виселити відповідачів із неї.
Позовна заява обґрунтована тим, що під час проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_1 (ВМС України) АДРЕСА_2, військовослужбовець ОСОБА_1 у відповідності до протокольного рішення військової частини НОМЕР_1 на склад 3 особи: дружина ОСОБА_2 і дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за рахунок Міністерства оборони України на час проходження військової служби був забезпечений службовою житловою площею за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил України) реєстраційний № 51 від 12 жовтня 2015 року, право власності на службову квартиру АДРЕСА_3 належить Міністерству оборони України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серія ЕЕМ 992669 індексний номер 45536123 від 12 жовтня 2015 року та передано Білгород-Дністровській КЕЧ району згідно акту приймання передачі від 07 грудня 2015 року.
27 квартир, які розташовані на АДРЕСА_2 рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 13 квітня 2017 року № 191 затверджено розподіл службових квартир на АДРЕСА_4 військовослужбовцям Білгород-Дністровського гарнізону.
Відповідно до витягу із наказу військової частини НОМЕР_1 за № 88 від 24 квітня 2018 року сержанта ОСОБА_1, на підставі його рапорта, виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Зазначений наказ виданий на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18 березня 2018 року № 22-РС про звільнення сержанта ОСОБА_1 з військової служби відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас за пунктом "і" (у зв`язку із закінченням строку контракту за відсутності бажання продовжувати військову службу), у зв`язку із чим знято з усіх видів забезпечення та виключено із списків особового складу військової частини, при цьому службову житлову площу відповідач ОСОБА_1 не здав.
Відповідно до п. 3.16 наказу Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 "Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями" листом командира військової частини НОМЕР_1 від 07 червня 2018 року за вих. № 1421 повідомлено про необхідність звільнення службового приміщення встановленим порядком у місячний термін.
Також Білгород-Дністровською КЕЧ району на виконання приписів п. 23 розділу 4 вимог Наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями" військовослужбовцю ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 було направлені рекомендованими листами вимоги вих. № 210 від 04 лютого 2020 року, вих. № 342 від 26 лютого 2020 року про вивільнення займаного ними службового житлового приміщення у двотижневий строк зі складанням акту прийому передачі до Білгород-Дністровської КЕЧ району, проте у встановлений строк зазначене вище жиле приміщення військовослужбовцем ОСОБА_1 у встановленому порядку не повернуто.
Фактично використання службового жилого приміщення відповідачами в порушення вимог Наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 унеможливлює виконання завдань позивача з розквартирування 152 сімей безквартирних військовослужбовців, що перебувають на обліку в Білгород-Дністровському гарнізоні. Контроль за вивільненням службових жилих приміщень (службової жилої площі) покладається на начальників КЕЧ району.
На теперішній час ОСОБА_1 проходить службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, станом на час звернення до суду Білгород-Дністровської КЕЧ району з позовом організація забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно статті 28 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 грудня 2007 року № 1040, що реалізується третьою особою без самостійних вимог за рахунок коштів та фонду службового житла Державної прикордонної служби.
Враховуючи викладене з метою організації контролю за виконанням завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб, Білгород-Дністровська КЕЧ району звернулась з листами від 04 лютого 2020 року за вих. № 211 та від 26 лютого 2020 року за вих. № 343 до військової частини НОМЕР_2, в якому просило вручити вимогу про звільнення службового приміщення та надати час для прибуття військовослужбовця ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської КЕЧ району для підписання акта приймання-передачі займаного ними службового житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідь на лист Білгород-Дністровської КЕЧ району від 26 лютого 2020 року № 343 Білгород-Дністровський прикордонний загін листом від 20 березня 2020 року за № 704/2768 надав інформацію про вручення вимоги про звільнення службового приміщення військовослужбовцю ОСОБА_1 та про те, що йому надано можливість для прибуття до Білгород-Дністровської КЕЧ району для підписання акта приймання-передачі займаного службового приміщення, однак станом на час подання позовної заяви військовослужбовець ОСОБА_1 не прибув, жилу площу за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому порядку не звільнив.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області рішенням від 26 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачі в силу приписів статті 125 ЖК України не можуть бути виселені зі службового житла без надання іншого житлового приміщення, так як відповідач ОСОБА_1 продовжує нести військову службу, у службовій квартирі, яку відповідач ОСОБА_1 отримав під час служби у військовій частині НОМЕР_1, проживають і зареєстровані його дружина ОСОБА_2 та неповнолітні діти ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачі вселені на законних підставах, в квартирі проживають тривалий час, підтримують житло у належному стані, квартира є єдиний та постійним місцем проживання, інше житло на праві власності у відповідачів відсутнє, за новим місцем проходження служби відповідач ОСОБА_1 житлом не забезпечений.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2022 року представник Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району - начальник Желясков А. Г. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційних скаргах доводи містили підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі заявник зазначає, що судами не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 06 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц; від 05 липня 2018 року у справі № 489/7095/15-ц; від 04 липня 2018 року у справі № 14-181цс18; від 06 квітня 2020 року у справі № 404/9374/14-ц; від 16 вересня 2020 року у справі № 754/16005/16-ц; від 13 лютого 2019 року у справі № 735/598/17; від 08 квітня 2020 року у справі № 331/1043/19; від 09 грудня 2020 року у справі № 442/7187/18; від 05 липня 2017 року у справі № 6-798цс17; від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17.
Представник заявника також зазначає, що використання відповідачами службового житлового приміщення унеможливлює виконання завдань позивача про розквартирування 152 сімей безквартирних військовослужбовців, що перебувають на обліку в Білгород-Дністровському гарнізоні.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому у грудні 2022 року до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник Р. В. у задоволенні касаційної скарги просив відмовити, а оскаржені судові рішення залишити без змін, оскільки вважав, що аргументи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Вказує, що право на зайняття житлового приміщення збереглося за відповідачами, оскільки відповідач ОСОБА_1 продовжує військову службу, приймає участь у бойових діях, має статус учасника бойових дій, а держава взяла на себе обов`язок забезпечити відповідача, як військовослужбовця та членів його сім`ї житлом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 14 листопада 2022 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував із Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справу № 495/4426/20.
02 грудня 2022 року справа № 495/4426/20 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 13 квітня 2017 року № 191 "Про затвердження розподілу службових квартир в будинку по АДРЕСА_4 військовослужбовцям Білгород-Дністровського гарнізону", затверджено рішення адміністрації Білгород-Дністровської КЕЧ району про розподіл службових квартир, у тому числі спірної квартири АДРЕСА_5 військовослужбовцям Білгород-Дністровського гарнізону.
Пунктом 2 зазначеного рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради головному спеціалісту з питань квартирного обліку управління житлово-комунального господарства ОСОБА_5 доручено видати ордери військовослужбовцям Білгород-Дністровського гарнізону на право вселення в службові квартири у будинку на АДРЕСА_6 . Додатком зазначеного рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради є список військовослужбовців Білгород-Дністровського гарнізону, яким розподілено службові квартири.
На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради відповідачу ОСОБА_1, як військовослужбовцю, на склад сім`ї з трьох осіб було видано ордер на право вселення в службову квартиру АДРЕСА_3, що підтверджується ордером на службове житлове приміщення № 1299 серія НФ. Згідно з цим ордером відповідачі набули право зайняти зазначене житлове приміщення житловою площею - 30,8 кв. м.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син - ОСОБА_4, який був зареєстрований за цією ж адресою.
Відповідачі зареєстровані та постійно проживають у спірній квартирі, що підтверджується довідкою ПП "Житлово-житловий комплекс "Мегаполіс" № 16 від 17 серпня 2020 року.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 88 від 24 квітня 2018 року, сержанта ОСОБА_1, командира гармати 2-го розрахунку 2-го гарматного артилерійського взводу 3-ої гарматної артилерійської батареї, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18 березня 2018 року № 22-РС з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту, вважати таким, що справи та посади здав та його направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7.
Відповідно до контракту про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу від 27 червня 2018 року, укладеного військовослужбовцем ОСОБА_1 строком на три роки, сержант ОСОБА_1 з вказаної дати проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 на військовій посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - стрілець 2 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави " ІНФОРМАЦІЯ_6".
Відповідач іншим житлом за новим місцем служби не забезпечений.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.