Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 303/1430/18
провадження № 61-2451св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником ОСОБА_2, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Фазикош Г. В., Кожух О. А., Готри Т. Ю.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (далі - ПрАТ "Закарпаттяобленерго") про визнання дій неправомірними та зобов`язання надати підписаний договір про стандартне приєднання до електромережі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 грудня 2017 року його представник подав до ПрАТ "Закарпаттяобленерго" заяву № 624 про приєднання електроустановки певної потужності для будівництва господарської споруди на земельній ділянці з кадастровим номером 2122786604:00:005:0001 за адресою: урочище Поточини, село Крите, Мукачівський район, Закарпатська область. Листом від 29 грудня 2017 року № 116-24/7687 "Про відмову у стандартному приєднанні" ПрАТ "Закарпаттяобленерго" повідомило позивача про те, що приєднання до електричних мереж будівельних майданчиків не можна класифікувати як стандартне, за яке стягується плата за приєднання. Запропоновано приєднання електроустановки здійснити за процедурою приєднання будівельного майданчика згідно з підпунктом 1.7.3 пункту 1.7 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 17 січня 2013 року № 32, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2013 року № 236/22768. Також ПрАТ "Закарпаттяобленерго" розроблено проєкт договору про приєднання до електричних мереж (підключення, яке не є стандартним) від 29 грудня 2017 року № 18917430, у якому місцем забезпечення потужності визначено опору № 443 ПЛ-10 кВ "Пузняківці". Технічними умовами приєднання, яке не є стандартним, передбачено, зокрема, встановлення КТП 10/0,4 кВ.
З відповіді на його звернення до Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 лютого 2018 року
№ 03-15/178 стало відомо, що ПрАТ "Закарпаттяобленерго" у листі від 09 лютого 2018 року № 116-25/813, обґрунтовуючи тип приєднання, зазначило, що відповідно до конфігурації наявної електричної мережі, із врахуванням пропускної здатності ліній електропередач та режимних замірів навантаження як по ЛЕП, так і по трансформаторних підстанціях, за точку забезпечення потужності було визначено опору № 443 ПЛ-10 кВ "Пузняківці", від якої до точки приєднання замовника необхідно здійснити розвиток електричних мереж, для створення технічної можливості передати до точки приєднання заявлену потужність з дотриманням принципів якості та надійності. Наявна найближча ПЛ-0,4 кВ від КТП-181 до об`єкта замовника має протяжність 896 м, поперечний переріз провідника становить 25 кв. мм. Відстань від крайньої точки цієї
ПЛ-0,4 кВ до об`єкта ОСОБА_1 становить 280 м. Виконати приєднання замовника від ПЛ-04 кВ із дотриманням показників якості та надійності електропостачання неможливо. Для створення технічної можливості передати заявлену потужність 30 кВт на класі напруги 0,4 кВ з дотриманням показників якості та надійності, розвиток електричних мереж необхідно здійснювати від
ПЛ-10 кВ "Пузняківці" (опора № 443) від ПС-35/10 кВ "Бобовище".
На переконання позивача, дії ПрАТ "Закарпаттяоблнерго" є неправомірними, оскільки відповідач відмовляє у стандартному приєднанні, визначаючи тип приєднання як нестандартний, та перекладає на нього обов`язок фінансування розвитку електричних мереж.
ОСОБА_1, з урахуванням заяви про зміни предмета позову від 04 травня 2018 року, просив:
визнати відмову ПрАТ "Закарпаттяобленерго" у стандартному приєднанні згідно з поданою 21 грудня 2017 року заявою про приєднання електроустановки певної потужності № 624 неправомірною;
зобов`язати ПрАТ "Закарпаттяобленерго" безоплатно протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішенням суду у цій справі законної сили надати ОСОБА_1 підписаний договір про приєднання з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід`ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатка 3 до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від
24 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано відмову ПрАТ "Закарпаттяобленерго" у стандартному приєднанні згідно з поданою представником ОСОБА_1 21 грудня 2017 року заяви про приєднання електроустановки певної потужності № 624 неправомірною.
Зобов`язано ПрАТ "Закарпаттяобленерго" безоплатно протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішенням суду у цій справі законної сили надати
ОСОБА_1 підписаний договір про приєднання з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід`ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатку 3 до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 17 січня 2013 року
№ 32, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2013 року за
№ 236/22768.
Стягнено з ПрАТ "Закарпаттяобленерго" на користь держави судові витрати
у розмірі 1 762,00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що відмова ПрАТ "Закарпаттяобленерго"
у стандартному приєднанні згідно з поданою представником ОСОБА_1
21 грудня 2017 року заявою про приєднання електроустановки певної потужності № 624 є неправомірною, оскільки відстань електроустановки замовника до діючої мережі оператора системи розподілу не перевищує 300 м, що підтверджується ситуаційним планом земельної ділянки.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2018 року відмовлено представнику відповідача та представнику позивача в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката.
Суд першої інстанцій зазначив, що, оскільки вимоги позивача задоволено, клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат задоволенню не підлягає.
Також суд зробив висновок, що клопотання представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката задоволенню не підлягає, оскільки ним не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс та які очікував понести позивач у зв`язку із розглядом справи.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційні скарги ПрАТ "Закарпаттяобленерго" та ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року та ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд зробив висновок, що суд першої інстанції правильно вважав позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Ухвала суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат на правову допомогу постановлена відповідно до норм процесуального права.
Постановою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року касаційну скаргу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" задоволено частково.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 травня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційний суд виходив з того, що апеляційний суд не перевірив доводів відповідача про те, чи існує технічна можливість приєднання земельної ділянки позивача до мережі оператора системи розподілу ПЛ-0,4 кВ, яка знаходиться на відстані 300 м від земельної ділянки позивача, на умовах стандартного приєднання. Тому висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення позову є передчасним.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 19 червня 2018 року Закарпатської області про відмову у розподілі судових витрат скасовано.
Апеляційну скаргу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" задоволено частково.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року скасовано, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Закарпаттяобленерго" 75 723,35 грн судових витрат.
Апеляційний суд зробив висновок, що суд першої інстанції помилково вважав відмову ПрАТ "Закарпаттяобленерго" у стандартному приєднанні згідно з поданою представником ОСОБА_1 21 грудня 2017 року заявою про приєднання електроустановки певної потужності № 624 неправомірною, оскільки відстань електроустановки замовника до діючої мережі оператора системи розподілу не перевищує 300 м. Такі висновки суду першої інстанції зроблені без належного з`ясування всіх обставин справи, зокрема того, чи існує технічна можливість приєднання земельної ділянки позивача до мережі оператора системи розподілу ПЛ-0,4 кВ, яка знаходиться на відстані 300 м від земельної ділянки позивача, на умовах стандартного приєднання.
Суд апеляційної інстанції констатував, що саме електропостачальна компанія відповідає за розподіл електричної енергії з дотриманням таких показників як якість та надійність. При цьому відстань між місцем (точкою) забезпечення потужності та місцем (точкою) приєднання не може бути єдиним критерієм класифікації приєднання на стандартне та таке, що не є стандартним.
Згідно з поданою ОСОБА_1 заяви від 21 грудня 2017 року про приєднання електроустановки, потужність струмоприймачів для будівництва господарської будівлі за адресою: урочище Поточини, село Крите, Мукачівський район, Закарпатська область становить 30 кВт, ступінь напруги в точці приєднання
0,4 кВ. Відповідно до конфігурації існуючої електричної мережі, з врахуванням пропускної здатності ліній електропередачі та режимних замірів навантаження як по ЛЕП, так і по трансформаторних підстанціях, за точку забезпечення потужності для даного замовника було визначено опору № 443 ПЛ-10 кВ "Пузняківці", від якої до точки приєднання замовника необхідно здійснити розвиток електричних мереж, для створення технічної можливості передати до точки приєднання заявлену потужність з дотриманням показників якості та надійності.
У листі від 14 лютого 2018 року ПрАТ "Закарпаттяобленерго" зазначило, що існуюча найближча ПЛ-0,4 кВ від КТП-181 до об`єкта замовника має протяжність 896 м, поперечний переріз провідника становить 25 кв. мм. Відстань від крайньої точки цієї ПЛ-0,4 кВ до об`єкта ОСОБА_1 становить 280 м. Виконати приєднання замовника від ПЛ-04 кВ із дотриманням показників якості та надійності електропостачання неможливо. Для створення технічної можливості передати заявлену потужність 30 кВт на класі напруги 0,4 кВ з дотриманням показників якості та надійності, розвиток електричних мереж необхідно здійснювати від ПЛ-10 кВ "Пузняківці" (опора № 443) від ПС-35/10 кВ "Бобовище". Приєднання до електричних мереж електроустановок для будівництва господарської будівлі не є стандартним приєднанням.
Апеляційний суд також констатував, що законність та обґрунтованість дій
ПрАТ "Закарпаттяобленерго" було предметом розгляду у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. У листі від 14 червня 2018 року № 4904/17/9-18 Комісія повідомила сторони, що місце розташування та функціональне призначення об`єкта замовника зазначено "Будівництво господарської споруди", що дає підстави для висновку про відсутність на земельній ділянці електроустановки, введеної в експлуатацію, а також про те, що приєднуватися в даному випадку будуть будівельні механізми для будівництва господарської споруди. Зазначене приєднання будівельних механізмів для будівництва господарської споруди підпадає під приєднання, яке не є стандартним. Точка приєднання будівельних струмоприймачів має бути розташована в діючих (вже існуючих) електричних мережах (об`єктах) електропередавальної організації та збігатися із точкою забезпечення потужності, замовленої до приєднання будівельних струмоприймачів. Таким чином, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не вбачала в діях ПрАТ "Закарпаттяобленерго" порушень вимог Правил приєднання електроустановок до електричних мереж.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції на замовлення відповідача було проведено комплексне електротехнічне та земельно-технічне дослідження, за результатами якого складено висновок експертів від 27 вересня 2021 року. Цей висновок було досліджено апеляційним судом та взято до уваги як доказ, оскільки в інший спосіб неможливо з`ясувати чи існує технічна можливість приєднання земельної ділянки позивача до мережі оператора системи розподілу ПЛ-0,4 кВ, яка знаходиться на відстані 300 м від земельної ділянки позивача, на умовах стандартного приєднання. Саме на необхідність з`ясування цієї обставини наголошував Верховний Суд у своїй постанові від 21 квітня 2021 року. Відповідно до висновку експертів від 27 вересня 2021 року відстань від найближчої опори мережі ОСР (ПрАТ "Закарпаттяобленерго") ПЛ-0,4 кВ до земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 2122786604:00:005:0001 становить 241,79 м. З технічної точки зору можливість приєднання земельної ділянки ОСОБА_1 на умовах стандартного приєднання (електроустановки потужністю 30 кВт на напрузі 0,4 кВ), що знаходиться на відстані 241,79 м до опори № 28 ПЛ-0,4 кВ, Л-1 від КТП-181 електричної мережі ОСР ПрАТ "Закарпаттяобленерго" відсутня, тому що не відповідає вимогам ДСТУ EN50160:2014 та ГОСТ 13109-97. Представник позивача - адвокат Сочка В. І. ознайомився з цим висновком експертів, жодних заперечень чи зауважень щодо цього висновку по суті не подав. Клопотань про призначення будь-якої іншої експертизи не заявляв. При цьому, суд апеляційної інстанції наголосив, що винятково відстань між місцем (точкою) забезпечення потужності та місцем (точкою) приєднання не може слугувати єдиним критерієм для визначення типу приєднання. Точка приєднання має збігатися із точкою забезпечення потужності, замовленої до приєднання. Передача та розподіл електричної енергії повинні відбуватися з дотриманням показників її якості та надійності. У даному випадку можливість приєднання земельної ділянки позивача ОСОБА_1 на умовах стандартного приєднання відсутня.
Таким чином, враховуючи наявний у справі висновок експертів від 27 вересня 2021 року, а також лист Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відсутність порушень вимог Правил приєднання електроустановок до електричних мереж з боку ПрАТ "Закарпаттяобленерго", суд апеляційної інстанції вважав вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими.
Крім того, суд зазначив, що ПрАТ "Закарпаттяобленерго" подав заяву про розподіл судових витрат. До вказаної заяви товариство додало договір на правову допомогу разом з додатками, акти про надання правової допомоги із зазначенням обсягу наданих послуг та виконаних робіт, рахунки на оплату правової допомоги та платіжні доручення про їх сплату. Відповідач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн за підготовку позовної заяви та супровід у суді першої інстанції, 3 000,00 грн за підготовку та написання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1, 15 000,00 грн за підготовку апеляційної скарги та 15 000,00 грн за підготовку касаційної скарги. Разом з цим, ОСОБА_1 подав заяву про зменшення розміру судових витрат та зазначив про їх не співмірність.
Урахувавши складність справи, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, тривалість розгляд справи, апеляційний суд вважав, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню, а стягненню підлягають наступні витрати: 20 000,00 грн за підготовку позовної заяви та супровід у суді першої інстанції, 2 000,00 грн за підготовку та написання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1, 10 000,00 грн за підготовку апеляційної скарги та 10 000,00 грн за підготовку касаційної скарги. Всього - 42 000,00 грн.
Крім того, стягненню підлягає сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 643,00 грн, судовий збір за подачу касаційної скарги в розмірі 3 073,60 грн, а також витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 28 006,75 грн. Всього - 33 723,35 грн.
Таким чином, загальний розмір судових витрат, який підлягає стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ПрАТ "Закарпаттяобленерго" становить 75 723,35 грн.
Аргументи учасників справи
У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сочка В. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційний суд зробив помилковий висновок про вплив відсутності технічної можливості приєднання за правилами стандартного приєднання на можливість задоволення поданої представником ОСОБА_1 заяви від 21 грудня 2017 року № 624. Надання оператором системи розподілу (оператором системи передачі або електропередавальною організацією) послуги з приєднання електроустановки певної потужності нормами Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж не поставлено в залежність від наявності на момент звернення споживача технічної можливості такого приєднання. Зміст цієї послуги якраз і полягає у створенні виконавцем технічної можливості прийняття споживачем відповідної потужності електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників якості та надійності;
розвиток електричних мереж, в спосіб, який дозволить забезпечити якість та надійність електропостачання при приєднанні до найближчої точки забезпечення потужності за процедурою стандартного приєднання, повинен здійснюватися не ОСОБА_1 як споживачем, а саме відповідачем ПрАТ "Закарпаттяоблнерго". Суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з доводами відповідача про необхідність з метою забезпечення якості надійності електропостачання встановлення саме за рахунок ОСОБА_1 КТП 10/0,4 кВ;
норми Закону України "Про ринок електричної енергії" і Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, диференціюючи тип приєднання, ставлять його в залежність виключно від одного параметру - найменшої відстані по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, не вимагаючи при цьому здійснення перевірки наявності або відсутності технічної можливості здійснення такого приєднання. Апеляційний суд зробив помилковий висновок про те, що винятково відстань між місцем (точкою) забезпечення потужності та місцем (точкою) приєднання не може слугувати єдиним критерієм для визначення типу приєднання.;
суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки він не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу - висновку експертів № 1513/1514 за результатами проведення комплексного електротехнічного та земельно-технічного дослідження від
27 вересня 2021 року. Надані ПрАТ "Закарпаттяобленерго" у розпорядження експертів документи датовані серпнем 2021 року, тому виготовлений на їх основі експертний висновок не надає відповіді на запитання про можливість приєднання земельної ділянки ОСОБА_1 на умовах стандартного приєднання згідно з поданої заяви у грудні 2017 року.
апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Виключно ті обставини, шо ПрАТ "Закарпаттяобленерго" укладено договір про надання правової допомоги з ПАО "Консенсус", адвокатським обʼєднанням була надана певна правнича допомога, а замовником - проведено її оплату не є безумовними підставами для відшкодування витратна професійну правничу допомогу у визначеному сторонами розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. У штаті ПрАТ "Закарпаттяобленерго" перебувають особи, які мають право на заняття адвокатською діяльністю, та одночасно є адвокатами ПАО "Консенсус", а в подальшому ПАО "Правовий альянс". Тому позивач міг оформивши довіреність, уповноваживши своїх працівників (адвокатів) представляти його інтереси при розгляді цієї справи. Наведене свідчить, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги не є неминучими, не відповідають критеріям розумності та їх необхідності. Крім того, апеляційний суд стягнув з позивача на користь відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за "підготовку позовної заяви та супровід у суді першої інстанції", хоча матеріалами справи не доведено надання ПрАТ "Закарпаттяобленерго" такого виду правової допомоги як підготовка позовної заяви. Також стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. ОСОБА_1 не працює, проживає разом з непрацюючою донькою ОСОБА_3 та малолітніми внуками: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Єдиний дохід в його сімʼї отримую дружина ОСОБА_6, яка працює у початковій школі на посаді вихователя дітей дошкільного віку з середньомісячною заробітною платою 9 800,00 грн. Вказане свідчить, що рішення апеляційного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Закарпаттяобленерго" 42 000,00 грн витрат на правничу допомогу не узгоджується з критеріями співмірності та необхідності витрат, призвело до надмірного збагачення відповідача та є надмірним фінансовим тягарем для позивача та його сімʼї. Стягуючи витрати за проведення комплексного електротехнічного та земельно-технічного дослідження в розмірі 28 006,75 грн, суд залишив поза увагою ті обставини, що вирішені у ньому питання перебувають за межами предмету доказування цієї справи, а подання відповідачем вказаного доказу не було необхідним.
У квітні 2022 року від представника ПрАТ "Закарпаттяобленерго" - адвоката Пеняк І. В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими. На переконання відповідача, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову та необхідність стягнення з позивача судових витрат.
Крім того, представник відповідача зазначає, що касаційне провадження в частині підстави оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, підлягає закриттю.