ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2023 року
м. Київ
справа №826/12774/15
адміністративне провадження № К/990/30651/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кобаль М.І., судді - Бужак Н.П., Костюк Л.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайгер" (далі - ТОВ "Тайгер", Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, далі - ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 17 квітня 2015 року №0001422202 та №0001432202 (з урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог).
Обґрунтовуючи неправомірність оскаржуваних рішень позивач вказував, що контролюючий орган дійшов безпідставних і таких, що не відповідають дійсності, висновків про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "Торенія" у період, який охоплювався перевіркою.
Справа неодноразово була предметом розгляду судів та переглядалась Вищим адміністративним судом України та Верховним Судом.
За наслідками останнього слухання справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року Товариству відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року та прийнято нове, яким позов Товариства задоволено, скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.
Відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року й залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року яке, на його думку, є законним та обґрунтованим.
Підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У розрізі заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач звертає увагу на застосування судом апеляційної інстанції норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) без урахування висновків, висловлених Верховним Судом у справах за подібних правовідносин, у постановах: від 17 квітня 2020 року (справа №826/12513/14), від 14 січня 2020 року (справа №826/9925/14), від 06 жовтня 2020 року (справа №140/1611/19), від 22 квітня 2021 року (справа №826/1177/18), від 25 лютого 2020 року (справа №826/4789/15). В означених рішеннях Верховний Суд надавав оцінку наслідкам господарських взаємовідносин платників податків із суб`єктами господарювання, керівники яких заперечують свою участь у господарських операціях. У світлі наведених постанов Верховного Суду відповідач наполягає на тому, що Товариством неправомірно сформовано витрати та податковий кредит за результатами господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Торенія" з огляду на встановлену перевіркою штучність формування показників податкового обліку та безтоварний характер проведених операцій. Такий висновок контролюючого органу зроблений, зокрема, з огляду на те, що заступник і директор ТОВ "Торенія" в судовому порядку визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Наполягаючи на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України) відповідач вказує, що суд не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не дослідив належним чином зібрані у справі докази.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що, втім, не перешкоджає касаційному перегляду справи. Правова позиція позивача у цьому спорі викладена у письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи, й така залишалась послідовною протягом неодноразових слухань справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій на підставі пункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України та постанови заступника начальника другого відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві посадовими особами ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Тайгер" з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ "Торенія" за період з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2014 року (акт перевірки складено 01 квітня 2015 року).
Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Тайгер" вимог податкового законодавства, а саме: пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1676466 грн протягом 2012-2014 років; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1394990 грн протягом 2012-2014 років.
На підставі виявлених перевіркою порушень 17 квітня 2015 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: №000142202, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1676466 грн за основним платежем та 838233 грн за штрафними санкціями; №0001432202, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1394990 грн за основним платежем та 697495 грн за штрафними санкціями.
Як з`ясували суди фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошових зобов`язань слугував висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатами договірних взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Торенія" з огляду на укладення правочинів без мети настання реальних правових наслідків та з метою ухилення від сплати податків до бюджету. До такого висновку податковий орган дійшов після ознайомлення з інформацією, зазначеною в акті ДПІ у Подільському районі м. Києва від 20 березня 2014 року про відсутність ТОВ "Торенія" за податковою адресою, а також з огляду на ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості на товар та товарно-транспортних накладних.
Не погоджуючись із прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Торенія", оскільки директора останнього визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 КК України. На думку суду першої інстанції, встановлений судовим рішенням статус фіктивності підприємства є несумісним з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами.
Приймаючи протилежне рішення про задоволення позову апеляційний суд вважав, що порушення, допущені ТОВ "Торенія", не можуть впливати на права та обов`язки позивача, адже невиконання контрагентом-продавцем своїх податкових зобов`язань не є безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента та, відповідно, недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків (позивача).
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування (податком на прибуток) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (Кодексу).
Відповідно до пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а").