ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2023 року
м. Київ
справа №160/3542/21
адміністративне провадження № К/990/1765/22
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року (судді: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, третя особа: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" (далі - ПрАТ "Дніпровський металургійний завод", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ, відповідача-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідача-2), де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (далі - Східне МУ ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України, третя особа), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.05.2021, просило:
- визнати протиправною бездіяльність ДПС України щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" в розмірі 800?622,00 грн за звітний період листопад 2014 року, після набрання рішенням по справі № 804/3995/15 законної сили;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" пеню в розмірі 165?103,61 грн за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" 3% річних в розмірі 51?588,44 грн за прострочення строку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" інфляційні витрати в розмірі 77?500,21 грн за знецінення узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року позов було задоволено в повному обсязі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції було скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" 3% річних в розмірі 51588,44 грн за прострочення строку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період 2014 року та інфляційних витрат в розмірі 77500,21 грн за знецінення узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України у кредитора є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу. Правомірність такого висновку підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, яка й всупереч приписам 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не була врахована судом апеляційної інстанції.
Відповідачі та третя особа своїм процесуальним правом на звернення до суду із відзивом на касаційну скаргу не скористалися.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" є юридичною особою, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку у Офісі великих платників податків ДПС.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року у справі № 804/3995/19, позовні вимоги ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення, у тому числі форми "В1" від 11.03.2015 № 0000054202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 800?622,00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 400?311,00 грн.
02 липня 2019 року Третім апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу по справі № 804/3995/16, якою апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС повернуто заявнику. Відтак, рішення суду № 804/3995/19 набрало законної сили.
28 серпня 2020 року ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" звернулось до ДПС України, Офісу великих платників податків ДПС із заявою № 1517 про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку за листопад 2014 року в розмірі 800?622,00грн.
18 вересня 2020 року на адресу позивача надійшов лист ДПС України №27664/6/99-00-04-01-02-06 від 10.09.2020, в якому зазначено, що на сьогоднішній день відсутній дієвий механізм роботи Тимчасового реєстру. Крім того зазначено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" не передбачено фінансового ресурсу державного бюджету для бюджетного відшкодуванні податку на додану вартість за заявами, включеними до Тимчасового реєстру.
Також, 18 вересня 2020 року на адресу позивача надійшов лист Офісу великих платників податків ДПС № 30494/10/28-10-50-10-07 від 11.09.2020, в якому зазначено, що станом на 02.09.2020 по особовому рахунку ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" відсутня заборгованість за невідшкодованими сумами ПДВ, у т.ч. по податковій декларації за листопад 2014 року, у зв`язку з декларуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредит поточного звітного (податкового) періоду (декларації з ПДВ за березень - червень 2020 року).
Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем сума бюджетного ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 800?622,00 грн узгоджена у судовому порядку, яка всупереч ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не була відшкодована з незалежних від платника податків причин, а, відтак, відповідно до положень п. 200.23 ст. 200 ПК України, позивач вправі вимагати нарахування та стягнення пені на таку суму. Вимога про стягнення інфляційних витрат та 3% річних також підлягає задоволенню, оскільки зазначена вимога є похідною (додатковою) від основної вимоги, що безпосередньо від неї залежить і поділяє її долю.
Суд апеляційної інстанції здебільшого погодився з такими висновками суду першої інстанції, поряд із цим, дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з Державного бюджету України 3% річних та інфляційних витрат не підлягає задоволенню, оскільки приписами ПК України не передбачено відповідне відшкодування.
В силу приписів частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, відтак, предметом касаційного перегляду у цій справі є лише заявлені позивачем вимоги про стягнення з Державного бюджету України на свою користь інфляційних втрат (у розмірі 77?500,21 грн) та 3% боргових (у розмірі 51?588,44 грн), за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).