ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 560/12697/21
адміністративне провадження № К/990/18380/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представника позивача - Янчука С.В.,
представника відповідача - Казарець О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Авто" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ТОВ "Престиж-Авто" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 10 вересня 2021 року №10226/2201-0701, №10227/2201-0701, №10228/2201-0701, №10230/2201-0701; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області на користь сплачений судовий збір у розмірі 49 940 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 10 вересня 2021 року №10226/2201-0701, №10227/2201-0701, №10228/2201-0701 та №10230/2201-0701.
Стягнуто на користь ТОВ "Престиж-Авто" 49 940 грн судових витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат та стягнуто на користь ТОВ "Престиж-Авто" 22 700 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.
В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року залишено без змін.
Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року, задоволено заяву представника позивача та стягнуто на користь ТОВ "Престиж-Авто" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати, а в задоволенні позову та заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області в період з 24.06.2021 року по 27.07.2021 року, з урахуванням продовження термінів проведення перевірки, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Престиж-Авто" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2018 року по 31.03.2021 року, валютного законодавства - за період з 01.07.2018 року по 31.03.2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.07.2018 року по 31.03.2021 року.
За результатами перевірки складено Акт від 03.08.2021 року №5360/22-01-07-01/38954865 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Престиж-Авто", код ЄДРПОУ 32954865".
В акті перевірки зафіксовано, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "Престиж-Авто" :
1. п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, п.п.138.3.1., п.138.3.3. п.138.3 ст.138, п.п.140.4.4, п.140.4 ст.140 ПК України, п.5 п. 7. П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/4306, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого:
- занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 5 443 174 грн, в т.ч. за: 2019 рік в сумі 1 698 481 грн, 2020 рік в сумі 3 744 693 грн, 1 квартал 2021 року в сумі 6 111 грн.
- завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2021 рік в сумі 3 390 779 грн.
2. п.44.1, ст.44, п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого:
- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 6 458 904 грн, в т.ч: за вересень 2019 року -208 601 грн, за жовтень 2019 року - 308 536 грн, за листопад 2019 року в сумі 536 640 грн, за грудень 2019 року в сумі 21 080 грн, за січень 2020 року - 1 408 199 грн, за лютий 2020 року - 43 164 грн, за березень 2020 року - 28 112 грн, за квітень 2020 року - 10 641 грн, за червень 2020 року - 29 310 грн, за листопад 2020 року - 575 352 грн, за грудень 2020 року - 3 212 083 грн, за січень 2021 року - 71 186 грн, завищено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) декларації з ПДВ за березень 2021 року на суму 179 809 грн.
На підставі Акту перевірки, ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 вересня 2021 року:
№10226/2201-0701, яким Товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 390 779 грн за III квартал 2021 року;
№10227/2201-0701, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за III квартал 2021 року у розмірі 179 809 грн;
№10228/2201-0701, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 5 867 794 грн, з них: 5 443 174 грн - за податковими зобов`язаннями; 424 620 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
№10230/2201-0701, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 8 073 630 грн, з них: 6 458 904 грн - за податковими зобов`язаннями, 1 614 726 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Товариство, не погоджуючись із висновками контролюючого органу, викладеними у актах перевірки, та податковими повідомленнями-рішеннями, звернулося до суду про їх скасування.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не надав доказів, які безумовно та беззаперечно доводять нереальність проведених ТОВ "Престиж-Авто" господарських операцій, що об`єктивно підтверджується матеріалами справи та зібраними у ході судового розгляду доказами.
Колегія суддів Верховного Суду, надаючи правову оцінку спірним відносинам та висновкам судів першої та апеляційної інстанцій, виходить з такого.
Підпунктом 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно із пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
Відповідно до п.п.198.1, 198.2 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно із п.198.6 ст.198 ПК України - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно із п.201.11 ст.201 Кодексу).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.
Відтак, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, проведеною перевіркою встановлено ряд обставин, які, на думку контролюючого органу, свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій з придбання позивачем соєвої гідратованої олії у ТОВ "ПРАЙМ КАРГО ЛТД" та ФГ "Зерносвіт +".
Так, між позивачем та ТОВ "ПРАЙМ КАРГО ЛТД" було укладено договори поставки №68-09/2019-ГП від 18.09.2019 року та №10-11/2020-ГП від 09.11.2020 року.
Предметом обох договорів є сира гідратована соєва олія, яка придбавалась позивачем.
Протягом вересня, жовтня та грудня 2019 року, на виконання договору купівлі - продажу №68-09/2019-ГП від 18.09.2019 року, відбувались періодичні поставки сирої гідратованої соєвої олії від ТОВ "ПРАЙМ КАРГО ЛТД" для позивача. За вказаний період, по договору №68-09/2019-ГП було поставлено товару в загальній кількості 842,06 тон на суму з ПДВ 15 565 691,76 грн.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що всі поставки оформлені відповідними первинними документами, які були досліджені під час перевірки податковим органом, та є в наявності в матеріалах справи.
В листопаді та грудні 2020 року, на виконання договору поставки №10-11/2020-ГП від 09.11.2020 року, відбулись поставки сирої гідратованої соєвої олії від ТОВ "ПРАЙМ КАРГО ЛТД" до позивача в загальній кількості 748,54 тон на суму з ПДВ 22 846 167,12 грн.
Поставки також оформлені відповідними первинними документами, які досліджувались під час перевірки податковим органом та є в наявності в матеріалах справи.
Товариство в повному обсязі здійснило оплату за отриману сиру гідратовану соєву олію на користь ТОВ "ПРАЙМ КАРГО ЛТД" згідно обох договорів, що підтверджується платіжними документами, які наявні в матеріалах справи.
В подальшому, по вищезазначених поставках товару ТОВ "ПРАЙМ КАРГО ЛТД" було здійснено реєстрацію відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких позивач включив відповідні суми до податкового кредиту.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що зазначені господарській операції по придбанню товару у ТОВ "ПРАЙМ КАРГО ЛТД" у бухгалтерському та податковому обліку податку на прибуток підприємства були відображені позивачем належним чином.
В подальшому, увесь обсяг придбаної у ТОВ "ПРАЙМ КАРГО ЛТД" сирої гідратованої соєвої олії був реалізований позивачем на експорт згідно укладених зовнішньоекономічних контрактів, що сторонами не заперечується та які недійсними в судовому порядку не визнавалися.
Покупці-нерезиденти в повному обсязі здійснили оплату позивачу за увесь експортований товар, що підтверджується відповідними платіжними документами доданими до позовної заяви.
По вищезазначених експортних поставках товару позивачем було здійснено реєстрацію відповідних податкових накладних за "нульовою ставкою" в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вищезазначені господарські операції з експорту товару нерезидентам у бухгалтерському та податковому обліку податку на прибуток підприємства були відображені позивачем належним чином, що засвідчується матеріалами справи та не спростовано податковим органом.
При цьому, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, доказів на спростування вказаних обставин контролюючим органом не надано.
Стосовно нереальності господарських операцій із ФГ "Зерносвіт+", то між позивачем та вказаним Товариством укладено договір поставки товару №46-10/2020-GP від 30.10.2020 року.
Предметом вказаного договору є сира гідратована соєва олія, яка придбавалась позивачем.
У листопаді 2020 року, на виконання договору поставки №46-10/2020-GP від 30.10.2020 року, відбувалися поставки товару від ФГ "Зерносвіт+" до позивача, в загальній кількості 49,86 тон на суму з ПДВ 1 420 411,68 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі поставки оформлені відповідними первинними документами, які були досліджені під час перевірки податковим органом, та є в наявності в матеріалах справи.
Позивач в повному обсязі здійснив оплату за отриману сиру гідратовану соєву олію на користь ФГ "Зерносвіт+", що підтверджується відповідними платіжними документами.
В подальшому, по вищезазначених поставках товару ФГ "Зерносвіт+" було здійснено реєстрацію відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких позивач включив відповідні суми до податкового кредиту.
Також, всі господарські операції по придбанню товару у ФГ "Зерносвіт+" позивачем були відображені у бухгалтерському та податковому обліку податку на прибуток підприємства належним чином.
В подальшому, увесь обсяг придбаної у ФГ "Зерносвіт+" сирої гідратованої соєвої олії був реалізований позивачем на експорт згідно укладеного зовнішньоекономічного контракту №07-11/2020-GP від 05.11.2020 року, укладеного з компанією BALTICA Oil Karolina Wieteska, який сторонами не заперечується та недійсним в судовому порядку не визнавався.
При цьому, вказана поставка оформлена і підтверджена митними деклараціями, копії яких наявні в матеріалах справи.
Покупець-нерезидент в повному обсязі здійснив оплату позивачу за увесь експортований товар, що підтверджується платіжними документами.
Вищезазначені господарській операції з експорту товару нерезиденту у бухгалтерському та податковому обліку податку на прибуток підприємства були відображені позивачем належним чином, що засвідчується матеріалами справи та не спростовано податковим органом.
При цьому, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, доказів на спростування вказаних обставин контролюючим органом не надано.
Щодо посилання контролюючого органу в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях на порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що проведеною податковою перевіркою не встановлено фактів ведення позивачем бухгалтерського обліку або формування показників податкової звітності без наявності документів, ведення яких передбачено законодавством, фактів віднесення до податкового кредиту сум податку, сплачених у зв`язку із здійсненням операцій, відмінних від визначених п.198.1 ст.198 ПК України, фактів віднесення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту без наявності події, передбаченої п.198.2 ст.198 ПК України, фактів визначення податкового кредитку будь-якого звітного періоду не на основі договірної вартості та/або не за встановленою ставкою та/або не у зв`язку із цілями, визначеними п.198.3 ст.198 ПК України.
Окрім того, всі податкові накладні зареєстровані постачальниками позивача, а саме ТОВ "ПРАЙМ КАРГО ЛТД" та ФГ "Зерносівт+", в Єдиному реєстрі податкових накладних, що на підставі п.198.3 ст.198 ПК України є для позивача законною підставою для віднесення відповідних сум до податкового кредиту.
Факту відсутності реєстрації в ЄРПН хоча б одної податкової накладної перевіркою не встановлено.
В оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях в частині податку на прибуток підприємств контролюючим органом вказується про порушення наступних норм податкового законодавства: п.44.1 ст.44., п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.4.4 п.140.4 ст.140 ПК України, п.5 п.7 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 29.11.1999 року №9290, п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/4306, ст.9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Разом з тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з в Акті перевірки та податкових повідомлення-рішення не наведено доводів контролюючого органу в чому полягає порушення Товариством п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України.
Щодо посилання відповідача на порушення Товариством п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що ця норма є загальною і визначає умови визначення прибутку шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності. Проте, перевіркою на доведено обґрунтованих підстав для здійснення коригувань, які позивачем були б нездійснені.
Стосовно порушення п.140.4.4 п.140.4 ст.140 ПК України, то контролюючим органом, як вже зазначалось, не доведено випадків безпідставного, необґрунтованого зменшення фінансового результату до оподаткування за рахунок від`ємного значення минулих періодів.
Щодо порушення позивачем п 5. та п.7. П(С)БО 15 "Дохід" та п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", то відповідачем не встановлено жодних конкретних фактів та не надано жодних конкретних доказів на підтвердження зазначених обставин, чим порушено вимоги п.п.58.1.2. п.58.1 ст.58 ПК України.
Вказані обставини у своїй сукупності належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій, їм надана належна правова оцінка, а тому вони спростовують висновки податкового органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Предметом доказування у цьому спорі є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв`язку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та сум податкового кредиту при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.
Доводи податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.
За змістом ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за укладеними договорами позивачем було надано достатню кількість первинних документів, які передбачені Законом №996-ХІV, які спростовують висновки, викладені в акті перевірки щодо вчинених позивачем порушень та підтверджують реальність господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
При цьому, посилання відповідача на нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами носять загальний характер, без наведення інформації та надання доказів, які б засвідчили конкретні обставини, а тому не можуть спростувати фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентами.
Окрім, належного документального оформлення, чинне законодавство не встановлює обов`язок платника податку доводити фактичне здійснення господарської операції.
В даному випадку, доказом реальності господарських операцій по придбанню позивачем товарів у ТОВ "Прайм Карго ЛТД" та ФГ "Зерносвіт+" є факт подальшої реалізації таких товарів на експорт, що підтверджується відповідними документами, в тому числі митними деклараціями.
В Акті перевірки відповідачем підтверджується факт реалізації за межі митної території України товару, придбаного у ТОВ "Прайм Карго ЛТД" та ФГ "Зерносвіт+".
Чистий Дохід від операцій з придбання товару у ТОВ "Прайм Карго Лтд" та його подальшої реалізації на експорт склав 950 032,58 грн. Чистий Дохід від операцій з придбання товару у ТОВ "Зерносвіт+" та його подальшої реалізації на експорт склав 36 877,70 грн.
Визначення відповідачем доходу від операцій з придбання товару та його подальшої реалізації на експорт є підтвердженням відповідачем фактичного здійснення вказаних господарських операцій, оскільки відповідач підтверджує, що мав місце фактичний рух активів, зміни у власному капіталі та зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю, що спростовує доводи контролюючого органу в цій частині вимог.
Також, Верховний Суд звертає увагу на те, що дійсність правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника не залежать від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постанові від 06 листопада 2018 року у справі №820/10024/13-а.
При цьому, податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
В даному випадку, контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Стосовно відзначення відповідачем в Акті перевірки про відсутність документів стосовно якості товару, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що підставою для правомірного відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат, включення відповідної суми до податкового кредиту є наявність первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції та відповідна податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН.
Щодо доводів контролюючого органу про відсутність документів, які б засвідчували транспортування товару, при його придбанні у ТОВ "Прайм Каргно ЛТД" та ФГ "Зерносвіт +", то суди попередніх інстанцій встановили наступне.
Поставка товару для ТОВ "Престиж-Авто" здійснювалася на умовах поставки товару згідно "Інкотермс -2010": EXW, вул. Кармалюка, 5, смт. Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька обл., Україна.
Передача товару від постачальників позивачу відбувалася згідно актів приймання- передачі у смт. Дунаївці.
Згідно умов експортних договорів на реалізацію позивачем даного товару, зобов`язання по транспортуванню товару з смт. Дунаївці були взяті на себе контрагентами-покупцями.
Тобто, комерційні умови придбання товару та його подальшої реалізації не вимагали від позивача здійснювати транспортування товару.
Вказана обставина скаржником в ході розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій не спростована.
Сам по собі факт відсутності доказів транспортування товару від ТОВ "Прайм Каргно ЛТД" та ФГ "Зерносвіт +", з урахуванням умов поставки EXW (Інкотермс -2010), не є свідченням відсутності реальності здійснення господарських операцій, а надані позивачем копії актів приймання - передачі є належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами реальності здійснення господарських операцій.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 26.05.2021 року у справі №815/2767/15 та від 27.04.2021 року у справі №460/3510/20.
Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.
При цьому, відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 11.09.2018 року у справі №820/477/18, від 11.09.2018 року у справі №815/6105/17.