Постанова
Іменем України
27 січня 2023 року
м. Київ
справа № 587/832/17-ц
провадження № 61-3046св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Сумська районна державна нотаріальна контора, Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, подану ОСОБА_4, на постанову Сумського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Собини О. І., Левченко Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Сумська районна державна нотаріальна контора, Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк"),Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк"), Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра"), Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України"), Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" (далі - ПАТ "Банк Михайлівський"), про визнання права власності на майно.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 із 2003 року до 06 жовтня 2015 року. До травня 2010 року вони проживали в м. Нягань Російської Федерації, а потім переїхали в Україну. За спільні кошти вони придбали квартиру АДРЕСА_1, оформивши по 1/2 частини квартири за кожним.
11 січня 2011 року вони склали заповіт, відповідно до якого кожен із них заповідає іншому на випадок смерті належну йому частину квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_5 - ОСОБА_6, після смерті якого він успадкував земельні ділянки та будинок, розташований в с. Гірне, який ними було відремонтовано вже після успадкування ОСОБА_5 . Таким чином спільними зусиллями. фактично створено новий житловий об`єкт, а майно істотно збільшилося у своїй вартості саме внаслідок зроблених поліпшень за період фактичних шлюбних відносин. Крім того, вони перебудували сарай, баню, терасу, металопрофільну огорожу з гаражними воротами і хвірточкою, відремонтовано погріб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.
Вважає, що вона має право на 1/2 частини земельних ділянок та житлового будинку, які належали ОСОБА_5 . Проте сини померлого ОСОБА_5 претендують на весь житловий будинок та земельні ділянки з чим вона не погоджується. Зазначає, що за рахунок їхніх з ОСОБА_5 заощаджень, які вони мали, а також заробітної плати, пенсії, коштів, отриманих нею від продажу у м. Нягань належних їй квартири, дачі, гаража, автомобіля марки "ВАЗ-2104", коштів отриманих ОСОБА_5 від продажу належного йому автомобіля "Hyundai", під час спільного сумісного проживання за договорами банківського вкладу (депозиту) вони вносили у банківські установи наявні у них грошові суми, оформивши банківські договори на ім`я ОСОБА_5 .
Крім того, вони з ОСОБА_5 вносили кошти на депозитні рахунки: ПАТ "Фідобанк" - 44 000,00 грн, АТ КБ "ПриватБанк" - 20 000,00 дол. США, АТ АБ "Украгазбанк" - 90 000,00 грн, ПАТ Банк "Фінанси та Кредит" - близько 7 000,00 дол. США, ПАТ "Банк Надра" - 17 000,00 дол. США, ПАТ "Державний ощадний банк" - 45 000,00 грн, ПАТ "Банк Михайлівський" - 220 000,00 грн, а всього 399 000 грн та 44 000 дол. США.
Посилаючись на викладене, позивачка, з урахуванням уточнених вимог, просила визнати за нею право власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними та господарськими спорудами та на 1/2 частину земельних ділянок, загальною площею 0,28 га, наданих для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, розташованих на АДРЕСА_2 ; визнати за нею право власності на 1/2 частини грошових коштів, розміщені на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_5 у ПАТ "Фідобанк",АТ КБ "ПриватБанк", ПАТ АБ "Укргазбанк", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПАТ "КБ "Надра", АТ "Державний ощадний банк України", ПАТ "Банк Михайлівський", із виплатою на її користь належної частини грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 13 липня 2021 року у складі суді ОСОБА_7 у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка не надала жодного чеку, квитанції, накладної тощо, які б свідчили про придбання будівельних матеріалів, використаних на ремонт та переобладнання, проведення інших поліпшень у спірному домоволодінні. Не надала позивачка належних доказів на підтвердження того, що вони з ОСОБА_5 вкладали спільні кошти у ремонт та переобладнання будинку.
Заявляючи вимоги про визнання права на 1/2 частини грошових вкладів, які знаходяться на депозитних рахунках ОСОБА_5, позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ці грошові кошти набуті внаслідок спільної праці її та ОСОБА_5 і не надала доказів на підтвердження часу набуття грошових коштів та джерела таких доходів.
Грошові кошти на депозитних рахунках у ПАТ "Фідобанк", АТ КБ "ПриватБанк", ПТ АБ "Украгазбанк", ПАТ Банк "Фінанси та Кредит", ПАТ "Банк Надра", ПАТ "Державний ощадний банк", ПАТ "Банк Михайлівський" були розміщені ОСОБА_5 після переїзду в Україну, тобто після 2010 року, проте коли саме ці кошти ОСОБА_5 були набуті, за яких обставин, джерело походження цих коштів, факт набуття спірних коштів внаслідок спільної праці ОСОБА_1 та ОСОБА_5, доказів на підтвердження цих обставин позивачка не надала.
Додатковим рішенням Сумського районного суду Сумської області від 02 вересня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5 000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30 000 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правову допомогу. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат відмовлено.
Постановою Сумського апеляційного суду від 20 січня 2022 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частини грошових вкладів на банківських рахунках та додаткове рішення Сумського районного суду Сумської області
від 02 вересня 2021 року скасовано, прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на розміщені на ім`я ОСОБА_5 :
на 1/2 частини банківського вкладу, що знаходиться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 6 786 дол. США та банківському рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 372,81 дол. США у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит";
на 1/2 частини банківського вкладу, що знаходиться на банківському рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 222 786,18 грн у ПАТ "Банк Михайлівський";
на 1/2 частини банківського вкладу, що знаходиться на банківському рахунку № НОМЕР_4 у розмірі 360 040, 49 грн у ПАТ "КБ "Надра";
на 1/2 частини грошових вкладів, що знаходиться на банківських рахунках, які відкриті в АТ КБ "ПриватБанк":
№ НОМЕР_5 у розмірі 2 760 грн;
№ НОМЕР_6 у розмірі 111,91 грн;
№ НОМЕР_7 у розмірі 327,11 грн;
№ НОМЕР_8 у розмірі 100 грн;
№ НОМЕР_9 у розмірі 8 371, 37 грн;
№ НОМЕР_10 у розмірі 1 297,44 дол. США;
№ НОМЕР_11 у розмірі 18 738,99 дол. США;
№ НОМЕР_12 у розмірі 2 859,52 дол. США;
№ НОМЕР_13 у розмірі 8,01 дол. США;
№ НОМЕР_18 у розмірі 8,01 дол. США;
№ НОМЕР_19 у розмірі 8,01 дол. США;
№ НОМЕР_20 у розмірі 8,01 дол. США;
на 1/2 частини банківського вкладу у розмірі 50 013,52 грн, що знаходиться на банківському рахунку уПАТ "Фідобанк";
на 1/2 частини банківського вкладу, за депозитним договором № 019/05/15/0311 від 14 травня 2015 року у розмірі 94 368,42 грн розміщеного у ПАТ АБ "Укргазбанк".
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки суду першої інстанції про те, що спірні заощадження набуті саме ОСОБА_5 від продажу автомобіля, квартири та акцій ВАТ "Газпрома" є помилковими та не підтверджуються наявними у справі доказами, оскільки відповідачем не надано доказів вкладення саме цих коштів на депозитні рахунки ОСОБА_5, натомість, як встановлено під час судового розгляду, спірні банківські рахунки відкривалися ОСОБА_5 саме в період їхнього спільного проживання з позивачем, а також те, що як позивачем так і відповідачем здійснювалося відчуження рухомого та нерухомого майна у зазначений період, кошти від реалізації якого спрямовано на спільне накопичення в банківських установах.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 25 травня 2022 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А., відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
10 червня 2022 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
У зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці пов`язаній з вагітністю та пологами, Розпорядженням від 19 січня 2023 року № 78/0/226-23 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи, справу передано судді-доповідачу Ступак О. В.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2022 року представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 552/5693/18, від 06 червня 2019 року у справі № 757/41827/15-ц, та у постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-2253цс15.
Також заявники указують на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У червні 2022 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що здійснює виведення з ринку ПАТ "КБ "Надра" подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що суд апеляційної інстанції визнав, що підлягає задоволенню вимога щодо визнання права власності на банківські вклади, які залишились на час смерті ОСОБА_5 незважаючи на те, що грошові кошти у ПАТ "Банк "Михайлівський", AT "Банк "Фінанси та кредит", ПУАТ "Фідобанк" виплачені за довіреністю вже після його смерті, тобто суд визнав право власності на кошти, які виплачені вкладнику і зобов`язання за якими припинено.
У червні 2022 року ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що відповідачами у справі не надані докази на спростовання презумпції спільності права власності ОСОБА_1 і ОСОБА_5 на грошові кошти, які знаходяться на депозитних рахунках у банківських установах.
У липні 2022 року представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до суду пояснення.
У серпні 2022 року представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до суду клопотання у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та по 7 820,00 грн судового збору кожному.
У липні 2022 року ОСОБА_1 подала пояснення на відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що здійснює виведення з ринку ПАТ "КБ "Надра", у яких зазначила, що у 2019 році спірні грошові кошти виплачені сторонній особі - ОСОБА_8 на підставі незаконно посвідченої приватним нотаріусом м. Полтави Дробітько В. В. 17 липня 2018 року довіреності, померлого у 2015 році ОСОБА_5 .
У вересні 2022 року ОСОБА_1 подала пояснення щодо заяви представника відповідачів про стягнення витрат на правничу допомогу.
ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_4 не надані суду: детальний опис робіт (наданих послуг), акт виконання робіт (надання послуг), договори про надання правової допомоги.
Є необґрунтованими витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн, вони не відповідають принципу розумності, справедливості, не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними та господарськими спорудами та 1/2 частини земельних ділянок, загальною площею 0,28 га, наданих для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_2 не оскаржувалося, а тому судом касаційної інстанції не переглядається.
Обставини, встановлені судами
Громадяни Російської Федерації ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які проживали однією сім`єю без укладання шлюбу, в травні 2010 року прибули в Україну з метою постійного проживання.
15 листопада 2010 року вони придбали квартиру АДРЕСА_1 у спільну часткову власність, в якій частки кожного із них є рівними та зареєстрували в ній своє постійне місце проживання.
11 січня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 склали заповіти на випадок своєї смерті, згідно з якими заповіли один одному належні їм частки квартири АДРЕСА_1 .
27 грудня 2011 року за спільні кошти вони придбали автомобіль Ssang Yong Korando C200Di, номер шасі НОМЕР_14, який 30 грудня 2011 року зареєстрували за ОСОБА_5 за номером НОМЕР_15 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 14 грудня 2016 року встановлений факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у період з травня 2010 року до 06 жовтня 2015 року. Визнано право власності ОСОБА_1 на 1/2 частини автомобіля Ssang Yong Korando C200Di, та на 1/3 частини житлового будинку та земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 02 березня 2017 року частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_10 . Рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 грудня 2016 року в частині задоволення вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частини житлового будинку та 1/3 частини земельних ділянок загальною площею 0,28 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, скасовано та ухвалено рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. Також змінено рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення залишено без змін.
Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу між фізичними особами від 01 грудня 2011 року ОСОБА_5 відчужив транспортний засіб: HYUNDAI TUCSON срібного кольору, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_16 за 530 000,00 російських рублів.
За договором купівлі-продажу від 22 травня 2009 року № 113-04 ОСОБА_5 відчужив, а "Газпромбанк" придбав належні ОСОБА_5 звичайні без документарні акції ВАТ "Газпром", загальна сума правочину 247 500,00 російських рублів.