ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа №805/4037/16-а
касаційне провадження № К/9901/41177/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2017 (суддя Кониченко О.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 (головуючий суддя - Компанієць І.Д., суддя - Блохін А.А., Ястребова Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи - Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області, Красноармійська районна державна адміністрація Донецької області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), треті особи - Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області (далі - Управління Держгеокадастру), Красноармійська районна державна адміністрація Донецької області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.2016 №35958-1303, податкову вимогу від 12.10.2016 №2882-17 та зобов`язати відповідача видати позивачу податкове повідомлення-рішення на суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата за землю за 2016 рік на суму 21562,62 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив про протиправність прийнятих рішень, вважає визначену контролюючим органом суму орендної плати за землю безпідставною, оскільки жодних пропозицій щодо зміни розміру орендної плати в договорі від відповідача не надходили, узгоджений розмір орендної плати при укладанні договору є незмінним та становить 21562,62 грн (1,2% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 1796885,15 грн). Зазначає, що строк сплати нарахованого податкового зобов`язання (60 днів) з дня вручення податкового повідомлення-рішення (24.10.2016) не сплинув, а відтак вимога податкова вимога про сплату боргу є необґрунтованою і підлягає оскарженню за відсутністю узгодженого податкового боргу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2017 позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 12.10.2016 №2882-17. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкової вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на день формування податкової вимоги сума боргу була неузгодженою та її прийняття було передчасним.
Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у сумі 69531,05 грн та зазначив, що з набранням чинності Податкового Кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. Суд виходив із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України та дійшов висновку, що до моменту внесення відповідних змін до договору оренди розмір орендної плати не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Інспекції від 30.06.2016 № 35958-1303 частково на суму 15624,49 грн та податкова вимога від 12.10.2016 №2882-17 на суму 69691,58 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нарахування позивачу орендної плати за землю за 2016 рік повинно здійснюватися у відповідності до положень діючого договору оренди та ПК України у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі та витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Управління Держгеокадастру від 22.07.2016, згідно якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок проіндексована станом на 01.01.2016 і становить 1796885,14 грн, а тому сума податкових зобов`язань з орендної плати позивача у 2016 році становить 53906,56 грн.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на день формування спірної податкової вимоги сума боргу була не узгодженою, вимога прийнята передчасно, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.
Інспекція, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції рішення прийнято без врахування вимог статті 277 ПК України, статті 13 Закону України "Про оренду земель" та без врахування умов договору оренди і не проведення нормативної грошової оцінки землі.
Контролюючий орган вказує, що ним правомірно оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням визначено позивачу суму податкових зобов`язань з орендної плати у 2016 році, які були узгоджені з платником, але своєчасно не були сплачені, а відтак вважає, що ним правомірно прийняті оскаржувані податкове повідомлення-рішення та вимога.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.08.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.01.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 31.01.2023.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (орендар) та Красноармійською районною державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір оренди землі від 05.12.2011 №142270004000104 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Рівненської сільської ради Красноармійського району Донецької області.
За змістом пункту 2 договору, в оренду надаються земельні ділянки загальною площею 66,4928 га, в тому числі: ділянка № 1 - 0,5000 га пасовищ, (кадастровий номер 1422785700:04:000:1198), ділянка № 2 - 31,9706 га ріллі (кадастровий номер 1422785700:05:000:0016), ділянка № 3 - 23,7313 га поліпшених пасовищ (кадастровий номер 1422785700:04:000:1199), ділянка № 4 - 4,3012 га рілля (кадастровий номер 1422785700:04:000:1200), ділянка № 5 - 1,8397 га ріллі (кадастровий номер 1422785700:04:000:1201), ділянка №6 - 4,15 га пасовищ (кадастровий номер 1422785700:04:000:1202).
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 732201,68 грн, у тому числі: ділянка № 1 - 2025,60 грн, ділянка № 2 - 517770,26 грн, ділянка № 3 - 96140,24 грн, ділянка № 4 - 69658,79 грн, ділянка № 5 - 29794,31 грн, ділянка № 6 - 16812,48 грн (пункт 5 договору).
Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і в розмірі: 1,2 відсотків нормативної грошової оцінки пасовищ, ріллі (з урахування коефіцієнту індексації земель за 2011 рік) 8786,42 грн на рік.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 10 договору).
Земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельних ділянок: землі сільськогосподарського призначення (пункти 14-15 Договору).
Розмір орендної плати переглядається зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та в інших випадках передбачених законодавством (пункт 12 Договору).
Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства на території Рівненської сільської ради, нормативна грошова оцінка земельних ділянок переданих в оренду становить 732201,68 грн.
Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 35958-1303, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (18010900) за 2016 рік у розмірі 69531,05 грн.
Також, Інспекцією сформовано податкову вимогу від 12.10.2016 №2882-17, якою позивача зобов`язано сплатити узгоджену суму податкового зобов`язання у загальному розмірі 69691,58 грн, з яких: 160,53 грн з земельного податку з фізичних осіб та 69531,05 грн з орендної плати з фізичних осіб.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).
Положеннями підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.1 - 288.3 статті 288 ПК України).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).
Водночас положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.