ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 640/14170/21
адміністративне провадження № К/990/26657/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у складі головуючого судді Григоровича П.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Черпіцької Л.Т., Пилипенко О.Є., Шелест С.Б. у справі № 640/14170/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецпроект" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецпроект" (далі - позивач, ТОВ "Укрспецпроект") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2021 № 2800414.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021, залишеним без постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13.01.2021 № 2800414.
Стягнуто на користь ТОВ "Укрспецпроект" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22 700 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за наслідками камеральної перевірки контролюючий орган, встановивши неподання ТОВ "Укрспецпроект" декларації за вересень 2020 року, мав застосувати до позивача штраф відповідно до пункту 120.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Водночас, отримавши податкову інформацію про подання позивачем декларації з ПДВ із від`ємним значенням більше 100 тис. грн, контролюючий орган мав право призначити документальну позапланову перевірку, в рамках якої встановити правомірність/неправомірність формування від`ємного значення в сумі 1 838 341 грн і лише після цього, за наявності на те підстав, винести відповідне податкове повідомлення-рішення, яким зменшити позивачу суму від`ємного значення. Оскільки відповідачем не проводився визначений підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України контрольний захід, то висновки ГУ ДПС у м. Києві про завищення позивачем від`ємного значення ПДВ на вказану суму є передчасними, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
13 січня 2021 року відповідачем на підставі акту перевірки від 07.12.2020 № 8732/Ж-5/26-15-04-14/32942626 прийнято податкове повідомлення-рішення № 2800414, згідно з яким позивачу за порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за жовтень 2020 року на суму 1 838 341 грн.
Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, полягає в тому, що ТОВ "Укрспецпроект" станом на серпень 2020 року згідно з декларацією № 9224566566 від 09.09.2020, сформовано податковий кредит у сумі 1 838 341 грн. Однак через зміну керівника підприємства у вересні 2020 року до контролюючого органу декларація з ПДВ за звітний період вересень 2020 року подана лише в січні 2021 року. У зв`язку з цим, декларуючи від`ємне значення з ПДВ у сумі 1 838 341 грн за жовтень 2020 року в р. 16.1 декларації, позивач фактично не мав звітного документу, який би підтверджував від`ємне значення ПДВ за попередній звітний період.
За відсутності звітного документу за вересень 2020 року станом на дату проведення перевірки (07.12.2020) відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на від`ємне значення в сумі 1 838 341 грн у жовтні цього ж року.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС у м. Києві звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Укрспецпроект" повістю.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права - підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статті 76, пункту 200.4 статті 200 ПК України та процесуального права - статті 242 КАС України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 810/307/16.
Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 ПК України, відповідно до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.