ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа №560/18709/21
адміністративне провадження № К/990/26745/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 560/18709/21
за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Залімського І.Г. суддів: Мацького Є.М., Сушка О.О.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської обласної прокуратури (далі - відповідач), де просив:
1.1. визнати бездіяльність Тернопільської обласної прокуратури протиправною в частині невиплати вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 8027,25 грн;
1.2. стягнути з Тернопільської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну матеріальну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 8027,25 грн;
1.3. визнати бездіяльність Тернопільської обласної прокуратури протиправною в частині несвоєчасності розрахунку при звільненні;
1.4. стягнути з Тернопільської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 15.11.2021 по день постановлення судового рішення, у зв`язку з порушенням строків виплати.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з лютого 2012 року по листопад 2021 року працював в органах прокуратури Тернопільської області. Наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури позивач був звільнений із займної посади на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ), з 15.11.2021. Цим же наказом зобов`язано відділ фінансування та бухгалтерського обліку обласної прокуратури провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні позивачу виплати при звільненні. Вказує, що відповідачем не проведено з ним остаточний розрахунок при звільненні - не виплачено вихідну матеріальну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Тернопільської області на посаді начальника Гусятинського відділу Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області, що підтверджується записами трудової книжки.
4. Наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури від 20.10.2021 № 875к позивача звільнено із вказаної посади на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону Закон № 113-ІХ, з 15.11.2021.
5. З наказу про звільнення та інших матеріалів справи слідує, що вихідну допомогу при звільненні позивач не отримував.
6. На запит позивача щодо виплати вихідної матеріальної допомоги відповідач листом від 15.11.2021 №27-154 вих-21 повідомив його про відсутність підстав для проведення виплати. Суть відмови полягає у тому, що оскільки позивач був звільнений на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, а не з підстав, визначених статтею 44 КЗпП України, права на виплату вихідної допомоги він не має.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Хельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 позов у цій справі задоволено частково: визнано протиправними підстави відмови виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні, викладені у листі Тернопільської обласної прокуратури від 15.11.2021 №27-154вих21. Зобов`язано Тернопільську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку. У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.
7.1. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, урахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.12.2020 у справі №560/3971/19, від 15.04.2021 у справі № 440/3166/20 у подібних правовідносинах, зазначив, що частиною п`ятою статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачений перелік випадків, коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у цей перелік не включене питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже не обмежується можливість застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання.
7.2. Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то суд першої інстанції дійшов висновку, що спір щодо ненарахування та невиплати Тернопільською обласною прокуратурою середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні позивача на момент ухвалення рішення у цій справі відсутній, а тому ця вимога задоволенню не підлягає.
8. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та одночасно заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
9. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 визнано неповажними причини пропуску Тернопільською обласною прокуратурою строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 та відмовлено у поновленні такого строку.
9.1. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання відповідача на отримання копії рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у паперовому вигляді 09.06.2022 не спростовує того факту, що відповідач знав про існування та зміст рішення суду першої інстанції з дати доставлення такого рішення в електронному вигляді до його електронного кабінету 07.04.2022.
10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі № 560/18709/21 залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення.
11. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 відповідач подав 10.06.2022, тобто з пропуском строку, встановленого законом, а ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження означеного рішення визнано неповажними.
12. На виконання означеної ухвали Тернопільською обласною прокуратурою 12.09.2022 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням арументів щодо поважності причин пропуску цього строку.
13. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 визнано неповажними причини пропуску Тернопільською обласною прокуратурою строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 та відмовлено у поновленні такого строку.
13.1. Розглянувши подану відповідачем на виконання ухвали від 29.08.2022 заву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відхилив посилання апелянта на введення воєнного стану в Україні як на поважну причину пропущеного відповідачем строку на апеляційне оскарження, оскільки ані суд першої інстанції, ані відповідач не знаходилися на території безпосереднього ведення бойових дій.
13.2. Посилання відповідача на відсутність доступу до його офіційної електронної адреси, на думку суду, не вказує про обмеження доступу до електронного кабінету в системі "Електронний суд". Своєю чергою довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2022 засвідчено доставлення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 в електронний кабінет відповідача в системі Електронний суд - 24.03.2022.
14. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі № 560/18709/21.
14.1. Посилаючись на пункт 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначив про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 визнано неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
15. Від Тернопільської обласної прокуратури до Верховного Суду (далі - Суд) 03.10.2022 надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі № 560/18709/21 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
15.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частин третьої, четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.
15.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник, зокрема, зазначає, що в клопотанні Тернопільської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022, яке було подано відповідачем на виконання вимог ухвали від 29.08.2022, наведено об`єктивні причини, які унеможливили подання апеляційної скарги межах строку, передбаченого статтею 295 КАС України, а також додано докази, які підтверджують наведені обставини. Проте, судом апеляційної інстанції при оцінці наведених обласною прокуратурою доводів не взято до уваги подані на їх підтвердження докази, що призвело до помилкових висновків суду щодо неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
15.3. Так, за доводами скаржника, такими причинами були труднощі у роботі електронних ресурсів органів судової влади України та Тернопільської обласної прокуратури, які виникли після 24.02.2022. Зокрема, до 20.06.2022 було закрито для загального доступу Єдиний державний реєстр судових рішень. Також до 11.05.2022 було призупинено роботу усіх електронних ресурсів органів прокуратури України, держателем яких є Офіс Генерального прокурора, офіційні портали органів прокуратури України та сервери електронної пошти *.gp.gov.ua. У період з 24.02.2022 до 11.05.2022 не працювала електронна пошта inbox@tern.gp.gov.ua, на яку зареєстрований "Електронний кабінет" Тернопільської обласної прокуратури в ЄСІТС "Електронний суд". Електронні листи, які було надіслано у вказаний період на цю адресу, поверталися відправнику з відповідною помилкою. Відтак, робота ЄСТС "Електронний суд" також була некоректною та нестабільною, доступ прокуратури області до її сервісів був неможливий.
15.4. Касатор вказує, що на адресу Тернопільської обласної прокуратури ухвала про відкриття провадження у справі № 560/18709/21, а також судове рішення по суті спору в паперовій формі не надходили. Наведена обставина про порушення судом першої інстанції процесуальних вимог щодо порядку надіслання судових рішень, на думку скаржника, також безпідставно залишилася поза увагою суду апеляційної інстанції.
15.5. До того ж, як зазаначає касатор, Тернопільською обласною прокуратурою в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивовано, що саме введення воєнного стану та утруднення у зв`язку із цим роботи електронних ресурсів судових органів та органів прокуратури, стало об`єктивною, незалежною від волі прокуратури області причиною, яка ускладнила, утруднила та сповільнила роботу прокуратури щодо своєчасного виявлення та оскарження судових рішень.
15.6. Кастор зауважує, що апеляційним судом при розгляді клопотання обласної прокуратури про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення не враховано позицію Верховного Суду щодо визнання воєнного стану поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судових рішень, винесених після 24.02.2022, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №320/12548/20.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.10.2022 відкрито касаційне провадження №К/990/26745/22 за вищевказаною касаційною скаргою.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30.01.2023 закінчено підготовчі дії за касаційним провадженням №К/990/26745/22 та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
Позиція інших учасників справи
18. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.10.2022 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури доставлено ОСОБА_1 12.10.2022 до його "Електронного кабінету", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
19. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
21. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
22. Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.
23. Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
24. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
25. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
26. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
27. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
28. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.