ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 640/10841/19
касаційне провадження № К/9901/29520/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2019 року (головуючий суддя - Арсірій Р.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Собків Я.М.; судді - Костюк Л.О., Черпіцька Л.Т.)
у справі № 640/10841/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" (далі - ТОВ "Пан Логістик"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 лютого 2019 року № 0542615147, від 15 лютого 2019 року № 0552615147, від 15 лютого 2019 року № 0562615147, від 14 лютого 2019 року № 0002684208.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 09 вересня 2019 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15 лютого 2019 року № 0542615147 та від 15 лютого 2019 року № 0552615147. В іншій частині позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 липня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ВІП-ФІНАНС-ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Палмі", Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінанта КМ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Оіл Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінон".
Верховний Суд ухвалою від 29 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
22 січня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Пан Логістик" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2018 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2018 року, за результатами якої складено акт від 28 грудня 2018 року № 319/26-15-14-07-02-10/36958491.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з підстави неправомірного формування даних податкового обліку за наслідками придбання транспортно-експедиційних послуг, нафтопродуктів, канцтоварів та офісного інвентаря в Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ВІП-ФІНАНС-ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Палмі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта КМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Оіл Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінон" з огляду на фіктивний характер проведених поставок.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на те, що поставлені контрагентами товари та послуги на адресу платника в постачальників не придбавалися, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту з податку на додану вартість не відносилися. Крім того, ГУ ДПС у м. Києві звертало увагу на наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів ТОВ "Пан Логістик".
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 15 лютого 2019 року прийнято, у тому числі податкові повідомлення-рішення: № 0542615147, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 187006,00 грн за основним платежем та 46752,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0552615147, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 580046,00 грн за основним платежем та 290023,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.