ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
31 січня 2023 року
справа №140/6113/22
адміністративне провадження № К/990/468/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Хохуляка В. В., Шишова О. О.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області
на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року (суддя Ксензюк А. Я.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (судді: Улицький В. З., Кузьмич С. М., Матковська З. М.)
у справі №140/6113/22
за позовом Приватного підприємства "Вік Солюшен"
до Головного управління ДПС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
19 березня 2022 року Приватне підприємство "Вік Солюшен" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 вересня 2022 року №60716 про внесення приватного підприємства "Вік Солюшен" до переліку ризикових платників податку, зобов`язання виключити Приватне підприємство "Вік Солюшен" з переліку ризикових платників податку.
19 вересня 2022 року позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №60716 від 16 вересня 2022 року про внесення приватного підприємства "Вік Солюшен" до переліку ризикових платників податку.
В обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову заявник, зокрема, зазначає, що внаслідок безпідставного прийняття оскаржуваного рішення настали негативні наслідки для підприємства, у тому числі зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призводить до негативних наслідків для підприємства, а саме унеможливлює подальшу господарську діяльність Товариства, існують ризики припинення господарських відносин із контрагентами, що в кінцевому результаті може призвести до банкрутства.
Позивач вказує, що включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, a сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів.
Негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях.
Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №140/6113/22, заяву позивача про забезпечення позову задовольнив, зупинив дію рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №60716 від 16 вересня 2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.
Задовольняючи вказане клопотання суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для Товариства, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності через зупинення реєстрації податкових накладних, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, а тому забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, надає можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення діяльності та реєстрацію податкових накладних.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивач не навів достатніх доказів в обґрунтування поданої заяви та доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
25 січня 2023 року позивач надав відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому просив відмовити у задоволенні скарги, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).