ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2023 року
м. Київ
справа № 161/16926/21
провадження № 51-2712 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 7 червня 2022 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021035580001745, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Затурці Луцького району Волинської області, проживає на АДРЕСА_1, раніше судимого - 15 червня 2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2021 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді арешту на строк 1 місяць. На підставі статей 71, 72 КК за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2020 року, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.
Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він 9 серпня 2021 року, перебуваючи неподалік залізничної станції "Гнідава", що у м. Луцьку, знайшов (придбав) два пакети особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP, загальною масою 0,341 г, які поклав до своєї кишені, та став незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту. Вказана психотропна речовина була виявлена й вилучена у ОСОБА_8 працівниками поліції о 20 год 9 серпня 2021 року.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 7 червня 2022 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_8 скасовано та на підставі ч. 4 ст. 309 КК звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, а кримінальне провадження щодо нього закрито.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7 вказує на незаконність ухвали суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_8 та просить її скасувати з призначенням нового розгляду кримінального провадження в апеляційному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що звільняючи ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК за вчинення проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, апеляційний суд не взяв до уваги період звернення ОСОБА_8 до лікувального закладу та не встановив чи він дійсно проходив лікування добровільно, а не з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного діяння.
Крім цього, 23 січня 2023 року на адресу Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшли доповнення до касаційної скарги прокурора ОСОБА_7, в якому викладено додаткові мотиви непогодження останньої з рішенням апеляційного суду.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 та просила її задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора та просив рішення апеляційного суду щодо ОСОБА_8 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
За приписами ч. 1 ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.