ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа № 727/9754/18
провадження № 51- 3102 км 19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 січня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 04 травня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12017260000000407, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 січня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 149 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна. Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, в період з лютого по червень 2017 року, перебуваючи на території Італійської Республіки, використовуючи соціальну мережу "Вконтакті", мобільний зв`язок "Viber", програмне забезпечення з закритим кодом "Skype", маючи єдиний умисел, спрямований на здійснення вербування кількох осіб, з метою їх сексуальної експлуатації за межами України на території Італійської Республіки, використовуючи уразливий стан потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, зокрема, збіг тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних їх скрутним матеріальним становищем, з використанням обману щодо потерпілої ОСОБА_8, тобто під приводом влаштування на роботу по догляду за особою похилого віку, здійснив їх вербування шляхом психічного впливу на них у формі запрошення, умовляння та переконання надавати послуги інтимного характеру за матеріальну винагороду, в результаті чого домігся їх згоди, а щодо ОСОБА_8 вчинив дії направлені на її переміщення та передачу іншій особі до Італійської Республіки.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 04 травня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
У цьому кримінальному провадженні було постановлено судові рішення:
вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2018 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 149 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна;
ухвала Чернівецького апеляційного суду від 19 березня 2019 року, якою вирок місцевого суду залишено без змін;
постанова Верховного Суду від 28 серпня 2019 року, якою скасовано судові рішення та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, виправдати його за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього злочину.
Посилається на те, що у кримінальному провадженні відсутні належні й допустимі докази на підтвердження наявності в його діях ознак обману чи використання уразливого стану відносно потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, оскільки, судами було встановлено, що останні на власний розсуд приймали рішення про виїзд до Італії на роботу, а потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні вказувала про здійснення на неї впливу з боку працівників поліції.
Вважає, що його вина недоведена поза розумним сумнівом, оскільки обвинувачення ґрунтується на доказах, здобутих в незаконному порядку.
За змістом касаційної скарги, по суті доводів, засуджений надає свою оцінку доказам за кожним епізодом обвинувачення, не погоджуючись з оцінкою, наданою судами першої й апеляційної інстанцій.
Зазначає, що судами не враховано наявні у справі порушення органами досудового розслідування вимог статей 228, 231, 355 КПК, під час проведення 28 серпня 2017 року пред`явлення особи ОСОБА_7 для впізнання за фотознімками, оскільки не було з`ясовано, за якими ознаками можна було впізнати його особу, та слідча дія проведена за відсутності особи, яка підлягає впізнанню. При цьому посилається на постанову Верховного Суду від 03 серпня 2021 року у справі № 761/6970/14.
З огляду на зазначені порушення, засуджений вважає сумнівними висновки суду першої інстанції про врахування показань потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_7 є саме особою з Італії, з яким у них було листування через мобільний зв`язок "Viber", оскільки потерпілі ніколи цю особу не бачили, що також не було враховано судами попередніх інстанцій.
На думку засудженого, органами досудового слідства порушено вимоги статей 280, 282 КПК, оскільки в період зупинення досудового розслідування проводилися процесуальні дії у кримінальному провадженні, а саме, матеріали досудових розслідувань об`єднано постановою від 28 лютого 2018 року, тому усі докази сторони обвинувачення відносно потерпілої ОСОБА_8 є недопустимими.
Зазначає, що на порушення ч. 3 ст. 99 КПК матеріали кримінального провадження містять копії документів, що не є оригіналами та не засвідчені належним чином, не визнані речовими доказами й не оформлені протоколами огляду, у зв`язку з чим, суди мали підстави визнати докази сторони обвинувачення недопустимими.
Вказує на те, що вручення 10 серпня 2017 року і 24 липня 2018 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч. 1 і ч. 2 ст. 149 КК здійснено слідчим ОСОБА_12 без відповідних доручень слідчого ОСОБА_13, а тому всі зібрані стороною обвинувачення в цей період докази є недопустимими. Посилається на порушення стороною обвинувачення вимог ст. 214 КПК під час внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_10, що свідчить про ознаки провокації та перебування потерпілої під контролем правоохоронних органів.
Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував зазначені порушення, а також того, що в матеріалах справи та реєстрі матеріалів відсутня ухвала апеляційного суду від 27 червня 2017 року про надання дозволу на проведення НСРД,- аудіо, відеоконтролю від 31 серпня 2017 року, і яка була надана стороною обвинувачення лише під час судового розгляду, що є порушенням положень ст. 290 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 просила касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Захисник ОСОБА_6 просив задовольнити касаційну скаргу засудженого, скасувати судові рішення та виправдати ОСОБА_7 .
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд кримінального провадження, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 вказаної статті КПК підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги вбачається, що засуджений, крім іншого, не погоджується з оцінкою доказів за кожним епізодом обвинувачення, наданою судами першої й апеляційної інстанцій, тобто, вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не належить.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК (тобто вербування, переміщення, передача людини, вчинені щодо кількох осіб, з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану особи), належним чином мотивовано дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 .
Суд зазначив у вироку, що винуватість ОСОБА_7 доведена послідовними показаннями потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, наданих у судовому засіданні, про вчинення незаконних дій засудженим, показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та письмовими доказами, які були безпосередньо досліджені, ретельно перевірені судами першої й апеляційної інстанціями, зокрема:
- протоколами прийняття заяв потерпілих від 31 травня 2017 року - ОСОБА_10, 28 серпня 2017 року - ОСОБА_8, 30 серпня 2017 року - ОСОБА_9, 13 лютого 2018 року - ОСОБА_11, про вчинення щодо них незаконних дій ОСОБА_7 (т. 1, а.п.64-66, 183-185, т. 2, а.п.3-4, 119-120);
- заявою потерпілої ОСОБА_10 про надання згоди для проведення негласних слідчих розшукових дій (т. 1, а.п. 67); протоколом про добровільну видачу ОСОБА_10 коштів у сумі 10 євро та 580 грн (т. 1, а.п.74); протоколом огляду предметів та фототаблицею до нього - мобільного телефону ОСОБА_10 від 30 червня 2017 року, під час якого вона зробила скріншоти своєї переписки у програмі "Viber", з ОСОБА_7 ( ОСОБА_18 ), де зафіксовано переписку між ними щодо обставин проїзду ОСОБА_10 до Італійської Республіки та надання нею інтимних послуг, а також погрози на адресу потерпілої (т. 1 а.п. 75-137); заявою-анкетою ОСОБА_10 щодо оформлення закордонного паспорта (т.1, а.п.159); характеристикою за місцем проживання та довідкою про склад сім`ї ОСОБА_10 (т.1, а.п. 164, 165), випискою з історії хвороби ОСОБА_10 (т.1, а.п.169-171);
- дорученням від 28 серпня 2017 року слідчого ОСОБА_13 про проведення слідчих дій, відповідно до якого оперативним працівникам ВБЗПТЛ ГУНП в Чернівецькій області було доручено провести впізнання особи з потерпілою ОСОБА_8 за фотознімками (т.1, а.п. 189); витягом з історії хвороби ОСОБА_19, 2007 року народження (брата ОСОБА_8 ), (т.1, а.п. 203-204); копією посвідчення (т. 1, а.п. 225), характеристикою за місцем проживання та довідкою про склад сім`ї ОСОБА_8 (т.1, а.п. 206, 207), протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 серпня 2017 року, у ході проведення якого ОСОБА_8 у присутності понятих впізнала особу зображену на фото №1 як "ОСОБА_23", тобто особу, яка знаходилась в Італії та вчинила відносно неї протиправні дії (т.1, а.п. 210-213);
- дорученням від 30 серпня 2017 року слідчого ОСОБА_13 про проведення слідчих дій, відповідно до якого оперативним працівникам ВБЗПТЛ ГУНП в Чернівецькій області було доручено провести огляд мобільного телефону ОСОБА_9 та додатків у ньому для фіксування обставин кримінального правопорушення (т. 2, а.п. 4); протоколом від 30 серпня 2017 року огляду мобільного телефону ОСОБА_9 в ході проведення якого було переглянуто переписку з ОСОБА_7, який наполягав на тому, щоб потерпіла надіслала йому свої інтимні фото для роботи та зазначено обставини поїздки ОСОБА_9 до Італійської Республіки та надання нею інтимних послуг (т. 2 а.п.12-43); характеристикою та довідкою про склад сімʼї ОСОБА_9 (т.2, а.п.75,76), випискою з медичної картки ОСОБА_9 (т.2, а.п.78-79);
- протоколом від 15 лютого 2018 року огляду мобільного телефону ОСОБА_11, в ході проведення якого було переглянуто переписку з ОСОБА_7 та зафіксовані повідомлення щодо обставин поїздки ОСОБА_11 до Італійської Республіки (т.2, а.п. 127-140), характеристикою та довідкою про склад сімʼї ОСОБА_11 (т.2, а.п.143, 144), актом обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_11 (т.2, а.п.145), відомостями про одержання ОСОБА_11 державної соціальної матеріальної допомоги (т.2, а.п.146);
- протоколом від 31 серпня 2017 року про хід і результати негласної слідчої дії: аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_20 в період з 27 червня по 26 серпня 2017 року, на підставі ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 27 червня 2017 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії (т. 6, а.п. 181-182), у ході якої зафіксовано розмову через "Skype" ОСОБА_10 та ОСОБА_7 про її роботу в нічних клубах повією, умови оплати та робота по наданню інтимних послуг (т.2, а.п. 230-251), протоколом про хід і результати негласної слідчої дії: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_15, на підставі ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 31 травня 2017 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії (т.6, а.п.187-188), де зафіксовано розмови ОСОБА_15 та Інги щодо обставин одержання нею закордонного паспорта та переїзду до Італії (т. 3, а.п.17-31), протоколом про хід і результати негласної слідчої дії: спостереження за особою ОСОБА_15, на підставі ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 02 червня 2017 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії (т. 3, а.п. 35-38, т. 6, а.п. 185-186), протоколом про хід і результати негласної слідчої дії, шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефонів мобільного зв`язку ОСОБА_15, на підставі ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 02 червня 2017 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії (т. 6, а.п. 183-184), де зафіксовано розмову ОСОБА_15 та ОСОБА_7 з приводу перевезення Інги до Італії у м. Болонья (т. 3, а.п. 41-51).
Ураховуючи зазначене, доводи засудженого у скарзі щодо відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК та, що його вина не доведена поза розумним сумнівом, є неспроможними.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено, що суд оцінив докази в цьому провадженні з точки зору їх належності й допустимості, керуючись положеннями ст. 94 КПК, з чим погоджується й колегія суддів.