iplex360.Демо.Судові рішення

Постанова

Іменем України

30 січня 2023 року

м. Київ

справа № 308/12196/19

провадження № 61-542св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Закарпатська обласна прокуратура, Головне управління патрульної поліції у Закарпатській області, Державна казначейська служба України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2021 року у складі суді Бедьо В. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Бисаги Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закарпатської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУ Національної поліції в Закарпатській області) та Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури.

На обґрунтування позову посилався на таке.

30 березня 2007 року заступник прокурора міста Ужгород Черничко В. В. виніс постанову про порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України), на підставі колективної заяви щодо звинувачення його у шахрайстві, що відбулось у спосіб присвоєння грошових коштів в сумі 21 000,00 дол. США.

29 грудня 2007 року старший слідчий Ужгородського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі - Ужгородський МВ УМВС України в Закарпатській області) старший лейтенант міліції Рачкулинець Б. С. виніс постанову, якою його (позивача). притягнуто як обвинуваченого і пред?явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.

Старший слідчий Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області старший лейтенант міліції Рачкулинець Б. С. після винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого здійснював дії щодо схиляння його до вирішення майнових питань із заявниками колективної заяви, що відбулось у спосіб присвоєння грошових коштів у сумі 21 000,00 дол. США, і цим самим здійснював тиск та провокував визнання ним вини у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.

Після наданих ним пояснень та відмовившись визнавати вину, від слідчого в його сторону лунали погрози, що стало підставою для заявлення 10 січня 2008 року відводу слідчому. Листом від 16 січня 2008 року № 510М07 така заява була залишена в. о. прокурора міста Ужгорода без задоволення.

Надалі за відсутності будь-яких доказів 24 січня 2008 року цей же слідчий виніс постанову про перекваліфікацію злочину та порушення кримінальної справи, якою перекваліфіковано його (позивача) дії на частину четверту статті 190 КК України, порушено кримінальну справу щодо нього за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України і прийнято рішення про розслідування справи у межах кримінальної справи № 1120107.

24 січня 2008 року старший слідчий Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області старший лейтенант міліції Рачкулинець Б. С. виніс постанову, якою йому пред?явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.

11 лютого 2008 року старший слідчий Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області старший лейтенант міліції Рачкулинець Б. С. склав обвинувальний висновок у кримінальній справі № 1120107 за обвинуваченням його (позивача) у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України та спрямував обвинувальний висновок на розгляд Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

У межах зазначеної кримінальної справи застосовувались запобіжні заходи щодо нього у вигляді підписки про невиїзд, а також арешт цінностей та автомобіля з поміщенням його на штраф майданчик, що не давало можливості користуватись автомобілем протягом всього строку розгляду кримінальної справи.

За результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 1120107 у межах судового провадження № 1-141/11 вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2011 року у справі № 1-141/11 його в пред?явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, визнано невинним і виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд скасовано. Накладений, згідно із постановою слідчого від 24 січня 2008 року арешт на цінності та інше майно, у тому числі на автомобіль "Honda аccord", державний номерний знак НОМЕР_1, скасовано.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2012 року вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2011 року у справі № 1-141/11 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2012 року ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2012 року та вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2011 року у справі № 1-141/11 залишено без змін.

Загальна тривалість його кримінального переслідування становила з 30 березня 2007 року - дати порушення кримінальної справи до 06 грудня 2012 року, - постановлення ухвали судом касаційної інстанції, якою остаточно виправдано ОСОБА_1 становить 68 місяців 6 днів.

Внаслідок стресів, пов?язаних з пред`явленням йому підозри та кримінальним переслідуванням, загострилася хвороба нервових тіків, він декілька разів перебував у неврологічному відділенні лікарні.

У зв?язку з незаконним перебуванням під слідством було принижено його честь та гідність, а також репутацію законослухняного громадянина, позбавлено конституційного права на свободу і особисту недоторканність, під час безпідставного обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд він був позбавлений звичайних умов пересування країною або поза її межами та інших умов життя, у тому числі його було принижено через те, що неодноразово він як обвинувачений/підсудний змушений був з?являтися у публічне місце до суду, де його бачила значна кількість людей, у тому числі знайомі. Члени його сім?ї дуже хвилювались за нього, а він у свою чергу сильно непокоївся за здоров?я своїх близьких, щоб вони витримали таке нервове перенавантаження, особливо батьки, які є літніми людьми зі слабким здоров?ям.

Його було позбавлено можливості виконувати свої обов?язки як основного годувальника в родині, порушено його нормальні життєві зв?язки, життєвий уклад, це призвело до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, порушено нормальні стосунки з оточуючими людьми, в тому числі членами родини, деякі сусіди, не знаючи ситуації, почали тоді ставитись до нього насторожено, сприймаючи за злочинця, було фактично знищено його впевненість у дієвості та ефективності правових механізмів щодо недопущення фактів безпідставного обмеження волі невинних осіб, знищено його впевненість у беззаперечному слідуванні державними інститутами, у тому числі органом досудового розслідування і органами прокуратури, які зобов?язані дбати про права і свободи громадян.

Також він додатково поніс непередбачені фінансові витрати у зв?язку з накладенням арешту на цінності та інше його майно, у тому числі на автомобіль "Honda аccord", державний номерний знак НОМЕР_1, у межах строків кримінального переслідування він був позбавлений можливості реалізувати право власності на вказаний автомобіль у спосіб його відчуження для дострокового виконання зобов?язань за кредитним договором від 19 червня 2006 року № ML-800/072/2006, тому щомісячно сплачував відсотки за користування кредитом, яких можна було б уникнути при покритті боргу за кредитним договором коштами, вирученими від продажу автомобіля.

При порушенні стосовно нього кримінальної справи було застосовано накладення арешту на належний йому автомобіль, який з моменту вилучення та до набрання виправдувальний вироком законної сили перебував на штрафмайданчику, він був позбавлений можливості користуватись автомобілем та підтримувати його в робочому стані.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу від 02 грудня 2009 року № 09120202, вартість матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу автомобіля "Honda аccord", державний номерний знак НОМЕР_1, за час перебування на штраф майданчику становить 20 029,00 грн.

Також внаслідок порушення щодо нього кримінальної справи, він поніс витрати на правничу допомогу адвоката під час захисту його прав та інтересів у кримінальному провадженні у розмірі 16 000,00 грн.

З урахуванням наведеного просив стягнути на його користь матеріальну шкоду, завдану майну, що перебувало під арештом у розмірі 20 029,00 грн, 16 000,00 грн - суми, сплаченої у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги, та відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 грн за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом їх списання з Єдиного казначейського рахунку ДКС України.

Короткий зміст рішень судів

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДКС України шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, у загальному розмірі 600 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 були завданні моральні страждання, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм, тому, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, виходячи із засад розумності та виваженості, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не мотивовано завдання йому моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн, однак суд першої інстанції дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 600 000,00 грн відповідатиме розміру шкоди завданої позивачу.

Щодо позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну позивача, що перебувало під арештом у розмірі 20 029,00 грн, та 16 000,00 грн - суми, сплаченої у зв`язку з наданням юридичної допомоги у кримінальній справі, то суд першої інстанції зазначив, що такі вимоги є недоведеними та не підтвердженими належними доказами, у зв`язку з чим у їх задоволенні відмовив.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2021 року в частині відмови у стягненні понесених витрат за надання правничої допомоги скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення зазначених вимог.

Стягнуто з ДКС України шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 16 000,00 грн, сплачених у зв`язку з наданням йому правничої допомоги у кримінальній справі № 1-141/11.

В іншій частині рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2021 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що визначений судом розмір моральної шкоди відповідає характеру і глибині перенесених позивачем фізичних та душевних страждань, істотності вимушеності змін у життєвих і соціальних стосунках позивача і ґрунтується на засадах верховенства права, розумності, виваженості та справедливості.

Проте помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що витрати на правничу допомогу у кримінальній справі у розмірі 16 000,00 грн є не доведеними і не підлягають задоволенню, оскільки такі не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Матеріалами кримінальної справи доведено, що позивач за надання правничої допомоги у кримінальній справі адвокатам загалом сплатив 16 000,00 грн, що підтверджується актом прийняття-передачі наданих послуг та квитанцією. Тому витрати, понесені позивачем у зв`язку з наданням йому правничої допомоги у кримінальній справі, є обґрунтованими та доведеними.

Зазначені витрати, з урахуванням наданих адвокатами послуг та їхньої участі у судових засіданнях протягом такого тривалого строку кримінального переслідування позивача, є співмірними зі складністю справи та наданими адвокатами послугами, відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності та необхідності) та розумності.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У січні 2022 року керівник Закарпатської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених вимог скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Справу розглядати за участю представника прокуратури.

Касаційна скарга мотивована тим, що визначений судами першої та апеляційної інстанції розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним, оскільки позивач не навів належних та допустимих доказів на підтвердження характеру та обсягу страждань, яких він зазнав. Стягнута судами першої та апеляційної інстанцій сума на відшкодування моральної шкоди не відповідає принципам рівності, поміркованості, розумності та справедливості.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15, Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 523/13432/16-ц.

У червні 2022 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу керівника Закарпатської обласної прокуратури залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

На обґрунтування відзиву посилається на те, що визначений судами попередніх інстанцій розмір моральної шкоди завданої позивачу відповідає характеру і глибині перенесених позивачем фізичних та душевних страждань.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою керівника Закарпатської обласної прокуратури на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Встановлені судами обставини

Суди встановили, що 30 березня 2007 року на підставі колективної заяви громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заступник прокурора м. Ужгорода Черничко В. В. виніс постанову та порушив кримінальну справу за фактом шахрайства за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, із зазначенням, що у листопаді 2005 року ОСОБА_1 отримав грошові кошти від заявників за подальше відчуження належної йому частки у майні ТОВ "Клініка естетичної стоматології" "Дентал студіо", але в подальшому передати частку у майні або повернути грошові кошти не бажає (а. с. 4).

11 травня 2007 року старший слідчий Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області старший лейтенант міліції Балог В. М. допитав ОСОБА_1 як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, та обрав стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд (т. 1, а. с. 116-124 крим. справи № 1-141/11).

29 грудня 2007 року старший слідчий Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області старший лейтенант міліції Рачкулинець Б. С. виніс постанову про притягнення особи як обвинуваченого, якою ОСОБА_1 притягнуто як обвинуваченого і пред?явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.

24 січня 2008 року старший слідчий Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області старший лейтенант міліції Рачкулинець Б. С. виніс постанови:

про перекваліфікацію злочину та порушення кримінальної справи, якою перекваліфіковано дії ОСОБА_1 на частину четверту статті 190 КК України, порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, прийнято рішення про розслідування справи у межах кримінальної справи №1120107;

про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого і пред?явлення обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України;

про накладення арешту на цінності та інше майно ОСОБА_1, вилучення на штраф майданчик належного ОСОБА_1 легкового автомобіля "Honda аccord", державний номерний знак НОМЕР_1, та поміщення його на штраф майданчик Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області.

11 лютого 2008 року старший слідчий Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області старший лейтенант міліції Рачкулинець Б. С. склав обвинувальний висновок у кримінальній справі № 1120107 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, та спрямував його на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду.

За результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 1120107 у межах судового провадження № 1-141/11 вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2011 року у справі № 1-141/11 ОСОБА_1 у пред?явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, визнано невинним і виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд скасовано. Накладений згідно з постановою слідчого від 24 січня 2008 року арешт на цінності та інше майно ОСОБА_1, у тому числі на автомобіль "Honda аccord", державний номерний знак НОМЕР_1, скасовано.

................

Перейти до повного тексту