ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/72/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" акціонерного товариства "Українська залізниця" - Калініної О.О.,
відповідача - публічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг" - Сидорова Ю.В.,
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022
(суддя Колісник І.І.) та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 (головуючий суддя Антонік С.Г., судді Дармін М.О. і Іванов О.Г.)
зі справи № 904/72/22
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця) в особі філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Філія)
до Товариства
про стягнення 5 725 794,06 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов подано про стягнення збитків у сумі 5 725 794,06 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: всупереч вимогам податкового законодавства та договору про надання послуг від 14.02.2018 № 00027/ЦТЛ-2018/320 (далі - Договір) відповідачем (замовником) не проведено реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) 38-ми розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму податку 5 725 794,06 грн. за перевезення, здійснені в липні - грудні 2018 року, граничним терміном реєстрації яких був липень - грудень 2021 року; за вказаних обставин позивач не зміг зменшити податкові зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) і, відповідно, змушений був віднести зазначену суму на збитки.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022: позов задоволено; стягнуто з Товариства на користь Укрзалізниці в особі Філії збитки в сумі 5 725 794,06 грн. і судовий збір у сумі 85 886,91 грн.
4. Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю і доведеністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі Товариство просить: скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; присудити на користь Товариства судові витрати зі сплати судового збору.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/22, від 09.10.2018 у справі №908/2261/17, від 31.07.2019 у справі №910/15865/14, від 30.09.2021 у справі №922/3928/20, від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20, у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №3-64гс11.
Доводи іншого учасника справи
7. Укрзалізниця у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ, ТА ЇХНІХ ВИСНОВКІВ
8. Укрзалізницею (перевізник) і Товариством (замовник) укладено Договір, згідно з яким:
- предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1);
- замовник зобов`язаний оплачувати перевізнику послуги із сум внесеної передоплати, своєчасно реєструвати розрахунки коригувань до податкових накладних у Реєстрі у строки, встановлені розділом 4 Договору (пункти 2.1.6, 2.1.10);
- розрахунки за цим договором здійснюються через Філію (пункт 4.1);
- оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання перевізника (пункт 14.2);
- одержані кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника (пункт 4.3);
- у міру виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу (пункт 4.5).
9. Пунктом 8.1 Договору сторони передбачили можливість використання електронного документообігу.
10. За змістом пункту 8.2 Договору для організації документообігу використовуються названі в ньому інформаційні системи.
Електронний документообіг між сторонами передбачає оформлення певних документів з накладенням електронного підпису.
11. У межах Договору та відповідно до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відповідач здійснював попередню оплату за договірні послуги, яку позивач зараховував на особовий рахунок відповідача з подальшим складанням та реєстрацією в Реєстрі податкових накладних за ставкою 20% (загалом 38 накладних).
Відповідна обставина сторонами визнається й спір щодо неї відсутній.
12. Сторони також визнають, що в подальшому позивачем у взаємовідносинах з відповідачем здійснювалися перевезення з нульовою ставкою оподаткування, що стало підставою для коригування ним своїх зобов`язань з ПДВ шляхом складання розрахунків коригування до раніше складених податкових накладних (далі - спірні розрахунки коригування) щодо зменшення ПДВ на загальну суму 5 725 794,06 грн. (загалом за 38 податковими накладними).
13. У період з 20.07.2018 по 03.01.2019, у міру здійснення для відповідача міжнародних перевезень з нульовою ставкою оподаткування, з метою зменшення податкових зобов`язань перед державним бюджетом спірні розрахунки коригування були надіслані позивачем відповідачу за допомогою електронного документообігу для подальшої реєстрації в Реєстрі.
Спірні розрахунки коригування направлялися відповідачем для реєстрації до Державної податкової служби України, однак в їх прийнятті було відмовлено, що знайшло відображення у відповідних квитанціях податкового органу з узагальненими застереженнями: "рядок відсутній у податковій накладній, що коригується".
Подальших заходів щодо реєстрації спірних розрахунків коригування відповідач не вживав, на звернення позивача з листом-вимогою від 19.08.2020 № ЄРЦ-5/4826-ю та претензію від 06.09.2021 № ЄРЦ-05/5155-ю не реагував. Цей й стало причиною виникнення спору.
14. Відсутність реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Реєстрі не дає покупцю можливості (права) включити суми податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
15. Сторони єдині в тому, що після реєстрації позивачем в Реєстрі податкових накладних на загальну суму 436 120 000 грн. останнім надавалися відповідачу послуги з міжнародних перевезень, які оформлювалися єдиним міжнародним перевізним документом.
16. Нарахування позивачем 20% ПДВ у складі ціни послуг за Договором на суму попередньої оплати відповідача та здійснення після цього позивачем на користь відповідача міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, фактично змінило ціну послуг, на які позивач складав і реєстрував податкові накладні, оскільки таке міжнародне перевезення підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.
Отже, зміна (зменшення) суми компенсації вартості фактично наданих послуг має наслідком обов`язкове коригування суми податкових зобов`язань постачальника та податкового кредиту отримувача послуги на підставі розрахунку коригування до податкової накладної. Такий розрахунок складається позивачем та підлягає реєстрації в Реєстрі відповідачем, для чого постачальник (позивач) надсилає складений ним розрахунок коригування отримувачу (відповідачу).
Відтак неприйнятними є доводи відповідача про можливість коригування раніше визначеного ПДВ, нарахованого за операціями між сторонами, виключно за умови повернення покупцям сплаченого ними податку під час придбання таких товарів (послуг). При цьому посилання відповідача на роз`яснення Державної податкової служби, долучене до відзиву на позов, відхилено судом, оскільки воно не має вихідних даних і стосується іншої ситуації - умов коригування суми ПДВ, яка була помилково нарахована, - що не є подібною до ситуації у спірних правовідносинах у цій справі.
17. Складення та надсилання позивачем на адресу відповідача спірних розрахунків коригування до раніше складених податкових накладних у рахунок зменшення ПДВ на суму 5 727 794,06 грн. підтверджується наданими позивачем доказами - протоколами руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зважаючи на зазначені в цих протоколах дати отримання відповідачем розрахунків коригування і з урахуванням приписів статей 253, 254 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо початку й закінчення перебігу строку, спірні розрахунки коригування відповідач повинен був зареєструвати в податковому органі у певні строки (їх зазначено в судових рішеннях зі справи).
Відповідач у такі строки спірні розрахунки коригування не зареєстрував, так само як не зареєстрував і протягом 1095 календарних днів (відповідно до пункту 192.1 статті 192 та пункту 198.6 статті 198 ПК України) з дати їх складання позивачем (липень-грудень 2018 року), а саме не пізніше липня-грудня 2021 року, що позбавило позивача можливості зменшити суму податкових зобов`язань на 5 725 794,06 грн.
При цьому твердження відповідача з посиланням на пункт 522 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України про зупинення перебігу строків давності для реєстрацій спірних розрахунків коригування у зв`язку із запровадженням карантину є помилковим. Зокрема, строки давності, передбачені статтею 102 ПК України, обов`язкові для контролюючих органів та їх посадових осіб і не стосуються строків для вчинення дій з реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних платниками податків.