ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 640/15942/19
адміністративне провадження № К/9901/5890/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Уханенка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2021 року у справі №640/15942/19,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Служби безпеки України (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування наказу Служби безпеки України від 25 травня 2019 року №659-ос про звільнення ОСОБА_1 ;
поновлення ОСОБА_1 на посаді, яку він обіймав перед звільненням;
стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 31 травня 2019 року і до моменту фактичного поновлення.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивачу 27 травня 2019 року в усній формі повідомлено про звільнення зі служби та вилучено посвідчення співробітника Служби безпеки України. Разом з тим, враховуючи, що копію наказу про звільнення він отримав лише 29 липня 2019 року. ОСОБА_1 просив визнати поважними причини пропуску місячного строку звернення до суду та поновити такий строк.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, а також поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, оскільки на стадії відкриття провадження за наявними матеріалами позовної заяви відсутні відомості про отримання позивачем копії наказу або трудової книжки в день звільнення.
4. В подальшому, відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив залишити позов без розгляду, обґрунтовуючи його тим, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого місячного строку, оскільки дізнався про спірний наказ 27.05.2019.
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року клопотання представника Служби безпеки України задоволено.
Визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.
7. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 08 грудня 2020 року.
8. Разом із апеляційною скаргою вказаною особою заявлено клопотання про поновлення строку в якому зазначалось, що про наявність оскаржуваної ухвали позивачу стало відомо 07 грудня 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Позивач, зазначав, що на дату подання апеляційної скарги, повного тексту ухвали ним так і не було отримано у зв`язку з чим просив суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року.
9. Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України та надано ОСОБА_1 строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали протягом якого позивач має право звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року, вказати інші причини пропуску строку та зазначити підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного.
10. Залишаючи без руху апеляційну скаргу позивача, та визнаючи зазначені ним причини пропуску строку на звернення до суду неповажними, суд апеляційної інстанції зазначав, що судом першої інстанції було направлено ОСОБА_1 копію ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року за фактичною адресою проживання, яка вказана в адміністративному позові, однак, 03 листопада 2020 року до суду було повернуто поштовий конверт з довідкою із позначкою "за закінченням терміну зберігання"; таким чином, вказане поштове відправлення повернуто з незалежних від суду причин.
11. Окрім того, суд апеляційної інстанції звертав увагу, що поштове відправлення з копією ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2020 року (про відкриття провадження в даній адміністративній справі), яке було надіслано судом першої інстанції ОСОБА_1 за фактичною адресою проживання також повернуто до суду першої інстанції з відміткою "за закінченням терміну зберігання"; при цьому, в червні 2020 року позивач звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з клопотанням про прискорення розгляду справи; разом з цим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що про ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року дізнався лише 07 грудня 2020 року.
12. Суд апеляційної інстанції також звертав увагу, що позивач з моменту подання адміністративного позову мав право ознайомитись з матеріалами адміністративної справи чи звернутися до суду першої інстанції з заявою, щодо надання інформації про стан розгляду справи; проте, відповідно до матеріалів даної адміністративної справи, від позивача або уповноваженого представника позивача до суду першої інстанції не надходили жодні заяви чи клопотання про рух адміністративного позову чи запитів щодо наявності судового рішення, а також не наведено підстав, що перешкоджали зверненню до суду з такими заявами та запитами з червня 2020 року по грудень 2020 року.
13. На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, 18 січня 2021 року ОСОБА_1 до суду було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року, в якому позивач зазначав, що неотримання листа за адресою фактичного проживання, не були навмисними діями. ОСОБА_1 вказував, що від листа не відмовлявся та не несе відповідальність за працівників АТ "Укрпошта" та якість виконання останніми своїх обов`язків; повідомлення, що лист надійшов на поштове відділення також не отримував; отже, повернення конверту "за закінченням терміну зберігання" не свідчить, що позивач від нього відмовився чи не бажав його отримати.
14. Позивач зазначав, що в другій половині жовтня місяця 2020 року, хворів, а оскільки симптоми хвороби були схожі на інфекцію COVID-19 (SARS-CoV-2,2019-nCoV), обмежив будь-які соціальні контакти, щоб не наражати інших осіб на небезпеку, тому відвідувати заклади поштового зв`язку не мав змоги. Позивач також вказував, що доказів перенесеної хвороби немає, оскільки обстеження не здійснював, а лікування проходило дистанційно, шляхом надання медичних консультацій.
15. З наведеного, позивач просив суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року та поновити цей строк.
16. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року у справі №640/15942/19.
17. Суд апеляційної інстанції повторно зазначав, що судом першої інстанції було направлено ОСОБА_1 копію ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2020 за фактичною адресою проживання, яка вказана в адміністративному позові, однак, 03 листопада 2020 року до суду було повернуто поштовий конверт з довідкою із позначкою "за закінченням терміну зберігання"; таким чином, поштове відправлення з копією зазначеної ухвали було повернуто до суду першої інстанції з незалежних від суду причин.
18. Щодо пояснень позивача про відсутність можливості відвідувати заклади поштового зв`язку у зв`язку з хворобою, симптоми якої були схожі на короновірусну інфекцію, суд апеляційної інстанції зазначав, що суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином; однак, ОСОБА_1 не надано обґрунтованих пояснень та доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущено внаслідок карантинних обмежень.
19. Суд апеляційної інстанції звертав увагу, що власні обмеження соціальних контактів, без доказів перенесення особою коронавірусної хвороби (COVID-19), не є наслідком обмежень, які були впроваджені карантином, а тому не може бути підставою для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення.
20. Суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що позивачем не надано жодних інших пояснень, не повідомлено про існування інших обставин, не наведено жодних істотних причин, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, а відтак відсутні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
21. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2021 року у справі №640/15942/19, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
22. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що вважає вказані ним причини пропуску строку на апеляційне провадження поважними. Касатор повторно зазначає, що про наявність ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2020 дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 07 грудня 2020 року, а неотримання листа за адресою фактичного місця проживання не було навмисними діями з боку позивача. Скаржник вказує, що від листа не відмовлявся і не може нести відповідальність за працівників АТ "Укрпошта" та якість виконання останніми своїх обов`язків; повідомлення, що лист надійшов на поштове відділення також не приходило.
23. Касатор вважає, що повернення конверту "за закінченням терміну зберігання" не свідчить, що позивач від нього відмовився чи не бажав його отримати.
24. Скаржник повторно заявляє, що в другій половині жовтня місяця 2020 року, хворів, а оскільки симптоми хвороби були схожі на інфекцію COVID-19 (SARS-CoV-2,2019-nCoV), обмежив будь-які соціальні контакти, щоб не наражати інших осіб на небезпеку, тому відвідувати заклади поштового зв`язку не мав змоги. Позивач також вказував, що доказів перенесеної хвороби немає, оскільки обстеження не здійснював, а лікування проходило дистанційно, шляхом надання медичних консультацій.
25. До Верховного Суду від Служби безпеки України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
26. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 22 лютого 2021 року.
27. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Уханенко С.А.
28. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2021 року у справі №640/15942/19.
29. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.