ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 640/507/21
адміністративне провадження № К/9901/25173/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року (у складі головуючого судді Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів: Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.) у справі №640/507/21,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області та Державної міграційної служби України, в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 25 червня 2020 року №252-20;
зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області визнати ОСОБА_1 особою, яка потребує додаткового захисту, у порядку, визначеному Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
2. Як було встановлено судом першої інстанції, позивач разом з позовною заявою подав клопотання про поновлення пропущеного строку, в обґрунтування якого послався на запровадження карантинних обмежень та на положення частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - надати клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, в якому зазначити інші причини пропуску строку та надати відповідні докази в підтвердження даного факту щодо оскаржуваного рішення.
4. Суд першої інстанції зазначав, що позивачем оскаржується рішення від 25 червня 2020 року, яке останнім отримано 06 липня 2020 року, в той же час звернення до суду мало місце лише 11 січня 2021 року, тобто з пропуском п`ятиденного строку встановлено Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
5. Окрім того, суд першої інстанції звертав увагу, що враховує ситуацію щодо запровадження карантину на території України через епідемію хвороби COVID-19 та наголошує, що пунктом 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
6. Суд першої інстанції вказував, що даний закон набрав чинності 17 липня 2020 року, а тому двадцяти-денний термін сплив 07 серпня 2020 року, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду.
7. 01 березня 2021 року ОСОБА_1 подано додаткові пояснення, у яких позивач зазначав, що в клопотанні про поновлення строків було вказано, що у зв`язку із вагітністю його дружини та розповсюдженням COVID-19, та маючи намір захистити свою вже народжену доньку, дружину, від смертельної небезпеки, він не мав можливості звернутись до суду з позовною заявою в установлені строки.
8. Ухвалою суду від 03 березня 2021 року позов повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Суд першої інстанції зазначав, що позивачем подано додаткові пояснення 01 березня 2021 року, проте у даних поясненнях позивач посилався на ті ж самі підстави, що зазначені в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, долученому до позовної заяви, які судом визнані неповажними.
10. Щодо посилань позивача на запровадження карантинних заходів через розповсюдження коронавірусної хвороби ( COVID-19), суд першої інстанції додатково зазначав, що позивачем до суду не надано жодних доказів наявності захворювань або випадків погіршення стану здоров`я, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
11. Щодо наданої довідки №72 від 14 липня 2020 року про вагітність його дружини, суд першої інстанції зазначав, що дана обставина жодним чином не підтверджує поважність пропуску строку звернення до суду на 6 місяців, при встановленому строку в 5 днів.
12. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції зазначав, що позивачем не надано суду достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність об`єктивних обставин, викладених в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом України.
13. Окрім того, суд першої інстанції звертав увагу, що позивач вже звертався до суду 07 жовтня 2020 року з аналогічним позовом та на пояснення поважності причин пропуску строку наводив ті ж самі підстави, що й при звернені 11 січня 2021 року; в той же час, ухвалою від 19 жовтня 2020 року такі підстави пропуску строку визнанні неповажними, а позовну заяву повернуто позивачу 07 грудня 2020 року, яка позивачем не була оскаржена до суду апеляційної інстанції.
14. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, повторно зазначав, що подання позову з пропуском строку обумовлено запровадженням на території України карантину, розповсюдженням CIVID-19, вагітністю дружини, з якою він перебував у безпосередньому контакті.
15. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року - без змін.
16. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що за результатом вивчення пояснень позивача суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не доведено обставин, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
17. Посилання позивача на те, що необхідність відправлення будь-якого документа до суду пов`язане з особистою присутністю у людних місцях, що наражає позивача, його сім`ю та оточуючих на небезпеку, суд апеляційної інстанції відхилив з підстав того, що дотримання протиепідемічних заходів, зокрема, перебування в громадських місцях з одягненими засобами індивідуального захисту, дотримання дистанції, використання санітайзерів, гарантує безпечне перебування у суспільстві.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
18. Не погоджуючись із зазначеними судовим рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №640/507/21, а справу передати по суті на новий розгляд.
19. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не було взято до уваги потенційну небезпеку, на яку позивач наражався.
20. Позивач повторно заявляє, що в клопотанні про поновлення строків було вказано, що у зв`язку із вагітністю його дружини та вибухом розповсюдженим COVID-19, з метою не розповсюдження та маючи намір захистити свою вже народжену доньку, дружину, від смертельної небезпеки, він не мав можливості звернутись до суду з позовною заявою в установлені строки; позивач повторно звертав увагу, що копії документів, що підтверджують факт вагітності та пологів його дружини знаходяться в матеріалах справи.
21. До Верховного Суду від Державної міграційної служби України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувані позивачем судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
22. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 09 липня 2021 року.
23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
24. Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №640/507/21.
25. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.