ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 640/18309/21
адміністративне провадження № К/9901/48067/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Загороднюка А. Г., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2021 (суддя - Аблов Є. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 (колегія суддів у складі: Вівдиченко Т. Р., Грибан І. О., Лічевецького І. О.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
30.06.2021 громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Служби Безпеки України про визнання протиправними та скасування рішень про засекречування матеріального носія інформації (інформаційно-довідковий матеріал від 04.10.2017 № 8/1/5-12917, супровідний лист від 20.10.2017 № 8/1/5-13447, супровідний лист від 30.10.2017 № 8/1/5-1370).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Залишено без розгляду адміністративний позов громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Служби Безпеки України про визнання протиправними та скасування рішень. Роз`яснено позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском встановлених статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку звернення до суду.
З таким висновком суду першої інстанції погодився й суд апеляційної інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання апелянта на звернення позивача до Служби Безпеки України в порядку досудового вирішення спору не вказує на поважність причин пропуску звернення до адміністративного суду, адже, таке звернення мало здійснюватися із урахуванням строку, встановленого законом для звернення до суду з адміністративним позовом. Суд апеляційної інстанції встановив, що про порушення своїх прав в частині інформаційно-довідкового матеріалу від 04.10.2017 № 8/1/5-12917 та супровідного листа від 20.10.2017 № 8/1/5-13447 позивач дізнався 21.10.2019 при ознайомленні його представника з матеріалами справи № 800/74/17. Водночас із скаргою до Голови Служби Безпеки України звернувся лише 05.03.2021, тобто, майже через півтора року з дня ознайомлення із зазначеними документами. Окрім цього, суд апеляційної інстанції встановив, що підставою для засекречення супровідних листів від 20.10.2017 № 8/1/5-13447 та від 30.10.2017 № 8/1/5-13702 став один і той самий документ - інформаційно-довідковий матеріал від 04.10.2017 № 8/1/5-12917, з яким представник позивача ознайомився ще 21.10.2019.
Також суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими посилання апелянта на запровадження карантинних обмежень в Україні, як на підставу пропуску стоку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто, 06.08.2020.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі взагалі не звертає уваги на доводи, викладені представником позивача в запереченнях на заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та зазначає, що позивачем не наведено будь-яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, що, на думку скаржника, свідчить про те, що заперечення позивача не розглядались взагалі.
Також зазначає про те, що позивач наголошував, що шестимісячний строк з дня ознайомлення з першою частиною документів завершувався 21.04.2020, тобто в час коли були запровадженні карантинні обмеження. Позивач, чиї права порушені є громадянином іноземної держави та проживає постійно за межами України. Серед карантинних обмежень запроваджувались закриття авіасполучення та обмеження щодо в`їзду в Україну іноземців. Підтвердження неможливості позивача прибути в Україну підтверджується, зокрема, відповіддю Державної міграційної служби України щодо продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання у зв`язку із закриттям кордонів.
Крім цього, скаржник наголошує на тому, що саме після ознайомлення з документами 17.02.2021 було виявлено порушення, які стали підставою для звернення зі скаргою. Зокрема те, що кожен із них створений в одному примірнику, однак в двох судових справах перебувають оригінали документів з однаковим реєстраційним номером. Про цей факт наголошувалось представником позивача як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
28.12.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Загороднюка А. Г., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 640/18309/21.
Ухвалою Верховного від 17.01.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, згідно із якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).