ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 200/8657/20-а
адміністративне провадження № К/9901/33796/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 (головуючий суддя - Т.Г. Гаврищук, судді - І.Д. Компанієць, І.В. Сіваченко)
у справі № 200/8657/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Професійна спілка "Юстиція Донеччини",
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Професійна спілка "Юстиція Донеччини", в якому, з урахуванням зави про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 31.07.2020 № 86/1 "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновити на посаді начальника управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 04.08.2020;
- стягнути з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 з урахуванням пункту 10, з 04.08.2020 по день поновлення на публічній службі.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваним наказом його звільнено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Позивач зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції", якою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції, спрямована не на ліквідацію Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, а на його реорганізацію, оскільки в ній не наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, натомість ці завдання та функції покладені на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції. На думку позивача, зміна в організації роботи органів юстиції не звільняє утворений орган від обов`язку працевлаштування працівників установи, в тому числі і позивача. Позивач наголошує на тому, що жодного попередження про наступне звільнення від відповідача він не отримував, у зв`язку з чим вказує про грубе порушення права позивача, визначене у частині третій статті 87 Закону України "Про державну службу". Також, позивач вказує про недотримання відповідачем при звільненні положень Кодексу законів про працю України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають виключно приписи спеціального нормативно-правового акту - Закону України "Про державну службу", а не Кодексу законів про працю України. З посиланням на положення спеціального закону, що були чинні на час виникнення спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов висновку, що можливість працевлаштування особи на роботу після її звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" за рішенням суб`єкта призначення, є правом суб`єкта призначення, а не його обов`язком.
5. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 31.07.2020 № 86/1 "Про звільнення ОСОБА_1". Зобов`язано Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 04.08.2020. Стягнуто з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.08.2020 по 29.06.2021 в сумі 92 681 грн 68 коп, з яких відрахувати податки та обов`язкові платежі. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" чітко не визначена, тому до спірних правовідносин слід застосовувати законодавство про працю - положення Кодексу законів про працю України. За наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про невиконання відповідачем обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 49-2 Кодексу законів про працю України, запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, що вказує про порушення відповідачем процедури вивільнення позивача та є підставою для скасування наказу про звільнення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Підстави, на яких подана касаційна скарга відповідач вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник вказує, що при винесенні оскаржуваного судового рішення не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 235 Кодексу законів про працю України, викладені у постанові від 22.04.2021 у справі № 440/395/20.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує про помилкове застосування судом апеляційної норм законодавства про працю до спірних правовідносин, оскільки у спірному випадку застосуванню підлягає виключно спеціальний нормативно-правовий акт - Закон України "Про державну службу".
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на неподібність правовідносин, на які посилається скаржник, до правовідносин, які виникли у цій справі.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
10. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11. Рішенням суду від 26.05.2020 у справі № 200/455/20-а позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Професійної спілки "Юстиція Донеччини", про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 26.12.2019 № 3939/1 "Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 27.12.2019. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 266 184 грн 30 коп з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
12. Рішення суду у справі № 200/455/20-а набрало законної сили 29.10.2020.
13. На виконання рішення суду наказом Головного управління від 29.05.2020 № 62/1 позивач поновлений на посаді з 29.12.2019.
14. Наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2019 № 4363/5 "Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій" визначено припинення з 28.12.2019 повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах, зокрема, Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області.
15. З 28.12.2019 Головне управління припинило здійснення повноважень та виконання функцій.
16. До штатного розпису Головного управління на 2020 рік включені тільки посади членів ліквідаційної комісії, які станом на 14.02.2020 всі звільнені з Головного управління та є працівниками Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
17. 01.06.2020 на адресу ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції надійшла заява позивача про надання йому частини щорічної основної відпустки на 10 календарних днів, про що виданий наказ від 15.06.2020 № 22/3, відповідно до якого ОСОБА_1 була надана частина щорічної основної відпустки протягом 10 календарних днів з 15.06.2020 по 24.06.2020.
18. 05.06.2020 враховуючи неможливість працевлаштування ОСОБА_1 у Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області через знаходження органу у стані припинення, головою ліквідаційної комісії на адресу начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) був направлений лист № 01-06/164 щодо можливості надання пропозицій для працевлаштування ОСОБА_1 у Східному межрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків).
19. Крім того, 05.06.2020 листом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 01-17/167, голові професійної спілки "Юстиція Донеччини" членом якої є позивач, було повідомлено про те, що ОСОБА_1 був попереджений про наступне звільнення, а також про звернення голови ліквідаційної комісії до керівника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо можливості надання позивачу пропозицій для працевлаштування.
20. 15.06.2020 листом № 16028/37855/3/20Д/10.1 начальником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) наданий перелік вакансій, які можуть бути запропоновані позивачу для працевлаштування у Східному міжрегіональному управлінні Міністрерства юстиції (м. Харків).
21. Відповідачем 16.06.2020 на електронну пошту ОСОБА_1, а також на поштову адресу (на які було раніше направлено наказ про поновлення позивача на посаді відповідно до рішення суду у справі № 200/455/20а), які були відомі відповідачу, був направлений лист Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 08.1-21/26, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" ОСОБА_1 було попереджено про наступне звільнення на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не раніше 30 календарних днів з дня попередження.
22. 15.06.2020 були доведені ОСОБА_1 запропоновані керівником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вакансії для працевлаштування. Від позивача не надходило повідомлень про згоду на працевлаштування.
23. Наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 31.07.2020 № 86/1 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 03.08.2020 у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Донецькій області згідно пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" з припиненням державної служби.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
24. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. визначає Закон України "Про державну службу".
26. Пункт 4 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" серед підстав для припинення державної служби виділяє її припинення за ініціативою суб`єкта призначення.
27. Приписами частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу.
28. Частиною третьою статті 87 Закону України "Про державну службу" передбачено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
29. Наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (частина п`ята статті 87 Закону України "Про державну службу").