1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

справа № 420/6332/20

адміністративне провадження № К/990/1275/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/6332/20

за позовом ОСОБА_1 до Керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси Німас Інни Ярославівни про визнання протиправними дій та скасування актів, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року (суддя Єфіменко К.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року (головуючий суддя - Семенюк Г.В., судді: Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Суддя Приморського районного суду ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси Німас І.Я. (далі - керівник апарату суду, відповідач), у якому просила:

- визнати дії керівника апарату суду стосовно затвердження актів №89 та № 96 щодо перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності по справі №522/7717/17 від 14 січня 2019 року протиправними, та скасувати ці акти;

- розглянути питання щодо наявності підстав для постановлення окремої ухвали про притягнення до відповідальності керівника апарату суду Нiмас І.Я .

2. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що дії керівника апарату суду стосовно затвердження оскаржуваних актів, як і самі акти, безпосередньо вплинули на її права та свободи, а саме, вони порочать звання судді, підривають авторитет правосуддя. Крім того, позивач вказує, що вказані дії призвели до проведення Вищою радою правосуддя попередньої перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3 стосовно позивача (про вчинення дисциплінарного проступку), яка й досі триває. У зв`язку з цим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року клопотання керівника апарату суду Німас І.Я. про закриття провадження у справі задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині скасування актів №89 та №96 щодо перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності в справі №522/7717/17 від 14 січня 2019 року. Залишено без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій керівника апарату суду стосовно затвердження оскаржуваних актів.

4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог стосовно затвердження актів, суд першої інстанції виходив з того, що керівник апарату (у своїх посадових обов`язках) не обмежений затвердженням лише даних актів, а наділений широким колом повноважень щодо самостійного визначення порядку організації роботи в суді.

5. Рішенням загальних зборів Приморського районного суду м. Одеси, що підтверджено протоколом робочої наради суддів Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року, доручено керівнику апарату суду організувати передачу справ з виписками з актів передачі, в яких зафіксувати дату передачі справ суддям та доповідні записки про розподілення адміністративних справ іншим суддям, також розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи.

6. Указане доручення було виконано шляхом складання оскаржуваних актів. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача щодо перевищення повноважень відповідачем є необґрунтованими, а позовна вимога щодо визнання протиправними дій керівника апарату суду (щодо затвердження оскаржуваних актів) не підлягає задоволенню.

7. Цей суд зазначив, що оскаржувані акти та дії посадових осіб суду щодо їх складення та/або затвердження, не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права судді ОСОБА_1., не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність, а тому такі акти не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

8. Керуючись принципом верховенства права, практикою ЄСПЛ, вимогами чинного процесуального закону та враховуючи практику Верховного Суду (постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 640/19671/18), суд першої інстанції дійшов висновків, що вказана справа у частині вимог про скасування актів не належить до юрисдикції адміністративного суду, який в цьому випадку, у розумінні статті 6 Конвенції, не є "судом встановленим законом", а провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування актів підлягає закриттю.

9. П`ятий апеляційний адміністративний суд погодився з наведеною позицією суду першої інстанції повністю та постановою від 16 листопада 2021 року залишив указане рішення без змін.

10. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що доводи позивача щодо неправомірного змісту вказаних актів та їх невідповідність нормам законодавства, оцінювання цих актів позивачем, як надання оцінки діям судді, є безпідставними, оскільки висновки, викладені в акті, є відображенням дій працівників і самі собою не породжують правових наслідків для позивача. Відповідно такі акти, дії по їх складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування таких у порядку адміністративного судочинства.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

11. Не погодившись із таким рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

12. Підставами касаційного оскарження скаржник визначила пункт 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права: за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судові рішення оскаржуються також з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу, зокрема суди встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 353 КАС України).

13. На обґрунтування підстав касаційного оскарження визначених пунктом 3 скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права: частин першої та третьої статті 155 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), пунктів 2.1-2.3 Типової посадової інструкції керівника апарату місцевого суду, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 липня 2005 року № 86 (далі - Посадова інструкція), пунктів 1.6-1.8, 2.8 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (далі - Інструкція з діловодства), у подібних правовідносинах.

14. На думку скаржника, викладені вище норми матеріального права, якими установлено повноваження та обов`язки керівника апарату суду при здійснені повноважень щодо порядку організації роботи в суді, не можуть бути розтлумачені як такі, що надають йому право складати та/або затверджувати внутрішні документи суду, якими установлювати порушення суддею вимог закону при розгляді конкретних справ.

15. Таким чином скаржник вважає, що при затвердженні оспорюваних актів керівник апарату суду Німас І.Я. діяла всупереч вимогам частини другої статті 19, статей 124 та 127 Конституції України, оскільки вчинила дії, які явно виходять за межі наданих їй законом прав та повноважень та привласнила собі функції інших органів - колегій суддів апеляційної або касаційної інстанції при здійснені перегляду ухваленого судового рішення та/або Вищої ради правосуддя при розгляді дисциплінарної справи стосовно судді по встановленню порушення ним вимог закону.

16. Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції порушено також норми процесуального права, а саме, встановлено обставини того, що відповідач при складенні (затверджені) оскаржуваних актів, діяла на виконання (доручення) рішення загальних зборів Приморського районного суду м. Одеси, що підтверджено протоколом робочої наради суддів Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року - на підставі недопустимого доказу (тобто органу, якого не передбачено Законом № 1402-VIII).

17. Скаржник вважає хибними висновки судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування оскаржуваних актів та такими, що порушують її гарантоване Конституцією України право на звернення до суду за захистом порушених прав.

18. Ухвалою від 01 лютого 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

19. Від представника відповідача адвоката Бережного О.В. надійшов відзив на касаційну скаргу із проханням відмовити у задоволенні її вимог, а оскаржувані рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року залишити без змін, оскільки вони на думку відповідача, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

20. Ухвалою від 30 січня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини

21. Згідно із протоколом робочої наради суддів Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року, було прийняте рішення щодо доручення керівнику апарату суду організувати передачу справ з виписками з актів передачі, в яких зафіксувати дату передачі справ суддям та доповідні записки про розподілення адміністративних справ іншим суддям, та розпорядження суду "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи".

22. 14 грудня 2018 року секретарями судових засідань А.С. Журавицьким, А.В. Зіновієвою, Говоровою А.М. (секретар судді ОСОБА_1.) складені акти №89 та №96 щодо перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності по справі №522/7717/17 від 14 грудня 2018 року. Указані акти затвердженні керівником апарату суду.

23. Надалі 17 січня 2019 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С. прийняла постанову про закриття провадження у справі №522/7717/17 про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (в якій зазначила про оскаржуваний акт №89).

24. 31 січня 2019 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренко С.М. також закрив провадження в справі №522/7717/17 у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

25. За скаргою ОСОБА_3 (за фактом безпідставного затягування суддею розгляду справ) ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 26 серпня 2020 року №2469/3дп/15-20 "Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1" відкрито дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1.

V. Нормативне регулювання

26. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

27. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

29. Відповідно до статті 155 Закону № 1402-VIII організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

30. Частиною третьої статті 155 Закону № 1402-VIII встановлено, що керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.

31. Відповідно до частини четвертої, п`ятої, шостої цієї статті Закону № 1402-VIII керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступників призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади Голова Державної судової адміністрації України.

32. Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі, крім випадків переведення державних службовців відповідно до законодавства про державну службу.

33. Відповідно до пункту 1.6 Посадової інструкції керівникові апарату безпосередньо підпорядковані помічник голови, помічник заступника (помічники заступників) голови суду та помічники суддів, секретарі судового засідання, консультанти, старший секретар суду, завідувач архіву (архіваріус), завідувач господарством, бібліотекар, водії, інші працівники відповідно до підпорядкованості за посадами штатного розпису суду, за наказом голови суду - старший судовий розпорядник та судові розпорядники.

34. Пунктами 2.1-2.3 Посадової інструкції передбачено, що керівник апарату здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організованість та злагодженість у роботі підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду щодо організаційного забезпечення діяльності суду. Організовує ведення діловодства в суді відповідно до Інструкції з діловодства.


................
Перейти до повного тексту