ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 820/4056/16
касаційне провадження № К/9901/41931/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 (суддя - Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді - Катунов В.В., Бершов Г.Є.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана" (далі у тексті - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду із адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі у тексті - Інспекція, відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2016 № 0000891402, № 0000881402.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість були сформовані ним по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю, у тому числі з ТОВ "Грейопт ТЗ". Зазначив, що господарська операція із зазначеним контрагентом об`єктивно відбулася, спричинила зміну активів та зобов`язань Товариства, а негативна інформація податкового органу відносно його контрагента не може слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017, адміністративний позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.03.2016 №0000151402 та №0000141402.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно сформовані витрати та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями із ТОВ "Грейопт ТЗ", оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків та сприяли отриманню доходу, а відтак зазначені податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема положень пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Стверджує про не підтвердження господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом з підстав: ненадання під час перевірки, відсутності належних первинних документів; неможливості підтвердження таких взаємовідносин з огляду на наявність недоліків у товарно-транспортних накладних, в яких не зазначено повну адресу пункту навантаження; відсутності у контрагента позивача складських приміщень, основних засобів, виробничих активів, матеріальних ресурсів, управлінського або технічного персоналу.
Позивач заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.10.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.01.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 31.01.2023.
Відповідачем 27.05.2021 заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 та наказів Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529, від 24.12.2020 №755.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача - Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 43983495).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що основними видами діяльності Товариства є виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; друкування іншої продукції; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля; виробництво інших виробів із пластмас; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; спеціалізована діяльність із дизайну.
Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Грейопт ТЗ" за період з 01.12.2015 по 31.01.2016, за результатами якої складено акт від 08.07.2016 №2589/20-30-14-02-10/32235859 (далі у тексті - акт перевірки), яким встановлені порушення вимог:
пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, а саме: неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 217 793, 00 грн, у тому числі: за грудень 2015 року у сумі 89 329, 00 грн, за січень 2016 року у сумі 128 464, 00 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 217 793, 00 грн, у тому числі за грудень 2015 року у сумі 89 329, 00 грн; за січень 2016 року у сумі 128 464, 00 грн;
підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, статті 138, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, а саме: занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визнаний у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на загальну суму 1 088 965, 00 грн, у тому числі: за грудень 2015 року на суму податку на додану вартість у розмірі 446 645, 00 грн, за січень 2016 року на суму податку на додану вартість у розмірі 642 320, 00 грн, як наслідок, заниження сум податку на прибуток всього у сумі 196 014, 00 грн у 2015 році, у тому числі за грудень 2015 року на суму на суму податку на додану вартість у розмірі 80 396, 00 грн та січень 2016 року на суму податку на додану вартість у розмірі 115 618, 00 грн.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.07.2016:
№0000891402, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 326690 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 217 793, 00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 108 897, 00 грн;
№0000881402, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 253 823, 00 грн., в т.ч. за основним платежем - 196 014, 00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 57 809, 00 грн.
Висновки акту перевірки про зазначені порушення висновувалися на тому, що Товариством включено до складу витрат та податкового кредиту суми за господарськими операціями з ТОВ "Грейопт ТЗ", які на думку контролюючого органу не носять реального характеру, оскільки у контрагента позивача відсутній товар, який придбавався позивачем.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі у тексті - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Згідно з абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.