ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 400/2190/21
адміністративне провадження № К/990/12279/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року (суддя Брагар В. С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року (судді: Бітов А.І., Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.) в справі №400/2190/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - ТУ ДСА в Миколаївській області), Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України) про:
- визнання протиправними дій та бездіяльності ТУ ДСА України в Миколаївській області, що полягає у не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати позивачці за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року у відповідності до частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів";
- зобов`язання ТУ ДСА України в Миколаївській області нарахувати та виплатити позивачці за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, 50% надбавки суддям, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань;
- зобов`язання ТУ ДСА України в Миколаївській області нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно;
- зобов`язання ТУ ДСА України в Миколаївській області нарахувати та виплатити позивачці за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року щомісячне грошове утримання з урахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди;
- зобов`язання ТУ ДСА України в Миколаївській області нарахувати та виплатити позивачці на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років, незаконно недоплачених сум щомісячного грошового утримання та заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно індексацію відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення";
- зобов`язання ТУ ДСА України в Миколаївській області нарахувати та виплатити позивачці на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років, незаконно недоплачених сум щомісячного грошового утримання та заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат";
- зобов`язання ДСА України здійснити фінансування ТУДСА в Миколаївській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, для проведення виплати недоплаченої позивачці заробітної плати та щомісячного грошового утримання, виходячи з розрахунку надбавки за вислугу років згідно з частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за періоди з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказувала, що в період з 24 грудня 1992 року по 22 вересня 2016 року вона працювала суддею Березанського районного суду Миколаївської області. Позивачка уважає протиправними дії ТУ ДСА України в Миколаївській області, щодо нарахування та виплати їй надбавки за вислугу років виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, без урахування інших виплат та надбавок, що зазначені в розрахункових листах. Також, позивачка вказує, що нарахування та виплати сум недоплаченої надбавки за вислугу років та недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи за вказані періоди підлягають виплаті з компенсацією, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Також, позивачка зазначає, що на день звільнення позивачки з посади судді їй не виплачена заробітна плата в повному обсязі відповідно до вимог Закону України "Про статус суддів".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року змінено рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що після 22 травня 2008 року, дати винесення Конституційним Судом України Рішення №10-рп/2008, Закон №2862-ХІІ і постанова Кабінету Міністрів України №865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років. Проте, чинне на момент виникнення спірних відносин законодавство України, не містило визначення поняття "загальна сума щомісячного заробітку".
За таких обставин, у ТУ ДСА України у Миколаївській області не виникало обов`язку перераховувати та виплачувати позивачу за період з 15 травня 2001 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року надбавку за вислугу років у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій усіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Змінюючи рішення окружного суду в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позову, апеляційний суд, посилаючись на абзац 2 частини третьої статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України, а ТУ ДСА України в Миколаївській області є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та не має правових підстав для нарахування та виплати суддівської винагороди поза межами видатків державного бюджету, в зв`язку з чим ТУ ДСА України в Миколаївській області не є належним відповідачем за вимогою про нарахування та виплати позивачці за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року недотриманої суддівської винагороди, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється у порядку черговості відповідно до вимог чинного законодавства України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період, шляхом стягнення з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь позивача матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої суддівської винагороди, зазначив, що в даному випадку спосіб захисту порушених прав обраний позивачем, а саме - зобов`язання ТУ ДСА України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату недоотриманих коштів, на думку колегії суддів, не може бути визнаний вірним у цих правовідносинах, а тому, оскільки позивачкою у цих спірних правовідносинах обрано невірний спосіб відновлення порушеного права, це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
ОСОБА_1 рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження ГУ ДПС в Івано-Франківській області зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не правильно застосовані норми матеріального права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду:
від 18 грудня 2018 року у справі №816/301/16 (адміністративне провадження №К/9901/1677/18, К/9901 /1678/18), від 03 жовтня 2019 року у справі №0840/3371/18 (адміністративне провадження №К/9901/8706/19), від 30 вересня 2020 року у справі №280/676/19 (адміністративне провадження №К/9901/32468/19, №К/6601/32141/19) щодо того, що чинне на момент виникнення спірних відносин законодавство України не містило визначення поняття "загальна сума щомісячного заробітку";
від 18 грудня 2018 року у справі №816/301/16 (адміністративне провадження №К/9901/1677/18, К/9901/1678/18); від 03 жовтня 2019 року у справі №0840/3371/18 (адміністративне провадження №К/9901/8706/19); від 21 листопада 2019 року у справі №821/481/18 (адміністративне провадження №К/9901/68284/18, К/9901/68659/18); від 24 вересня 2020 року у справі №280/788/19 (адміністративне провадження № К/9901/30390/19, №К/9901/30751/19); від 30 вересня 2020 року у справі №280/676/19 (адміністративне провадження №К/9901/32468/19, №К/6601/32141/19); від 29 жовтня 2020 року у справі №280/729/19 (адміністративне провадження №К/9901/28857/19, №К/9901/30576/19, №К/9901/30672/19) від 29 листопада 2021 року у справі №280/6521/19 (адміністративне провадження №К/9901/664/21) щодо норм чинного законодавства, що передбачали нарахування і виплату надбавки та неможливості скасування чи зниження іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим гарантії незалежності судді.
Правові висновки щодо того, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені, викладені в постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі №280/788/19 (адміністративне провадження № К/9901/30390/19, № К/9901/30751/19), від 18 грудня 2018 року у справі №816/301/16 (адміністративне провадження №К/9901/1677/18, К/9901/1678/18); від 30 вересня 2020 року у справі № 280/676/19 (адміністративне провадження № К/9901/32468/19, № К/6601 /32141 /19); від 29 жовтня 2020 року у справі №280/729/19 (адміністративне провадження №К/9901/28857/19, №К/9901/30576/19, №К/9901/30672/19).
Не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11 липня 2019 року у справі №814/2789/16 (адміністративне провадження №К/9901/20106/18), яким зазначено, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, в тому числі, рішення від 08 листопада 2005 року по справі "Кечко проти України" (заява №63134/00, пункт 22), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Позиція інших учасників справи
Від інших учасників справи до суду не надходило відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1, що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 січня 2023 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року №1600-VIII у зв`язку з поданням заяви про відставку, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Березанського районного суду Миколаївської області.
28 грудня 2020 року позивачка звернулась до ТУ ДСА України в Миколаївській області із заявою про перерахунок та виплату (з урахуванням різниці виплаченої суми) їй за період з 15 травня 2001 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року, надбавку за вислугу років в розмірі, визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, та на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Також позивачка просила ТУ ДСА в Миколаївській області нарахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми), за період з 15 травня 2001 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року, заробітну плату за час відпустки, допомогу но тимчасовій непрацездатності та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно та на суму незаконно недоплачених сум заробітної плати компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
ТУДСА в Миколаївській області відмовило позивачці у здійсненні вказаних виплат.
Позивачка, не погодившись з діями ТУ ДСА в Миколаївській області, звернулась з позовом до суду.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Згідно з частиною першою статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.