ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 826/8782/16
адміністративне провадження № К/9901/15773/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №826/8782/16
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Клименчук Н.М., суддів Каракашьяна С.К., Шрамко Ю.Т., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Бужак Н. П., суддів Костюк Л.О., Кобаля М.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (далі - ТУ ДСА в м. Києві, відповідача-1), Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - третя особа) - з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність КМУ в частині неприведення Постанови №268 від 09 березня 2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" відповідно до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд";
- визнати неправомірними дії ТУ ДСА в місті Києві щодо ненарахування та невиплати заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по день ухвалення рішення;
- зобов`язати ТУ ДСА в місті Києві зробити перерахунок заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по день ухвалення рішення та виплатити її у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються незалежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років тощо).
Позов обґрунтований тим, що 28 березня 2015 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, яким викладено у новій редакції Закон України "Про судоустрій та статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI, зокрема статтю 147, якою визначені розмірі посадових окладів працівників апаратів судів.
Позивач доводив, що КМУ на виконання вказаного закону не вніс змін до нормативно-правових актів, якими встановлюються посадові окладі працівників апаратів судів, у зв`язку з чим розмір його заробітної плати в спірному періоді не відповідав вимогам Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 з вересня 2007 року працював у Печерському районному суді міста Києва.
26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII у частині внесення змін до статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI, з урахуванням яких визначено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюється з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зобов`язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти відповідно до цього Закону та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій та статус суддів".
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, яким викладено у новій редакції Закон України "Про судоустрій та статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI.
Абзацом 2 частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI установлено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Підпунктом 2 пункту 13 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити в межах своїх повноважень перегляд та скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у редакції Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Постановою КМУ від 02.09.2015 №644 унесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", зокрема викладено у новій редакції схеми посадових окладів працівників і спеціалістів Секретаріату Конституційного Суду України, апарату Верховного Суду України, апарату вищих спеціалізованих судів, апарату апеляційних судів, апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів з приміткою про те, що у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення.
Позивач зазначає, що внаслідок несвоєчасного внесення змін до нормативних актів, що регулюють порядок оплати праці працівників апаратів судів, заробітна плата у розмірі, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів", йому не виплачувалася.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність КМУ в частині не приведення постанови "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" №268 від 09 березня 2006 року відповідно до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" у визначені абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону України "Про прокуратуру" терміни (у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону).
Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зміни до постанови КМУ від 09 березня 2006 року №268 з метою приведення її у відповідність до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, відповідачем було внесено з порушенням тримісячного строку.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
26 червня 2020 року до Суду надійшла касаційна скарга КМУ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року, у якій скаржник вимагає скасувати вказані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у їх задоволенні відмовити.
Як на підставу для касаційного оскарження, відповідач-2 посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За доводами відповідача-2, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо наявності протиправної бездіяльності, адже не встановили, з яких причин сталася затримка при приведенні нормативних актів КМУ відповідно до нової редакції Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у частині розмірів окладів посадових окладів працівників апаратів судів.
Відповідач-2 зазначає, що 16 березня 2015 року надав Міністерству юстиції України доручення подати на розгляд КМУ узгоджені пропозиції щодо приведення актів КМУ відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
15 травня 2015 року до КМУ надійшов відповідний проєкт постанови, який рішеннями від 06 червня 2015 року, 10 липня 2015 року та 29 липня 2015 року повертався на доопрацювання в порядку, передбаченому Регламентом КМУ, затвердженим постановою КМУ від 18 липня 2007 року №950.
З урахуванням викладеного відповідач-2 уважає, що в спірних правовідносинах невнесення відповідних змін до постанови КМУ від 09.03.2006 №268 не мало ознак протиправної бездіяльності.
ТУ ДСА в м. Києві у відзиві на касаційну скаргу підтримало позицію відповідача-2 та вимоги його касаційної скарги.
Інші учасники справи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Шишову О.О., суддям Дашутіну І.В., Яковенку М.М.
Ухвалою Суду від 10.09.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шишова О.О. призначено повторний автоматизований розподіл справи.