ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2023 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.002280
адміністративне провадження № К/9901/35698/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 (суддя Кухар Н.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 (колегія у складі суддів Старунського Д.М., Багрія В.М., Мікули О.І.)
у справі № 1.380.2019.002280
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Львівській області
про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу.
І. РУХ СПРАВИ
1. 08.05.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанови від 27.03.2019 № ЛВ 0982/1644/НД/АВ/ФС-1 та № ЛВ0982/1644/НД/АВ/ФС-2.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
3. У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Радехівський ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області скерував на адресу ГУ Держпраці у Львівській області лист №386 від 23.01.2019, в якому повідомив про наявність непрацевлаштованого продавця в магазині ФОП ОСОБА_1, що знаходиться в с. Сморж, Радехівського району.
6. 19.02.2019 ГУ Держпраці у Львівській області було видано наказ №0366-П про проведення інспекційного відвідування та направлення № 0366.
7. 20.02.2019 інспектор праці Бойко Г.В. склав акт № ЛВ0982/1644/МД "Про неможливість інспекційного відвідування/невиїзного інспектування" та вимогу №ЛВ0982/1644/МД/ПД "Про надання/поновлення документів".
8. 04.03.2019 ГУ Держпраці у Львівській області видано наказ № 049611-П, яким внесено зміни до п. 1 наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 19.02.2019 № 0366-П в частині перенесення термінів.
9. У період з 04.03.2019 по 05.03.2019 ГУ Держпраці у Львівській області було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за результатами якого складено акт №ЛВ0982/1644/НД/АВ, який було підписано ФОП ОСОБА_1 із зауваженнями.
10. Одночасно з актом інспекційного відвідування складено припис про усунення виявлених порушень №ЛВ/0982/1644/АВ/П від 05.03.2019.
11. ФОП ОСОБА_1 надала ГУ Держпраці у Львівській області зауваження до акта інспекційного відвідування №ЛВ0982/1644/НД/АВ від 05.03.2019.
12. 13.03.2019 ГУ Держпраці у Львівській області прийняло рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЛВ0982/1644/НД/АВ.
13. 14.03.2019 ГУ Держпраці у Львівській області скерувало на адресу ФОП ОСОБА_1 виклик №181/2/11-39 на розгляд справи про накладення штрафу на 21.03.2019 о 11:30 год.
14. 18.03.2019 ГУ Держпраці у Львівській області скерувало на адресу ФОП ОСОБА_1 відповідь на зауваження до акта інспекційного відвідування.
15. 27.03.2019 за результатами розгляду справи уповноваженою посадовою особою начальником Вільховою О.О. винесено постанови:
- № ЛВ0982/1644/НД/АВ/ФС-2 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 41730 грн за порушення вимог ст. 106 КЗпП України, ч. 6 ст. 95 КЗпП України;
- № ЛВ0982/1644/НД/АВ/ФС-1 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 125190 грн за порушення вимог ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України №413.
16. Не погоджуючись із постановами про накладення штрафів, позивач звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
17. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що відповідач встановив порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 27 КЗпП України, ч. 1 ст. 106 КЗпП України, ч. 6. ст 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці". Однак, на думку позивачки, вона порушень не вчиняла, оскільки ОСОБА_2 ніколи не перебувала з нею у трудових відносинах.
Зокрема, 05.02.2019 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено цивільно-правовий договір № 1, за яким вона надавала ФОП ОСОБА_1 послуги з перенесення товару до магазину, укладення його на стелажах, зважування та прибирання.
Стосовно залучення до роботи працівника ОСОБА_3 понад встановлену норму робочого часу протягом 2017-2018 років позивачка зазначила, що мала місце описка в табелях робочого часу та відповідний працівник не залучався до понаднормової роботи.
Стосовно не проведення індексації заробітної плати ОСОБА_3, то індексація за грудень 2017 року була нарахована та виплачена у березні цього року на виконання вимог припису.
З огляду на викладене, позивачка вважала оскаржувані постанови протиправними та просила їх скасувати.
18. Відповідач проти позову заперечував. Вважає, що оскаржувані постанови були прийняті, у зв`язку порушенням вимог ч. 3 ст. 27 КЗпП України, ч. 1 ст. 106 КЗпП України, ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці", які виявлено за наслідками інспекційного відвідування.
Зазначив, що не заслуговують уваги доводи позивача щодо відсутності з його боку порушень законодавства про працю, оскільки встановлені порушення підтверджуються належними та допустимими доказами. ОСОБА_2 на час інспекційного відвідування виконувала роботу продавця без укладення трудового договору, а не роботу, визначену цивільно-правовим договором. Окрім того, під час перевірки про укладення цивільно-правового договору інспекторів праці не повідомляли.
Відповідач звертав увагу, що на виконання припису позивачка усунула порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України та офіційно працевлаштувала ОСОБА_2 .
Відповідач просив не слід брати до уваги покликання позивачки на описки у табелях робочого часу, оскільки ОСОБА_3 підтвердила, що працювала в надурочний час, що свідчить про порушення вимог ст. 106 КЗпП України. При цьому на виконання припису позивачка виплатила ОСОБА_3 компенсацію за роботу в надурочний час протягом 2017-2018 років. Позивачка в порушення ч 6. ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці" не нарахувала та не виплатила індексацію заробітної плати у грудні 2017 року.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка як роботодавець не уклала трудовий договір у відповідності до вимог статті 24 КЗпП України, за що передбачена відповідальність згідно з абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України. Окрім цього, ФОП ОСОБА_1 на виконання вимог припису №ЛВ/0982/1644/АВ/П від 05.03.2019 офіційно працевлаштувала ОСОБА_2 шляхом укладення трудового договору, що свідчить про визнання позивачем встановленого порушення.
Також належна ОСОБА_3 індексація станом на день проведення інспекційного відвідування не нарахована та виплачена, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці". На час інспекційного відвідування не надано підтверджуючих документів, які б свідчили про нарахування та виплату індексації заробітної плати вищезазначеним працівникам.
Отже, відповідачем правомірно винесено оскаржувані постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.03.2019 №ЛВ0982/1644/НД/АВ/ФС-1 та №ЛВ0982/1644/НД/АВ/ФС-2.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі позивачка не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обґрунтуванні вимог касаційної скарги позивачка посилається на те, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність саме трудових відносин між нею та зазначеними у акті інспекційного відвідування працівниками не відповідають дійсності та спростовуються наявними у матеріалах справи, зокрема, копіями цивільно-правових угод, які, на переконання скаржника, підтверджують саме цивільно-правовий характер відносин.
Відповідач не мав визначених ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підстав для проведення перевірки, адже звернення юридичних осіб чи органів державної влади не є такою підставою.
Порядок №509 не передбачає накладення штрафу за підставі акту інспекційного відвідування.
Неправильним є посилання судів попередніх інстанцій на Порядок №295, адже постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 його було скасовано.
Стосовно залучення до роботи працівника ОСОБА_3 понад встановлену норму робочого часу протягом 2017-2018 років позивачка зазначила, що це була описка в табелях робочого часу та відповідний працівник не залучався до понаднормової роботи.
Щодо непроведення індексації заробітної плати ОСОБА_3, то позивач вказує, що індексація за грудень 2017 року була нарахована та виплачена у березні поточного року на виконання вимог припису. У 2018 році індексація заробітної плати проводилась відповідно до чинного законодавства.
21. У відзиві відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір та ухвалили законні і обґрунтовані рішення. Покликається на те, що відповідно до п.п. 4. П. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за повідомленнями правоохороних органів.
Просить Суд критично поставитися до наданого позивачем цивільно-правового договору, адже про такий не повідомлялося інспекторам під час відвідування.
Щодо залучення до роботи працівника ОСОБА_3 понад встановлену норму робочого часу, то вказане порушення не заперечувалося позивачкою під час перевірки.
Щодо непроведення індексації відповідач зазначає, що під час інспекційного відвідування при вивченні штатних розписів та відомості нарахування заробітної плати було встановлено, що заробітна плата ОСОБА_3 підлягала проведенню індексації у грудні 2017 року, однак належна ОСОБА_3 індексація станом на день проведення інспекційного відвідування не нарахована та не виплачена, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці".
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких мотивів.
(а) щодо підстав перевірки
23. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).
24. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
25. Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
26. Спеціальним законом, який відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
27. Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
28. Відповідно до ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
29. На виконання ч. 1 ст. 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №295, який згідно з його п. 1 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
30. Пункт 5 Порядку №295 встановлює, що інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією:
Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");
- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
31. Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення.
32. Частиною 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
33. Конвенція Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі 1947 року № 81 ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV.
34. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
35. Згідно зі ст. 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.
36. У постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №200/11885/18-а сформульовано правовий висновок про те, що Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
37. Суд звертає увагу на Рішення Конституційного Суду України 09.07.1998 №12-рп/98 у справі №17/81-97 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство"), де зазначено, що терміном "законодавство" охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
38. У мотивувальній частині цього ж Рішення Конституційного Суду України зазначено, що термін "законодавство" досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, п. 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.
39. У постанові від 24.06.2021 у справі №200/5877/19-а Верховний Суд дійшов такого висновку:
"Вказане дає підстави для висновку, що усі, окрім передбачених у ч.4 ст.4 Закону №877-V, питання, які пов`язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, так й іншими актами законодавства, у тому числі й нормами міжнародної конвенції, яка ратифікована Україною у встановленому законом порядку.
Однак, такими повноваженнями інспектор наділений виключно в рамках здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, за наявності підстав визначених законодавством. В свою чергу, п. 5 Порядку № 295 визначає перелік підстав для здійснення державного контролю, який є вичерпним".
40. У цій справі судами встановлено, що підставою для перевірки був лист ВП ГУ НП у Львівській області на адресу ГУ Держпраці у Львівській області №386 від 23.01.2019
41. Така підстава узгоджується з положеннями підпунктів 4, 6 пункту 5 Порядку №295, оскільки Національна Поліція України є правоохоронним органом (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів").
42. У зв`язку з цим, лист ВП ГУ НП у Львівській області скерував на адресу ГУ Держпраці у Львівській області №386 є повідомленням правоохоронного органу, що передбачено у пункті 5 Порядку №295 як підстава для інспекційного відвідування.
43. Визнання нечинною Шостим апеляційним адміністративним судом 14.05.2019 постанови КМУ від 26.04.2017 №295 у судовій справі № 826/8917/17 не надає підстав для скасування оскарженого рішення, оскільки на час виникнення спірних правовідносин ця постанова була чинною.
(б) щодо підстав накладення штрафу
44. Згідно з пп. 6 п. 5 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
45. Інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.
46. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №2140/1828/18, від 19.09.2019 у справі № 808/3092/17, від 11.12.2019 у справі №1340/5964/18, і Суд не вбачає підстав для відступу від нього.
47. За приписами п. 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
48. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).
49. За приписами п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.
50. Положеннями зазначеного вище пункту штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громадами.