ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа № 201/6801/18
провадження № 51-684 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції
потерпілого ОСОБА_7,
представника потерпілого ОСОБА_8,
захисника ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120150400000001017, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився в м. Родинське Донецької області, проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2021 року ОСОБА_6 засудженого за ч. 2ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Прийнято рішення щодо цивільних позовів, речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 21 жовтня 2015 року приблизно о 22:40, керуючи автомобілем марки "Dacia Logan", державний номерний знак НОМЕР_1,рухаючись по вул. Набережна Перемоги з боку вул. Космічна в напрямку вул. Мандриковська у м. Дніпро, навпроти магазину "Варус", що на вул. Набережна Перемоги, 56а у м. Дніпро, порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 12.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, при виникненні перешкоди для руху, а саме: автомобіля марки "ВАЗ 2124", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_10, який виїхав на смугу руху автомобіля марки "Dacia Logan", не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля з задньою частиною автомобіля, під керуванням ОСОБА_10 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "Dacia Logan" ОСОБА_11 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці ДТП, а пасажир ОСОБА_12 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 22 листопада 2021 року змінив вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2021 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання та постановив вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнив від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та поклав на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку потерпілого, враховуючи обставини кримінального провадження та тяжкі наслідки, які настали внаслідок протиправних дій ОСОБА_6, призначене йому за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки є невиправдано м`яким. Крім того, вказує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні підстави для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Вважає, що виправлення та перевиховання останнього можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 підтримав свою касаційну скаргу.
Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримав касаційну скаргу ОСОБА_7 в повному обсязі, просив ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник ОСОБА_9 вважала доводи касаційної скарги потерпілого безпідставними, просила залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Засуджений ОСОБА_6 висловив своє щире співчуття потерпілому та просив залишити ухвалу апеляційного суду щодо нього без зміни.
Прокурор ОСОБА_5 вважав доводи касаційної скарги потерпілого ОСОБА_7 обґрунтованими та просив задовольнити її в повному обсязі.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
За приписами ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у значенні ст. 414 КПК означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
Термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.